1.2. Структура проекту Delphi

Проект Delphi – це сукупність зв'язаних між собою файлів. До складу проекту входять наступні файли:

• Файл проекту *.dpr. Він виконує роль головної підпрограми. Текстовий файл проекту використовується для збереження інформації про форми і модулі. У ньому містяться оператори ініціалізації і запуску програми на виконання.

• Файл модуля *.pas. Кожнії формі, яка створюється, і фреймові відповідає файл модуля, що використовується для збереження коду. Можна створювати модулі, не зв'язані з формами.

• Файл форми *.dfm. Це текстовий файл, що створюється Delphi для збереження інформації про форму. Кожному файлові форми відповідає файл модуля.

• Файл параметрів проекту *.dfo. У цьому файлі зберігаються установки параметрів проекту.

• Файл ресурсів *.res. Цей бінарний файл містить піктограму та інші ресурси, які використовуються проектом.

• Файл групи файлів *.bpg. Цей файл, створюється якщо йде робота з групою проектів.

• Файл пакету *.dpk. Це бінарний файл пакета (package).

• Файли резервних копій *.dp, *.df, *.pa. Це відповідно файли резервних копій для файлів проекту, форми і модуля.

• Файл, що виконується, *.exe. Це виконавча програма.

• Об'єктний файл модуля *.dcu. Це відкомпільований об'єктний файл модуля *.pas, який компонується в остаточний файл, що виконується.

Вміст файлу проекту може бути, наприклад, наступним:

program Project1;

uses Forms, Unit1 in 'Unit1.pas' {Form1};

{$R *.res}

begin

Application.Initialize;

Application.CreateForm(TForm1, Form1);

Application.Run;

end.

Файл проекту (головний модуль) починається словом program, за яким іде ім'я програми, що збігається з ім'ям проекту. Ім'я проекту задається програмістом у момент збереження файлу проекту, і воно визначає ім'я файлу, який э виконавчою програмою, (файлу з розширенням *.ехе). Цей файл створюється середовищем Delphi. Далі за словом uses ідуть імена використовуваних модулів: стандартного модуля Forms і модуля форми Unit1. Схожа на коментар директива {$R *.res} вказує компіляторові, що потрібно використовувати файл ресурсів, що містить опис ресурсів додатка, наприклад, піктограми. Зірочка вказує, що ім'я файлу ресурсів таке ж, як і у файла проекту, але з розширенням *.res.

Частина головного модуля, що виконується, знаходиться між

операторними дужками begin...end. Оператори частини, що викону-

ється, забезпечують ініціалізацію додатка і вивід на екран стартового вікна.

Модулі – це програмні одиниці, що служать для розміщення фрагментів програм. За допомогою текстів програм, що містяться в них (програмних кодів), і реалізується задача, яка розв'язується користувачем.

Модулі мають стандартну конструкцію (послідовність і перелік розділів), передбачену мовою програмування Object Pascal. Наведемо структуру модуля у загальному виді:

unit < ім'я модуля >;

interface

implementation

initialization

finalization

end.

Як приклад наведемо вміст модуля в тім вигляді, у якому він знаходиться відразу після завантаження середовища Delphi:

unit Unit1;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics,

Controls, Forms, Dialogs;

type

TForm1 = class(TForm)

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

Form1: TForm1;

implementation

{$R *.dfm}

end.

Починається модуль словом unit, за яким іде ім'я модуля. Саме це ім'я згадується в списку модулів в операторі uses головного модуля додатка.

Модуль може складатися з чотирьох розділів: інтерфейсу, реалізації, ініціалізації, завершальної частини.

Розділ інтерфейсу (починається словом interface) повідомляє компіляторові, які дані, що розташовуються в модулі, є доступними для інших модулів програми. У цьому розділі перераховані (після, слова uses) стандартні модулі, які використовуються даним модулем, а також знаходиться сформований Delphi опис типу форми, котрий іде за словом type.

Розділ реалізації починається словом implementation і містить оголошення локальних змінних, процедур і функцій, що підтримують роботу форми. На початку розділу реалізації розташовується директива {$R *.dfm}, що вказує компіляторові, що в розділ реалізації треба вставити команди установки значень властивостей форми, що знаходяться у файлі з розширеням *.dfm, ім'я якого збігається з ім'ям модуля. Файл у форматі dfm генерується Delphi на основі зовнішнього вигляду форми.

За директивою {$R *.dfm} розташовуються описи процедур обробки подій форми. Сюди ж програміст може помістити опис своїх процедур і функцій, які можуть викликатися з процедур обробки подій.

Ініціалізуюча і завершальна частини є необов'язковими.

Ініціалізуюча частина починається словом initialization або міститься в операторні дужки begin... end. Оператори з цієї частини виконуються до передачі керування основній програмі і звичайно використовуються для підготовки її роботи.

Завершальна частина починається словом finalization і містить оператори, що виконуються в момент закінчення програми.

У наведеному вище прикладі модуля ініціалізуюча і завершальна частини відсутні.

На відміну від файлу проекту, який створюється автоматично Delphi, модуль може змінюватися (редагуватися) програмістом. При створенні користувачем нової форми, автоматично буде створюватися і новий модуль. Програма може містити до декількох десятків форм. Текст модуля при цьому буде доступний і користувачеві, і самому середовищу Delphi, що автоматично буде вставляти в текст модуля опис будь-якого доданого до форми компонента, а також створювати заготовки (рядки коду) для оброблювачів подій. Програміст при цьому може додавати свої методи в раніше оголошені класи, наповняти оброблювачі подій конкретним змістом, вставляти власні змінні, типи, константи і т.д

Таким чином, pas-файл містить програмний код модуля, що був сформований у вікні редактора коду спільними зусиллями програміста і середовища Delphi, у файлі з розширенням *.dfm зберігається опис вмісту вікна форми, а в dcu-файлі знаходиться результат перетворення тексту з обох файлів у машинні інструкції. Інтегроване середовище Delphi перетворить dcu-файли в єдиний файл, який є виконавчою програмою (ехе-файл). Це дозволить автономно запустити прикладну програму.