- •1. Методичні вказівки до лабораторної роботи №1
- •1.1. Етапи створення віконної прикладної програми
- •1.2. Структура проекту Delphi
- •1.3. Приклад створення простої віконної прикладної програми
- •1.4. Теоретичні запитання
- •1.5. Завдання до лабораторної роботи №1.
- •2. Методичні вказівки до лабораторної роботи №2
- •2.1. Етапи створення віконної прикладної програми табулювання функції
- •2.2. Приклад створення віконної прикладної програми табулювання функції
- •2.3. Теоретичні запитання
- •Етапи створення віконної прикладної програми табулювання функції.
- •2.4. Завдання до лабораторної роботи №2.
- •3. Методичні вказівки до лабораторної роботи №3
- •3.1. Етапи створення віконної прикладної програми роботи з таблицями рядків StringGrid
- •3.2. Теоретичні запитання
- •3.3. Завдання до лабораторної роботи №3. Робота зі структурами даних типу масив
- •4. Методичні вказівки до лабораторної роботи №4
- •4.1. Основні поняття об'єктно-орієнтованого програмування. Робота з класами
- •4.2. Приклад. Об'єктно-орієнтована реалізація комплексних чисел
- •4.3. Завдання до лабораторної роботи №4. Створення об’єктного типу - клас.
- •4.4. Завдання до лабораторної роботи №5. Класи. Прості властивості та властивості-масиви
- •4.5. Завдання до лабораторної роботи №6. Класи. Спадкування. Поліморфізм
- •4.6. Теоретичні запитання
4.5. Завдання до лабораторної роботи №6. Класи. Спадкування. Поліморфізм
В завданні необхідно організувати доступ представників дочірнього класу до даних і методів батьківського класу. Використати принципи спадкування та поліморфізму. Зовнішній вигляд форми за вашим розсудом. Батьківський клас і клас спадкоємець повинні бути описані в різних модулях.
1. Батьківський клас – прямокутник зі сторонами а=4 і b=5. Обчислити його периметр і площу. Похідний клас – пряма призма висотою h=3. Обчислити її бічну поверхню.
2. Батьківський клас – ромб зі стороною а=2. Обчислити його площу і діаглналь. Похідний клас – пряма призма висотою h=4. Обчислити її бічну поверхню.
3. Батьківський клас – квадрат зі стороною а=2. Обчислити його площу і периметр. Похідний клас – піраміда з висотою h=4. Обчислити її повну поверхню.
4. Батьківський клас – квадрат зі стороною а=5. Обчислити його периметр і радіус описаного кола. Похідний клас – пряма призма висотою h=2. Обчислити її бічну поверхню.
5. Батьківський клас – прямокутний трикутник з катетами а=3 і b=4. Обчислити його площу і періметр. Похідний клас – пряма призма висотою h=7. Обчислити її об'єм і бічну поверхню.
6. Батьківський клас – паралелограм зі сторонами а=6 і b=8 і кутом 60 градусів при основі. Обчислити його площу і періметр. Похідний клас – піраміда висотою h=3. Обчислити її об'єм і повну поверхню.
7. Батьківський клас – прямокутник зі сторонами а=10 і b=7. Обчислити його площу і діагональ. Похідний клас – прямокутний паралелепіпед висотою h=3. Обчислити його бічну поверхню.
8. Батьківський клас – правильний шестикутник зі стороною а=8. Обчислити його периметр і площу. Похідний клас – пряма призма висотою h=4. Обчислити її повну поверхню і об’єм.
9. Батьківський клас – правильний шестикутник зі стороною а=9. Обчислити його площу і радіус вписаного кола. Похідний клас – піраміда висотою h=5. Обчислити її об'єм і бічну поверхню.
10. Батьківський клас – коло радіуса R=10. Обчислити його площу. Похідний клас – прямий конус висотою H=7 і твірною L=6. Обчислити площу його повної поверхні і твірну конусу.
11. Батьківський клас – коло радіуса R=11. Обчислити його площу. Похідний клас – прямий конус висотою H=6. Обчислити його об'єм і бічну поверхню.
12. Батьківський клас – правильний п'ятикутник зі стороною а=12. Обчислити його периметр і площу. Похідний клас – правильна п'ятикутна піраміда з апофемою h=4. Обчислити її бічну поверхню.
