1.3.2 Спосіб високого друку

Високий друк відрізняється достатньо високою якістю відбитків і високою швидкістю друку при відносній простоті технологічного процесу.

При способі високого друку передача тексту і зображення на задруковуємий матеріал здійснюється з друкарської форми, на якій друкуючі елементи розташовані вище за пробільні елементи.

Фарба роздавлюється, що призводить до нерівномірності її розподілу по площині друкарського елемента, вона накопичується на краях і на відбитку площа елемента збільшується, а це вже призводить до спотворення штрихів, растрових елементів і зображення загалом. Тому і використовують у високому друці таку операцію, як приправлення — вирівнювання тиску друку.

Ксилографія - спосіб високого друку, для якого друкарська форма з текстом і ілюстраціями вирізувалася на дошці.

При способі високого друку фарба наноситься на поверхню виступаючих друкуючих елементів. При зіткненні з папером фарба переходить на нього, для повного переходу необхідний тиск. До винаходу друкарських машин використовувався прес.

Позитивною особливістю цього способу є стабільність якості відтворення зображення у всьому тиражі. Це обумовлено, зокрема, відсутністю таких нестабільних процесів, як зволоження друкарських форм (у плоскому, офсетному друці) або видалення фарби з пробільних елементів форм (при глибокому друці).

Поверхня друкарських форм високого друку хімічно нейтральна і може сприймати будь-який розчин. Отже, ці форми можуть бути використані для друку із застосуванням фарб, як на жировій основі, так і на базі водних і спиртних розчинників.

Важливим стимулом для розвитку і підтримки конкурентоспроможності високого друку з’явилося впровадження гнучких повноформатних форм з малою (0,4 —0,7 мм) глибиною пробільних елементів. Істотні зміни в технологію високого друку внесли фотополімерні друкарські форми у поєднанні з підвищенням жорсткості конструкцій друкарських машин і застосуванням синтетичних декелів з армованих матеріалів на пористій волокнистій основі. Вони дозволили значно підвищити ефективність роботи за рахунок зменшення витрат часу на підготовку до друкування.

Фотополімерні друкарські форми одночасно сприяли додатковому розвитку таких невід’ємних переваг способу високого друку, як хороша роздільна здатність, що дозволяє друкувати однофарбові та багатофарбові ілюстрації з лініатурою до 60-80 ліній на сантиметр (на крейдованих паперах). Високий друк (друк з металевих друкарських форм) в майбутньому втратить своє місце серед основних способів друку.

До способів високого друку слід віднести також і спосіб флексографского друку, який останнім часом знаходить все більш широке застосування. Висока швидкість друкування на будь-яких рулонних матеріалах, у тому числі і на матеріалах, не всмоктуючих друкарську фарбу, дешеві друкарські форми з фотополімерів і можливість одночасно в одній машині друкувати, лакувати, проводити тиснення і висікання, роблять цей спосіб друку дуже перспективним для этикеточной і пакувальної промисловості, а також — для друкування газет.

Особливістю даного способу є можливість установки фрагментарних друкарських форм (тобто друкарських форм, що складаються з окремих фрагментів, не зв’язаних між собою) на формових циліндрах різного діаметру. Однак тонкі штрихи та дрібні штрихові елементи в друці тут є дуже нестійкі через еластичність матеріалу, яка призводить до значних спотворень на відбитку. Ось чому флексодрук наче одразу стає проблематичним для друкування зображень із застосування растрів і дуже дрібних штрихів. Це дає можливість друкувати сюжети, що повторюються, на полотні рулону з дуже високою швидкістю. Саме тому спосіб флексографічного друку широко використовується для друкування шпалер, етикеток, упаковок. Відбитки флексографічного друку або зовсім не пахнуть (якщо фарба на водній основі), або мають запах спирту (якщо фарба на спиртовій основі )