7/Хі -1917 р. Центральна Рада прийняла III Універсал.

Причиною ухвалення III Універсала стало бажання здійснити ідею створення національної держави.

Основні положення:

· створення Української Народної Республіки (УНР) у складі Російської федерації (але не більшовицькій Росії);

· рішення аграрного питання (відміна приватної власності на землю і передача її селянам без викупу);

· впорядкування виробництва (встановлення державного контролю над продукцією на Україні);

· введення 8-годинного робочого дня;

· демократичні свободи (слова, друк, совість);

· забезпечення прав національних меншин на Україні;

· укладення миру на фронті.

Недоліки при здійсненні положень III Універсала:

• вирішення гострих соціально-економічних питань було відкладене до Всеукраїнських Установчих зборів. До цього часу залишалися в силі закони Тимчасового уряду;

• не були проявлені послідовність і рішучість в реалізації наміченої програми;

• Центральна Рада побоялася ввести на Україні високопродуктивне фермерське господарство, а пішла по шляху зрівняльного розподілу землі між бідним селянством. І навіть це залишилося на рівні обіцянки;

• не був встановлений державний контроль над промисловістю через нерозуміння цього заходу робочими і опору підприємців;

• пропозиція про припинення війни не була реалізована, оскільки воюючі країни не відреагували на пропозицію Центральної Ради.

Таким чином, практично жоден з пунктів III Універсалу не був виконаний. Це свідчить про неспроможність Центральної Ради у вирішенні внутрішньополітичних проблем.

§ 4. Політичне положення унр в кінці 1917 р.

Стосунки УНР з іншими країнами в цей період складалися таким чином:

із Заходом:

країни Антанти визнали уряд УНР в грудні 1917 р., проте ні матеріальної, ні іншої допомоги не надали;

з Радянською Росією:

1етап - 25/Х - Центральна Рада підтримала більшовицьке повстання, вважаючи, що їх мета - скинути Тимчасовий уряд;

2етап - 27/Х - негативна оцінка Центральною Радою подій в Росії (стало ясно, що більшовики прагнуть розповсюдити свою владу і на Україну); звернення Центральної Ради "До всіх громадян України".

3етап - загострення відносин між Центральною Радою і більшовиками: роззброєння і висилка з території України більшовицьких військ Центральною Радою.

Як наслідок цього:

• 3/ХІІ - 1917 р. - ухвалення Раднаркомом "Маніфесту до українського народу" з ультимативними вимогами до Центральної Раде, підписаного Леніним та Л. Троцьким (Центральна Рада повинна підкорятися вирішенням Раднаркому, тобто фактично саморозпуститися);

• 4-6/ХІІ-1917 р. – робота Всеукраїнського з'їзду Рад в Києві (спроба більшовиків мирним шляхом захопити владу в Україні закінчилася невдачею. Більшовики покинули з'їзд і переїхали до Харкова);

• 5/ХІІ -1917 р. - відхилення Генеральним Секретаріатом ультиматуму і вимога створення загальноросійського федералістичного соціалістичного уряду;

• оголошення Раднаркому про стан війни з Центральною Радою.

Таким чином, ультиматум є ще однією спробою підпорядкувати українські землі впливу більшовицької Радянської Росії.

Війна Раднаркому з Центральною Радою

Причини війни: небажання більшовиків миритися з втратою України і визнавати Центральну Раду законним урядом.

Привід: заборона Центральної Ради переправляти радянські війська через територію України на придушення Каледінського виступу на Доні.

В цей час:

• 9/ХІІ -1917 р. -- захоплення влади в Харкові більшовиками;

• 11-12/ХІІ -1917 р. - робота в Харкові I Всеукраїнського з'їзду Рад (делегати в основному з Рад Донецького українського представництва).

Основні рішення з'їзду:

1. Проголошення України радянською республікою робочих, солдатських і селянських депутатів.

2. УНР оголошувалася федеральною частиною Російської республіки (федерація - лише на словах, на ділі Україною управляв Російський уряд).

3. Обрання ЦВК (Центрального Виконавчого Комітету) як найвищого органу державної влади між з'їздами. Очолив ЦВК Ю. Медведєв, потім В. Затонський.

4. Створення уряду (Народний Секретаріат).

Склад більшовицький: Ф. Сергєєв, К. Скрипник і ін.

Юридичне значення: тепер більшовики представляли військові дії з Центральною Радою як захист інтересів Української республіки Рад:

• І-1918 р. - захоплення більшовиками південних районів України (Одеса, Херсон, Миколаїв);

• 16/І -1918 р. - бій під Крутами (спроба зупинити більшовиків під Києвом);

• 26/І -1918 р. - захоплення Києва (створення більшовиками 20-кратної переваги сил, допомога заводу "Арсенал", переїзд Центральної Ради до Житомира).

Таким чином, протягом ХІІ/ 1917 - I/ 1918 р. майже вся територія України була зайнята радянськими військами, на завойованих територіях встановлювалася Радянська влада.

Діяльність Центральної Ради в цей період:

9/І -1918 р. - намагаючись врятувати положення під час наступу радянських військ, Центральна Рада прийняла IV Універсал.

Основні положення:

1. УНР - незалежна держава;

2. ліквідовується право приватної власності на землю;

3) забезпечуються рівні права всім національним меншинам, що живуть в Україні.

Значення Універсала:

Це найрадикальніший зі всіх Універсалів Центральної Ради, але запровадити в життя його вже було неможливо. Радянські війська незабаром зайняли Київ. Зі встановленням Радянської влади в Україні закінчився останній період народно-демократичної революції, який характеризувався озброєною боротьбою між Центральною Радою і більшовицькою Росією.

Причини поразки Центральної Ради в боротьбі з більшовиками:

а) внутрішні:

- недостатньо широка соціальна база, в основному, опора на інтелігенцію;

- повільне створення національної армії;

- затягування вирішень соціально-економічних проблем і перш за все аграрного питання лідерами Центральної Ради;

б) зовнішні:

- скоординованість дій більшовиків;

- розумне поєднання мирного і озброєного шляхів

встановлення Радянської влади більшовиками.