- •Тема 4 . Закономірності, принципи і правила навчання як категорії дидактики
- •Рівень с Зміст заняття
- •1. Суть і взаємозв'язок понять «закономірність навчання», «принцип навчання», «правило навчання».
- •2. Характеристика вимог принципів і правил навчання.
- •3. Особливості діяльності вчителя з реалізації вимог принципів і правил навчання.
- •Теми проектів рівня с
- •3. Особливості діяльності вчителя з реалізації вимог принципів і правил навчання.
- •Теми проектів рівня в
- •Рівень а Зміст навчання
- •Рівень в Зміст заняття
- •1. Суть і взаємозв'язок понять «закономірність навчання», «принцип навчання» і «правило навчання».
- •2. Характеристика вимог принципів і правил навчання.
- •2. Характеристика вимог принципів і правил навчання.
- •3. Особливості діяльності вчителя з реалізації вимог принципів і правил навчання.
- •Теми проектів рівня а
- •Тестові завдання
- •Педагогічна задача
- •План розв’язання задачі
Теми проектів рівня а
Аналіз уроку з позиції реалізації вимог дидактичних принципів.
Шляхи підвищення ефективності переглянутого уроку.
Тестові завдання
Принципи навчання – це:
а) опис діяльності вчителя в навчальному процесі;
б) нормативні основи навчання;
в) система методів і прийомів навчання;
г) ідеї, положення, якими керується вчитель в організації процесу навчання.
2. Правила навчання – це:
а) вимоги до навчання;
б) рекомендації до процесу навчання;
в) настанови, опанування якими гарантує досягнення педагогічної майстерності,
г) шляхи реалізації вимог принципів навчання.
З. Між визначеними поняттями існує наступний ієрархічний зв'язок:
а) правило —► закономірність —► принцип;
б) принцип —► правило —► закономірність;
в) правило —► принцип —► закономірність;
г) закономірність —► правило —► принцип; д) закономірність —► принцип —► правило.
4. Принцип наочності був обґрунтований:
а) Дж. Локком;
б) Й. Г. Песталоцці;
в) Я. А. Коменським;
г) Ф. А. Дістервегом;
д) Дж. Дьюї.
5. Індивідуалізація навчання як принцип навчання посів у дидактиці чільне місце з часів:
а) Я. А. Коменського; в) К. Д. Ушинського;
б) Й. Г. Песталоцці; г) А. С. Макаренка.
Педагогічна задача
На уроці української літератури учениця жваво декларує вірш. Раптом вона замовкає. Починає спочатку, знову зупиняється і... плаче. «Я вчила», - тихо говорить вона.
«Нічого, не хвилюйся. Пригадай. А поки відповідати буде Сергій», говорить учителька.
Дівчинка сідає на своє місце, уважно слухає відповідь однокласника, заспокоюється. Голос її зазвучав голосно, впевнено, виразно. Оцінка – відмінно. Після уроку, на якому були присутні студенти, розгорілася суперечка, чи не занадто добрим був учитель, чи вірну оцінку він поставив.
«Ні, оцінку я знижувати не можу», - відповіла вчителька, - «дівчинка дуже старанна, але дуже хвилюється біля дошки. Якщо не вибачити її хвилювання, пропаде впевненість і буде зовсім погано. Ось Альоші я не пробачу такого ніколи. Якщо він помиляється, це означає, що він не вчив. З ним без вимогливості не можна, буде лінуватися. У перші роки роботи я намагалася однаково ставитися до кожного учня. Мені здавалося, різне ставлення буде кривдити дітей, заважати їх дружбі. Згодом я зрозуміла, що й учні можуть зрозуміти, чому вчитель однаковим явищам дає різну оцінку».
План розв’язання задачі
Проаналізуйте, наскільки права чи не права вчителька.
Вимогам якого принципу дотримується вчителька?
Як би ви діяли в подібній ситуації?
