- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний технічний університет України
- •Основні вимоги до роботи в лабораторії
- •Вимоги техніки безпеки
- •Лабораторна робота 1 Визначення кількості лугу в розчині
- •Короткі теоретичні відомості
- •Прилади, посуд, реактиви
- •Порядок виконання роботи
- •Обробка результатів
- •Лабораторна робота 2
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота 3 Добування середніх солей
- •Запитання для самоконтролю
- •Лабораторна робота 4
- •Порядок виконання роботи
- •Запитання для самоконтролю
- •Лабораторна робота 5 Якісний аналіз розчину солі
- •5.1. Короткі теоретичні відомості
- •5.2. Порядок виконання роботи
- •5.3. Обробка результатів
- •Лабораторна робота 6 Визначення теплового ефекту реакції нейтралізації
- •6.1. Короткі теоретичні відомості
- •6.2. Прилади, посуд, реактиви
- •6.3. Порядок виконання роботи
- •6.4. Обробка результатів
- •Запитання для самоконтролю
- •Від концентрації реагуючих речовин
- •Короткі теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Обробка результатів
- •8.1. Короткі теоретичні відомості
- •8.2. Порядок виконання роботи
- •8.3. Обробка результатів
- •Лабораторна робота 9 Хімічна рівновага. Визначення впливу концентрації реагуючих речовин і продуктів реакцій на стан хімічної рівноваги.
- •9.1. Короткі теоретичні відомості
- •9.2. Порядок виконання роботи
- •Запитання для самоконтролю
- •Лабораторна робота 10 Теплові ефекти процесів. Визначення маси розчиненої речовини за тепловим ефектом розчинення.
- •Короткі теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Прилади, посуд, реактиви
- •Обробка результатів
- •Запитання для самоконтролю
- •Лабораторна робота 11 Процеси в розчинах електролітів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота 12 Гідроліз солей
- •12.1. Короткі теоретичні відомості
- •12.2. Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота 13
- •13.1. Короткі теоретичні відомості
- •13.2. Прилади, посуд, реактиви
- •13.3. Порядок виконання роботи
- •13.4. Обробка результатів
- •Запитання для самоконтролю
- •Лабораторна робота 14 Окисно-відновні реакції
- •14.1. Прилади, посуд, реактиви
- •14.2. Порядок виконання роботи
- •Запитання для самоконтролю
- •Лабораторна робота 15 Визначення електродних потенціалів та електрорушійних сил гальванічних елементів
- •15.1. Короткі теоретичні відомості
- •15.2. Прилади, посуд, реактиви
- •15.3. Порядок виконання роботи
- •15.4. Обробка результатів
- •Запитання для самоконтролю
- •Лабораторна робота 16 Корозія металів
- •16.1. Короткі теоретичні відомості
- •16.2. Дослідна частина. Дослід 1. Вплив природи контактуючих металів на швидкість корозії
- •Дослід 2. Вивчення атмосферної корозії сталі
- •Дослід 3. Інгібітори корозії (у кислому середовищі)
- •Запитання для самоконтролю
- •Лабораторна робота 17 Електроліз водних розчинів електролітів
- •17.1. Короткі теоретичні відомості
- •17.2. Дослідна частина. Дослід 1. Електроліз водних розчинів з інертними електродами
- •Дослід 2. Електроліз водних розчинів солей з розчинним анодом
- •Запитання для самоконтролю
- •Лабораторна робота 18 Загальні властивості металів. Сплави
- •18.1. Короткі теоретичні відомості
- •18.2. Прилади, посуд, реактиви
- •18.3. Порядок виконання роботи
- •18.4. Обробка результатів
- •Запитання для самоконтролю
- •Лабораторна робота 19 Дослідження природної води
- •19.1. Короткі теоретичні відомості
- •19.2. Прилади, посуд, реактиви
- •19.3. Кількісне визначення загальної твердості води. Порядок виконання роботи
- •19.4. Обробка результатів
- •Запитання для самоконтролю
- •Список рекомендованої літератури
- •І основ (k1, k2 та k3) у водних розчинах при 25с
Запитання для самоконтролю
Дайте визначення поняттю “корозія”. Наведіть причину корозії металів та сплавів. Які види корозії ви знаєте?
