4.Психодинамічна модель соціальної роботи

Протягом 20--30-х років XX ст. у СІЛА й у Велико-британії домінувала психодинамічна модель, основою якої була психоаналітична теорія 3. Фройда, яка головну роль відводить внутріпсихічним процесам людини (взаємодії між інстинктами, мотивами і нахилами). Розвинута і доповнена швейцарським психологом і пси-хіатром Карлом-Густавом Юнгом (1875--1961), авс-трійським психіатром Альфредом Адлером (1870-- 1937), німецько-американським психологом і психопа-тологом Карен Хорні (1885--1952), ця модель і нині пе-ребуває в арсеналі соціальних працівників.

Сучасна психодинамічна модель соціальної роботи -- це модель практики, яка фокусується на внутрішньому світі індивіда і послуговується психічним детермініз-мом, тобто принципом, згідно з яким дії та поведінка людини витікають радше з процесу її мислення, ніж з впливів міжособистісних відносин або навколишньої ситуації.

5. Біхевіористська модель с.Р. 6. Когнітивна модель с.Р.

Паралельно з психодинамічною моделлю у 60-ті ро-ки XX ст. розвивалися когнітивна (англ.cognitive -- пізнавальний) та біхевіористська (англ. behaviour -- поведінка) моделі, які виражали інтерес спеціалістів до процесів мислення і поведінки клієнта. Згідно з когні-тивною моделлю практики соціальної роботи фахівці, які здійснюють втручання, повинні виходити із того, що більшість людських емоцій і форм поведінки зумов-лено тим, що люди думають, уявляють, у що вірять, тобто когнітивними процесами («мислення формує по-ведінку»). А біхевіористська модель спирається на роз-гляд поведінки людини як такої, що детермінована впливами зовнішнього середовища і спрямована на те, щоб сприяти згасанню небажаних форм поведінки, під-силювати бажану поведінку людей за допомогою різних форм підкріплення і соціального навчання.

У цей час відбувалося творення теорії кризового втручання, якою активно послуговуються і в сучасній практиці. Вона враховує випадки, коли до соціального працівника звертаються клієнти в стані глибокої психо-логічної кризи, що вимагає оперативних дій і перебран-ня фахівцем на себе відповідальності за розв'язання проблем клієнта.

7. Гуманістична модель с.р.

Одним з основних принципів гуманістичної моделі соціальної роботи є прагнення соціальних працівників допомогти клієнтам на основі самопізнання і розуміння значимості своєї особистості зрозуміти самих себе і характер впливу на них навколишнього світу. У рамках цієї моделі практики соціальний працівник, насамперед, намагається переконати клієнта у своїй щирій зацікавленості в його проблемах, позитивне ставлення до нього, прагне співпереживати його емоційному відношенню до виниклої ситуації або до світу в цілому. Це - один з дієвих моделей, які сприяють підвищенню ефективності взаємовідносин соціального працівника з клієнтом. Тут слід використовувати технологію «активного слухання», основними компонентами якої є емпатія, спрямована на клієнта, і партнерський стиль відносин. Істотна риса цієї моделі соціальної роботи - недирективна підхід до вирішення проблем клієнта. Соціальний працівник через спілкування з ним, по-перше, повинен донести до нього, що зрозуміти себе, а отже, і свої проблеми можна тільки через розуміння ставлення до інших; що людина повинна діяти у відповідності зі своїм рішенням, по-друге, переконати клієнта в тому, що він прагне допомогти йому у виборі стратегії дій, наголошуючи на важливості того, щоб кожна людина знайшла саме своє призначення в житті. Такий підхід дозволяє не тільки зрозуміти потреби клієнтів, але й чіткіше позначити потреби соціального працівника як фахівця. В даний час гуманістична модель соціальної роботи набуває все більший вплив, посилюючи міждисциплінарний та інтегративний підходи в соціальній практиці.

У 60--70-ті роки XX ст. особливого поширення набула гуманістична модель, що розвивалася на проти-вагу психоаналізу і біхевіоризму. Якщо психоаналіз ключовим вважав підсвідомі та ірраціональні чинники поведінки людини, біхевіоризм акцентував увагу на значенні навчання і досвіду, то гуманізм розглядав лю-дину як свідому, розумну, творчу і самодостатню істоту, яка є активним творцем свого життя. Основні положен-ня гуманістичної психології розвивались на основі нчення американських психологів Абрахама Маслоу (1908--1970) і Карла-Ренсома Роджерса (1902--1987). Зокрема, на основі розробленої К.-Р. Роджерсом «клієнт-центрованої моделі» (недирективної дії) ґрунтуються загальні принципи соціальної роботи.