13. Батьківський клас – правильний п'ятикутник зі стороною а=12. Обчислити його площу і радіус описаного кола. Похідний клас – правильна п'ятикутна призма з висотою h=4. Обчислити площу її повної поверхні.
14. Батьківський клас – прямокутник зі сторонами а=14 і b=7. Обчислити його площу і радіус описаного кола. Похідний клас – піраміда висотою h=3. Обчислити її об'єм і бічну поверхню.
15. Батьківський клас – правильний трикутник зі стороною а=15. Обчислити його площу і висоту. Похідний клас – пряма призма висотою h=6. Обчислити площу її повної поверхні.
4.6. Теоретичні запитання
Варіант 1
Що таке об'єкт? Наведіть приклад повного опису в Delphi Pascal.
Директиви Protected, Private, Public. Наведіть приклад повного опису класу в Delphi Pascal і охарактеризуйте використання директив у наведеному прикладі.
Що таке спадковий клас? Наведіть приклад повного опису таких класів у Delphi Pascal.
Варіант 2
Що таке клас? Наведіть приклад повного опису класів у Delphi Pascal.
Що таке властивості класу? Наведіть приклад повного опису класу в Delphi Pascal і охарактеризуйте властивості в наведеному прикладі.
Що таке батьківський клас? Наведіть приклад опису таких класів у Delphi Pascal.
Варіант 3
Чим відрізняється об'єкт від інших структур даних?
Визначення класу. Поля і методи класу. Наведіть приклад повного опису класу в Delphi Pascal.
Що таке похідний клас? Наведіть приклад повного опису таких класів у Delphi Pascal.
Варіант 4
Ініціалізація загальнодоступних, захищених і закритих полів об'єктів.
Що таке ООП? Сім основних принципів ООП і як вони використовуються?
3. Що таке кореневий клас і лист в ООП? Наведіть приклад повного опису таких класів у Delphi Pascal.
Варіант 5
Основні цілі і переваги ООП.
Що таке методи класу? Наведіть приклад повного опису класу в Delphi Pascal і охарактеризуйте методи класу в наведеному прикладі.
3. Які типи спадкування розглядає ООП? Характеристики і приклади.
Варіант 6
Чим відрізняється клас від об'єкта? Наведіть приклад повного опису об'єктів і класів у Delphi Pascal.
Особливості реалізації перевизначення методів у Delphi Pascal. Наведіть приклад повного опису класу в Delphi Pascal, з використанням одного з механізмів перевизначення, і охарактеризуйте методи класу в наведеному прикладі.
Що таке спадкування реалізації? Наведіть приклад використання цього типа спадкування в Delphi Pascal.
Варіант 7
Чим об'єкт відрізняється від покажчика? Наведіть приклад повного опису об'єктів і покажчиків у Delphi Pascal.
Віртуальні і динамічні методи Delphi Pascal. Охарактеризуйте використання специфікаторів virtual, dynamic, override. Наведіть приклад повного опису класу в Delphi Pascal.
Що таке спадкування для відмінності? Наведіть приклад повного опису таких класів у Delphi Pascal.
Варіант 8
Як об'єкти обмінюються інформацією? Наведіть приклади.
Абстрактні методи в Delphi Pascal. Наведіть приклад повного опису класу в Delphi Pascal.
Що таке спадкування для заміни типів? Наведіть приклад.
Варіант 9
Що таке інкапсуляція? Наведіть приклад повного опису класу в Delphi Pascal, прокоментуйте інкапсуляцію в даному описі класу.
Перевантаження методів у Delphi Pascal. Охарактеризуйте використання специфікатора overload. Наведіть приклад повного опису класу в Delphi Pascal.
У яких цілях застосовується приховування даних? Як реалізується обмеження доступу? Наведіть приклад повного опису класу в Delphi Pascal, з демонстрацієй рівней доступу.
Варіант 10
Три характерних ознаки ефективної інкапсуляції?
Делегування: статичне і динамічне. Наведіть приклад повного опису класу в Delphi Pascal і охарактеризуйте використання делегування в наведеному прикладі.
Дайте визначення рівням доступу, які існують в ООП. Наведіть приклад повного опису класу в Delphi Pascal, з демонстрацієй рівней доступу.