В чому полягає особливість електрохімічної корозії? Що є основними причинами виникнення корозійних гальванічних елементів? Які ділянки стають катодними при здійсненні корозійного процесу? Наведіть реакції відновлення типових природних окисників на катодних ділянках корозійних гальванічних елементів.
Наведіть умову руйнування металу при електрохімічній корозії: а) при контакті з вологим повітрям; б) при контакті його з водним розчином, за умови виділення Н2.
Розкрийте основні методи захисту від корозії: легування, антикорозійні покриття, електрохімічний захист, інгібітори корозії, обробка корозійно-агресивного середовища.
Лабораторна робота 17 Електроліз водних розчинів електролітів
17.1. Короткі теоретичні відомості
Електроліз – окисно-відновні реакції, що перебігають на електродах унаслідок проходження постійного електричного струму через розчин або розплав електроліту.
Найчастіше електроліз здійснюють, використовуючи інертні електроди, виготовлені з платинових металів, графіту чи PbO2. Такі електроди не зазнають ніяких змін в процесі електролізу. При цьому на катоді (електроді, з’єднаному з негативним полюсом джерела струму) відбувається процес відновлення – приєднання окисником електронів з електричного кола, а на аноді (електроді, з’єднаному з позитивним полюсом джерела струму) – процес окиснення – перехід електронів від відновника в електричне коло.
При визначенні продуктів електролізу водних розчинів електролітів треба враховувати конкурентний характер електродних процесів: молекули води можуть відновлюватися на катоді так само, як і іони металів; водночас на аноді можуть окиснюватися ті ж молекули води або аніони кислотних залишків.
Відомо, що відновлення води на катодах електролізерів може перебігати у межах потенціалів від –1,6 В до –0,24 В. Тому іони металів як окисники розділяють на три групи:
а) іони Меn+, що є слабшими окисниками порівняно з водою, мають значення електродних потенціалів, значно менші від –1,6 В (нижня межа потенціалу відновлення Н2О). Тому при електролізі водних розчинів солей таких металів на катоді здійснюється відновлення молекул води як більш сильного окисника за схемою:
2Н2О + 2е = Н20↑ + 2ОН.
Продуктом катодного відновлення в цьому випадку буде газ (водень).
б) катіони металів, що є більш сильними окисниками порівняно з молекулами Н2О, мають значення стандартних потенціалів, більші від –0,24В (верхня межа потенціалу відновлення води). При електролізі водних розчинів солей цих металів відновлюються тільки іони металів за схемою:
Мen+ + ne = Me0.
Продуктом катодного відновлення в цьому разі буде метал.
в) катіони металів, які мають окисну дію, порівнянну по силі з водою, характеризуються значеннями електродних потенціалів у межах від –1,6 В до 0,24 В. При електролізі водних розчинів солей таких металів на катоді відновлення здійснюється одночасно за двома схемами:
Мen+ + ne = Me0
2Н2О + 2е = Н20↑ + 2ОН.
На аноді відновники одноатомні аніони (Cl, Br, I, S2) більш сильні порівняно з Н2О. Тому в розчинах галогенідів і сульфідів ніколи не окиснюється вода, а перебігає окиснення аніонів солей у відповідності зі схемою:
2Нal 2e = Hal20, Hal = Cl, Br, I,
S2 2e = S0.
Аніони кисневмісних кислот (ClO4, NO3, PO43, CO32, SO42) та іон F є значно слабшими відновниками порівняно з водою, тому при електролізі водних розчинів перхлоратів, нітратів, фосфатів, карбонатів, сульфатів і т.п. на аноді відбувається тільки окиснення води за схемою:
2Н2О 4е = О20↑ + 4Н+.
Якщо виготовити анод з металу, що є більш сильним відновником, ніж аніон солі чи молекули води, то під дією зовнішньої різниці потенціалів зазнавати окиснення буде саме матеріал анода:
Мe0 – ne = Men+.
Отже, здійснюється електроліз з розчинним анодом, іони металу переходять у розчин, а вивільнені електрони переміщуються від анода до джерела струму (акумулятора).
Під дією зовнішнього електричного поля катіони металів, що утворилися при розчиненні анода, напрямлено переміщуються до катода, де відновлюються за схемою:
Мen+ + ne = Me0.
Внаслідок такого процесу на катоді утворюються електрохімічно очищені метали.
