Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Політологія_шпори.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
603 Кб
Скачать
☆
  1. Функції і методи груп тиску..

Fії: а)офіційне представництво б)розширення конфліктів в сусп. в)співробітництво активних громадян в пол. житті г)связующее звено между пол. и гражданами. Методи:а)воздействие на власть открытое и скрытое (закрытое) б)воздействие на партию стоящую у власти в)воздействие на общественное мнение

Групи тиску – організації, які створені для захисту інтересів та що тиснуть на органи держ. влади з метою домогтися від них рішень, що відповідають цим інтересам. Влада для них не самоціль, як для політ. партій. Функції: 1) це поєднуюче звено між політикою і народом; 2) сприяння активізації громадян в політ. житті; 3) засіб вирішення конфліктів; 4) функція офіційного представництва. Відкритий тиск – у вигляді інформування, концентрування, погроз чи шантажу. Зкритий тиск – використання особистих відносин. Організації, що здійснюють тиск, наз. ломбі. Типи тиску: тиск на владу; впливання на партії, що стоять у влади; впливання на суспільну думку ( страйки)

  1. Політична практика лобізму. Дайте оцінку

Лобізм - це спроба організацій або окремих громадян впливати не тільки на прийняття, відхилення чи зміну законів у парламенті, а також спроба впливати на адміністративні рішення уряду, спираючись на підтримку не тільки обраних депутатів, а й різних політичних партій, державних і недержавних установ та підтримку громадськості через засоби масової інформації.

До прямих прийомів належать: *приватні зустрічі з законодавцями; *збирання інформації, проведення досліджень і підготовка презентацій перед законодавцями;

*присутність і виступ на слуханнях комітетів та інших урядових відомств; *надання професійних порад, допомога у підготовці законопроектів;*запрошення законодавців на громадські заходи і неофіційні зібрання;*внесення грошей на виборчі кампанії.

Ось деякі характерні риси лобізму:– лобізм пов’язаний з владою, оскільки передбачає вплив на неї;– Лобіст є посередником між органами державної влади та зацікавленими групами, який використовує всі легальні особливості законодавства на користь свого клієнта

– лобізм органів влади – показник представництва інтересів, та (і це головне) їх конкурентності.

– Лобізм є більш-менш гласною діяльністю: це забезпечується процедурою реєстрації лобістів та вимогою до лобістів публікувати звіти щодо своєї діяльності.

  1. Партійні системи: сутність, зміст, типологія. Особливості формування партійних систем в сучасній Україні.

партійна система – це політичний простір, який складається з політичних партій та упорядкованої певним чином сукупності відносин між собою та іншими елементами політичної системи суспільства.

Конкретні критерії класифікації (типологізації) партійних систем у межах кожної з наведених вище класифік ися на прийнятті до уваги її зовсім різних сторін: а) її сутності та б) зовнішньої видимісті або декларованої форми.

групи класифікації партійних систем: 1) системи, в яких партії мають власне політичний характер, та системи з пере-важанням партій, що за своєю природою є псевдополітичними і являють собою побудовані на комунальних сімейственних чи земляцьких принципах клани, кліки, чисто ситуативні угрупування “ad hoc” тощо; 2) такі, що відіграють провідну роль формуванні реальної політики держави і суспільства, та такі, що грають дргорядну роль у політичний системі (через суто декоративну роль політичних партій або їх недостатню розвиненність); 3) системи з “вирізанням певного сегменту політичного спектру” (тобто з забороною партій певних ідеологічних напрямків) та ліберальні (у суто політичному, не економічному розумінні цього терміну) - без встановлення досить суворих ідеологічних критеріїв для надання офіційного дозволу на функціонування конкретних політичних партій; 4) однопартійні, двопартійні, багатопартійні; 5) революційні, реформаторсько-стабілізаційні, консервативні; 6) плюралістичні, обмежено плюралістичні та монолітичні; 7) націоналістичні та полікультурні; 8) релігійні та світські; 9) марксистські, “національного” (“арабського”, “африканського” тощо) соціалізму та несоціалістичні; 10) соціалістичні, капіталістичні, феодальні, рабовласницькі