Варіант 11
Визначення методів get і set. Наведіть приклад повного опису класу в Delphi Pascal і охарактеризуйте методи класу в наведеному прикладі.
Процедурні властивості. Наведіть приклад повного опису класу в Delphi Pascal і охарактеризуйте властивості в наведеному прикладі.
Для яких цілей використовується ключове слово inherited? Наведіть приклад повного опису класів у Delphi Pascal, з використанням ключового слова inherited.
Варіант 12
Що таке абстрактний тип даних? Приклади.
Охарактеризуйте прості властивості класу в Delphi Pascal. Приклад використання простих властивостей.
Дайте визначення термінові – поліморфізм. Простий поліморфізм та складний поліморфізм. Наведіть приклад повного опису класу у Delphi Pascal, з демонстраціей простого та складного поліморфізму.
Варіант 13
Що таке абстракція? Наведіть приклади.
Властивості-масиви. Опис і приклад використання в Delphi Pascal.
Охарактеризуйте форми поліморфізму. Наведіть приклад повного опису класу у Delphi Pascal, з використанням поліморфізму.
Варіант 14
Властивості, які індексуються. Наведіть приклад повного опису класу в Delphi Pascal і охарактеризуйте властивості в наведеному прикладі.
Дайте визначення поняттям: слабко зв’язаний код, сильно зв’язаний код, залежний код.
Охарактеризуйте поліморфізм включення і параметричний поліморфізм. Наведіть приклад.
Варіант 15
Класи. Основні засоби розробки класів. Охарактеризуйте кожний з перерахованих засобів і поясніть в яких ситуаціях їх доцільно використовувати.
Що такий розподіл відповідальності?
Охарактеризуйте поліморфізм-перевизначення і поліморфізм-перевантаження. Наведіть приклад повного опису таких класів у Delphi Pascal.
Рекомендована література
Основна
Архангельский А.Я. Программирование в Delphi 6. – М.: ЗАО «Издательство БИНОМ», 2001. – 1120 с.
Бадд Тимоти. Объектно-ориентированное программирование в действии. Пер. с англ. – СПБ.: Питер, 1997. – 464 с.
Буч Гради. Объектно-ориентированный анализ и проектирование. (с примерами приложений на С++). Пер. с англ. – М.: «Издательство БИНОМ», СПб: «Невский диалект», 1998. – 560 с.
Иванова Г.С., Ничушкина Т.Н., Пугачев Е.К. Обїектно-ориентированное программирование. – М.: Издательство МГТУ имени Н.Є. Баумана, 2001. – 320 с.
Керман Митчелл К. Программирование и отладка в Delphi. Пер. с англ. – М.: Издательский дом “Вильямс”, 2003. – 672 с.
Синтес А. Освой самостоятельно объектно-ориентированное программирование за 21 день. Пер. с англ. – М.: Издательский дом „Вильямс”, 20002. – 672 с.
Додаткова
Глинский Я.Н., Анохин В.Е., Ряжская В.А. Turbo Pascal 7.0 и Delphi. Учебное пособие. – СПб.: ООО “ДиаСофтЮП”, 2001. – 208 с.
Дантеманн Джефф, Мишел Джим, Тейлор Дон. Программирование в среде Delphi. Пер. с англ. – К.: НИПФ, «ДиаСофтЛТД», 1995. – 608 с.
Дарахвелидзе П.Г., Марков Е.П. Delphi – среда визуального программирования. – СПб.: BHV, 1996. – 608 с.
Кандзюба С.П., Громов В.Н. Delphi 6. Базы данных и приложения. Лекции и упражнения. – К.: Издательство «ДиаСофт», 2001. – 576 с.
Культин Н.Б. Delphi в задачах и примерах. – СПб.: БХВ-Петербург, 2004. – 288 с.
Культин Н.Б. Основы программирования в Delphi 7. СПб.: БХВ-Петербург, 2003. – 608 с.
