4.2. Дії, що визнаються порушенням права ін­телектуальної власності

Розвиток системи захисту прав ІВ обумовив необхідність чіткого визначення дій, що можна визначити як правопорушення та що обумовлюють необхідність застосування відповідних заходів покарання.

- виготовлення продукту із застосуванням запа­тентованого винаходу (корисної моделі), засто­сування такого продукту, пропонування для продажу, у тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в циві­льний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях;

- застосування процесу, що охороняється патен­том, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняєть­ся без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним.

Вказані далі дії, вчинені без дозволу власника сві­доцтва на торговельну марку, визнаються порушенням його прав:

- нанесення знака на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до това­ру предмет, зберігання такого товару із зазна­ченим нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезен­ня);

- застосування його під час пропонування та на­дання будь-якої послуги, для якої знак зареєст­ровано;

- застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет, у тому числі в до­менних іменах.

Знак визнається використаним, якщо його застосо­вано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

Неправомірне (без дозволу автора) використання творів є порушенням прав автора. Посилання користува­ча твору на низький художній чи науковий рівень твору, на мету використання твору, на невеликий обсяг використан­ня твору тощо не можуть братися до уваги при вирішенні питання про відповідальність користувача.

4.3. Забезпечення захисту патентних прав, авторських і суміжних прав

Як зазначалось вище, право на винахід, корисну модель і промисловий зразок охороняється державою і засвідчується патентом. Якщо права власника патенту порушено, він може вимагати:

-                     припинення дій, що порушують або створюють загрозу порушення його прав і відновлення стану, що існував до порушення прав;

-                     стягнення завданих збитків, включаючи неодержані (потенційно втрачені) доходи;

-                     відшкодування моральної шкоди;

-                     застосування інших передбачених законодавчими актами заходів, пов’язаних із захистом прав власника патенту.

На відміну від промислової власності, де автори одержують охоронні документи у формі патентів чи свідоцтв і де існують строгі процедури для цього, оформлення прав на об'єкти авторського права не настільки формалізовано.

4.4. Форми, порядки та способи захисту права інтелектуальної власності

Існує дві форми захисту прав інтелектуальної влас­ності: юрисдикційна і неюрисдикційна. Неюрисдикційна форма передбачає захист права інтелектуальної власності своїми силами, без звернення за допомогою до державних або інших компетентних органів, тобто самоза­хист. Юридичні форми захисту застосовують два порядки захисту: загальний (судовий) та спеціальний (адміністра­тивний). Загальний порядок захисту здійснюється в судах.