2. Шляхи удосконалення асортименту слабоалкогольних напоїв.

Оскільки нові вироби мають вищі споживчі властивості (споживчу вартість) порівняно з існуючими (тому вони й нові), постільки, очевидно, критерій, показники та умови, а також модель визначення економічної ефективності поліпшення якості нових виробів принципово не відрізняються від таких для нових, виробів взагалі. Однак існує певна специфіка у трактуванні деяких особливостей такої моделі при розв'язанні питанні управління якістю продукції.

До шляхів удосконалення асортименту слабоалкогольних напоїв можна віднести:

- процес постійного оновлення асортименту;

- змінюваність складу продукції (наслідком цілеспрямованого чіткого керування цим процесом);

- відносну стабільність асортименту за певні короткі проміжки часу;

- ретельне планування випуску продукції і суворий контроль за виконанням усіх асортиментних завдань і термінів випуску окремих видів продукції;

- відхилення від планових завдань розцінюють як суттєвий недолік у роботі виробничих підрозділів, їхніх керівників та виконавців. Актуальність даного дослідження визначається тим, що в умовах ринкової економіки цілеспрямоване формування перспективного товарного асортименту є одним із засобів підвищення конкурентоспроможності підприємства.

Останнім часом газовані слабоалкогольні напої стали мішенню для сприяння зростанню ожиріння у зв'язку з їх високим вмістом цукру і калорій. Це веде виробникам почати здоровий цукру і без калорій сортів, а також зменшення вуглеводів і низьким вмістом калорій.

Розробка продуктів з фруктовим соком або без штучних смакових добавок і фарбників, також використовується, щоб дати здоровий образ для депозитаріїв і дозволяють продукти, щоб краще конкурувати з більш динамічним напої, такі як енергетичні напої, кріплені соки і води. Органічні і всі природні формулювання залишаються ніші, але з потенціалом зростання, враховуючи збільшений інтерес споживачів слабоалкогольної продукції.

3. Особливості зберігання і транспортування слабоалкогольних виробів. Пакування

При упаковці слабоалкогольних напоїв використовують скляні пляшки ( 0,5 - 0,3 літра), жерстяні баночки ( 0,3 і 0, 5 л.).

Слабоалкогольні напої повинні бути добре запаковані і закриті, пластикові пляшки не повинні містити подряпин , а скляні – дефектів скла.

Слабоалкогольні напої в основному розливають у пляшки. При цьому кожний виробник застосовує індивідуальний дизайн. Частіше для них використовуються пробки «кронен-твіст». У цьому випадку споживач відкриває напій легким рухом руки. Кришки у напоїв «Лонгер» і «Samba» відкручуються з кільцем по низу. Виробники «Shake», «Fantasy», «Torsida» для більшої зручності зробили у пляшці спеціальне фігурне дно, за допомогою якого можна легко відкрити другу пляшку. Згідно із проведеними дослідженнями, зручній і практичній кришці надають перевагу 5,9 % споживачів слабоалкогольних напоїв, а зовнішній вигляд етикетки і пляшки впливає на покупку продукту 5,7 % споживачів.

Транспортування При транспортування слабоалкогольних напоїв в скляних пляшках необхідно дотримуватися безпеки поводження з такого роду тарою, а при транспортуванні слабоалкогольних напоїв у пластикових пляшках особливої обережності при перевезенні не потрібно, їх лише не слід ставити біля гострих і легкозаймистих предметів. У процесі  перевезень і зберігання оптимальна температура повинна бути 2-12 ° С.

Пляшки, банки повинні укладатися в дерев'яні ящики, дротяні та поліетиленові ящики або картонну тару.