Додатки
Стандартні підпрограми перетворення рядків у числові типи і навпаки
При створенні віконних прикладних програм програміст повинен сам виконати перетворення рядків у числові типи і навпаки, використовуючи стандартні підпрограми.
function IntToStr (Value: Integer):string; overload;
function IntToStr (Value: Int64):string; overload;
У Delphi 6 існують дві функцій, які перезавантажуються – для типу IntToStr і для типу Int64. Обидві функції повертають рядок, що містить перетворене ціле значення Value
function FloatToStr (Value: Extended):string;
Перетворює дійсне значення Value у символьний рядок.
function FloatToStrF (Value: Extended; Format: TFloatFormat;
Precision, Digits: Integer):string;
Функція FloatToStr призначена для перетворення дійсного числа в його строкове представлення і відрізняється від функції FloatToStr тим, що дозволяє одержувати зображення числа в різних форматах. Параметри функції означають наступне:
Value |
– |
число, строкове представлення якого треба одержати; |
Format |
– |
іменована константа, що визначає вид рядка; |
Precision |
– |
параметр, що визначає точність представлення перетворюваного числа. Значення Precision повинне бути не більш 7 для типу Single, не більш 15 для типу Double і не більш 18 для типу Extended; |
Digits |
– |
значення цього параметра залежить від формату, який використовується. |
Значеннями параметра можуть бути наступні іменовані константи:
ffGeneral |
– |
загальний цифровий формат. Число зображується у форматі з десятковою крапкою, якщо кількість цифр ліворуч від крапки менше або дорівнює значенню, заданому в параметрі ffFixed, або число більше або дорівнює 0.00001. У протилежному випадку число відображується в науковому форматі; |
ffExponent |
– |
науковий формат. Число зображується у вигляді (d.ddd...Eddd, де – знак “плюс” або “мінус”, де d – десяткова цифра. Загальна кількість десяткових цифр мантиси, включаючи число перед десятковою крапкою, дорівнює значенню, що міститься в параметрі Precision. Параметр Digits задає мінімальну кількість цифр представлення експоненти (0...4). |
ffFixed |
– |
формат з десятковою крапкою. Число подається у форматі з фіксованою крапкою: (d.ddd... . Параметр Precision задає загальну кількість десяткових цифр у представленні числа. Перед десятковою крапкою завжди знаходиться як мінімум одна цифра. Параметр Digits задає кількість цифр після десяткової крапки (0...18). Якщо кількість цифр цілої частини більше, ніж Precision, то число зображується в науковому форматі; |
ffNumber |
– |
числовий формат. Числовий формат схожий на формат з десятковою крапкою (ffFixed), тільки в зображенні числа використовується роздільник груп розрядів. Наприклад, число 83574921,34 буде зображено в такий спосіб: число 83 574 921,34. |
ffCurrency |
– |
грошовий формат. Подібний числовому форматові, але наприкінці рядка ставиться символ грошової одиниці. Роздільник цілої і дробової частин, груп |
|
|
розрядів, а також зображення грошової одиниці, яке використовується в зображенні числа в грошовому форматі, визначаються настройкою Windows. |
procedure Str (X [: Width [: Decimals]]; var S);
Перетворює ціле або дійсне значення Х у рядок S. Не обов'язкові параметри: Width – ширина поля, що відводиться для виводу всього числа, Decimals – число цифр, розташованих після десяткової крапки. Параметр Decimals використовується тільки для дійсних чисел.
function StrToInt (const S: string): Integer;
Перетворює рядок S у ціле число. Рядок не повиннен містити ведучих або відомих пробілів.
function StrToFloat (const S: string): Extended;
Перетворює рядок S у дійсне число. Рядок не повиннен містити ведучих або ведених пробілів.
procedure Val (S; var V; var Code: Integer);
Перетворює рядок S у цілу або дійсну змінну V, у залежності від типу цієї змінної. Параметр Code містить нуль, якщо перетворення пройшло успішно, у протилежному випадку він містить номер позиції в рядку S, де виявлений помилковий символ. В останньому випадку перетворення не виконається. Рядок S може містити ведучі або ведені пробіли.
Випадкові числа
У системі генерації випадкових чисел використовуються процедура Randomize і функція Random.
Процедура Randomize ініціалізує генератор випадкових чисел. Синтаксис виклику має такий вигляд:
Randomize;
Ця процедура читає значення системних часів і застосовує його як стартове значення, що задає всю подальшу послідовність випадкових чисел. Ця процедура дозволяє при послідовних запусках програми одержувати різні випадкові послідовності. У такий спосіб відбувається переустановлення бази генерації випадкових чисел.
Строго говорячи, послідовність чисел є не випадковою, а псевдовипадковою, тому що, почавши з того ж стартового значення, можна повторити всю послідовність випадкових чисел.
Для одержання псевдовипадкових чисел використовується функція Random. Синтаксис її виклику має такий вигляд:
випадкове_число := Random(верхня_границя);
Цей оператор присвоює змінної випадкове_число рівномірне розподілене випадкове значення типу Integer, що знаходиться в діапазоні від нуля до верхня_границя, тобто [0,верхня_границя).
Параметр верхня_границя необов'язкова. У цьому випадку генератор думає, що верхня_границя дорівнює 1, тобто функція повертає випадкове дійсне число з проміжку [0, 1).
Випадкові цілі числа, що належать відрізкові [а, b], обчислюють по формулі
а+ Random(b – a + 1).
Зауваження
Не комбінуйте виклик процедури Randomize у циклах разом зі звертанням до функції Random. Звичайно процедура Randomize викликається тільки один раз до виклику функції Random (тобто до циклу).
Сортування масивів
Сортування масиву – це перерозташування елементів масиву в заданому порядку.
При рішенні задачі сортування звичайно висувається вимога мінімального використання додаткової пам'яті, з якої випливає неприпустимість застосування додаткових масивів.
Для оцінки швидкодії алгоритмів різних методів сортування, як правило, використовують два показники:
кількість присвоювань;
кількість порівнянь.
Усі методи сортування можна розподілити на дві великі групи:
прямі методи сортування;
поліпшені методи сортування.
Прямі методи сортування за принципом, що лежить в основі методу, у свою чергу розподіляються на три підгрупи:
сортування вставкою (включенням);
сортування вибором (виділенням);
сортування обміном ("бульбашкове" сортування).
Поліпшені методи сортування ґрунтуються на тих же принципах, що і прямі, але використовують деякі оригінальні ідеї для прискорення процесу сортування. Прямі методи на практиці використовуються досить рідко, тому що мають відносно низьку швидкодію. Однак вони добре показують суть заснованих на них поліпшених методів. Крім того, у деяких випадках (як правило, при невеликій довжині масиву і/або особливому вихідному розташуванні елементів масиву) деякі з прямих методів можуть навіть перевершити поліпшені методи.
Сортування включенням. Принцип методу
Масив розподіляється на дві частин: відсортовану і невідсортовану. Елементи з невідсортованої частини по черзі вибираються і вставляються у відсортовану частину так, щоб не порушити в ній упорядкованість елементів. На початку роботи алгоритму як відсортовану частину масиву приймають тільки один перший елемент, а як невідсортовану частину – всі інші елементи
Таким чином, алгоритм буде складатися з n-1-го проходу (n – розмірність масиву), кожний з яких буде включати чотири дії:
взяття чергового i-го невідсортованого елемента і збереження його в додаткової змінної,
пошук позиції j у відсортованій частині масиву, у якій присутність взятого елемента не порушить упорядкованості елементів;
зсув елементів масиву від i-1-гo до j-го вправо, щоб звільнити знайдену позицію вставки;
вставка взятого елемента в знайдену j-ю позицію.
Для реалізації даного методу можна запропонувати кілька алгоритмів, що будуть відрізнятися способом пошуку позиції вставки. Найбільш оптимальним є алгоритм, що поєднує в одному циклі пошук позиції вставки і зсув елементів.
Сортування вибором. Принцип методу
Знаходимо (вибираємо) у масиві елемент із мінімальним (максимальним) значенням на інтервалі від 1-го елементу, до n-го (останнього) елемента і міняємо його місцями з першим елементом. На другому кроці знаходимо елемент із мінімальним (максимальним) значенням на інтервалі від 2-го до n-го елемента і міняємо його місцями з другим елементом.
І так далі для всіх елементів до n-1-го.
Сортування обміном ("бульбашкове" сортування). Принцип методу
Зліва направо по черзі порівнюються два сусідніх елементи, і якщо їх взаєморозташування не відповідає заданій умові упорядкованості, то вони міняються місцями. Далі беруться два наступних сусідніх елементи і так далі до кінця масиву.
Після одного такого проходу на останній n-ої позиції масиву буде стояти максимальний елемент ("спливла" перша "бульбашка"). Оскільки максимальний елемент уже стоїть на своїй останній позиції, то другий прохід обмінів виконується до n-1-ro елемента. І так далі. Всього потрібно n-1 прохід.
