II. Виконати практичні завдання:

1. Скласти фасетно-блочну схему класифікації мікрогра- фічних документів.

2. Дати порівняльний аналіз різних видів оптичного доку­ мента.

1. Визначити особливості дискети як носія інформації.

3. Розкрити специфіку записування та зчитування інфор­ мації на різних оптичних дисках.

4. Охарактеризувати різні підходи до визначеня електрон­ них документів.

2. Скласти схему класифікації електронних видань.

240

термінологічний словник

Автореферат — коротке викладення автором змісту своєї наукової праці.

Авторський аркуш — умовна одиниця вимірювання обсягу текстового та ілюстративного матеріалу літературного твору, що є основою для обліку праці автора, укладача, рецензента то­що. Один авторський аркуш дорівнює 40 тис. друкованих знаків ігрозаїчного тексту (враховуючи цифри, розділові знаки, про­міжки між словами) чи 700 віршованим рядкам, чи 3 000 см² площі ілюстративного матеріалу на сторінках видання.

Альбом — блочне чи комплектне аркушеве образотворче видання, в якому репродуковано картини, малюнки, креслен­ня, фотознімки тощо з відповідними пояснювальними текстами.

Альбомний папір — білий чи кольоровий папір спеціально­го ґатунку, що використовують для виготовлення альбомів, те­лефонних книг, прейскурантів, бланків тощо.

Альманах — збірник літературно-художніх і/чи науково-популярних творів, об'єднаних за певною ознакою. Може бути неперіодичним, періодичним чи продовжуваним.

Апарат видання — додаткові до основного тексту довідково-допоміжні та науково-довідкові матеріали у виданні (вихідні відомості, зміст, передмова, вступна стаття, коментар, примітки, бібліографічні посилання чи списки тощо), що орієнтують чита­ча в змісті та структурі видання, полегшують користування.

Апертурна карта — карта з вмонтованим кадром мікрофільму або відрізком неперфорованої плівки.

Аркуш — одиниця вимірювання обсягу видання. Розрізня­ють: авторський аркуш, друкований аркуш, обліково-видавни­чий аркуш, умовний друкований аркуш, фізичний друкований аркуш, паперовий аркуш.

Аркушеве видання — видання у формі одного чи кількох аркушів паперу будь-якого формату без скріплення: плакат, афіша, репродукція, буклет, естамп, аркушівка та ін.

Аркушівка — неперіодичне аркушеве видання обсягом від 1 до 4 сторінок.

Атлас — 1) систематичне зібрання карт, часто з поясню­вальним текстом та ілюстраціями, видане як блочне чи комп-

241

лектне видання; 2) назва спеціальних альбомів з наочними зображеннями рослин, тварин, таблиць, креслень тощо. Атлас може бути самостійним виданням чи додатком до основного.

Аудіальний документ — документ, що містить запис звуко­вої інформації.

Аудіовізуальний документ — документ, що містить тексто­ву, звукову, зображувальну чи зображувально-звукову інфор­мацію, що відтворюють за допомогою технічних засобів. До аудіовізуальних документів належать відеоплівки, оптичні диски, кінострічки та інші документи.

Афіша — рекламне чи довідкове аркушеве видання про певні масові заходи. Призначене для розклеювання.

Б

Бібліографічне видання — інформаційне видання, що містить упорядковану сукупність бібліографічних записів.

Бібліографічний апарат видання — сукупність наявних у ви­данні бібліографічних посилань, прикнижкових чи пристатей-них бібліографічних списків літератури та допоміжних покаж­чиків до видання (іменних, предметних, географічних тощо).

Бібліографічний огляд — бібліографічний посібник, побу­дований за формою послідовної, внутрішньо організованої роз­повіді про документи, в якому оповідальний текст переважає над суто бібліографічним, а допоміжний апарат зведено до най-необхідніших покажчиків (найчастіше — це алфавітний по­кажчик творів, уміщених до огляду).

Бібліографічний посібник — упорядкована множина бібліографічних записів.

Бланк — друкована стандартна форма документа, призна­чена для подальшого заповнення конкретною текстовою чи/та цифровою інформацією, що містить усі необхідні для запису відомості, вказівки та проміжні рядки.

Блок видання — комплект скріплених у корінці друкова­них аркушів чи зошитів, об'єднаних у заданій послідовності та підготовлених для брошурувальних і палітурних процесів.

Бобіна — котушка для намотування кіноплівки чи магніт­ної стрічки.

Брайля шрифт — рельєфно-крапковий безфарбовий шрифт для письма й читання сліпими (від прізвища французького тифлопедагога Л. Брайля). Див. також: Видання для сліпих.

242

Брошура — блочне неперіодичне видання обсягом від 5 до 48 сторінок.

Брошурувальний процесе — процес перетворення віддру­кованих аркушів у видання, вкрите обкладинкою, чи у блок видання, підготовлений для вміщення в палітурку. Основні брошурувальні процеси: фальцювання аркушів, пресування зошитів, комплектування їх у блок, покриття обкладинкою, обрізування.

Буклет — аркушеве видання у формі одного аркуша паперу, сфальцьованого будь-яким способом у два чи більше згинів. Як буклети друкують короткі путівники, програми за­ходів, карти міст для туристів, рекламні проспекти тощо.

Бюлетень — періодичне чи продовжуване видання, що ви­пускають оперативно, має ознаки журнального чи газетного видання, містить матеріали організації, яка його видає.

В

Вибрані твори — вид неперіодичного полівидання, укладеного з головних і кращих творів автора.

Вид видання — група видань, що мають однакові суттєві ви­дові ознаки: соціальне (цільове) призначення (наукові, навчальні, довідкові видання тощо), матеріальну конструкцію (блочні, арку­шеві, комплектні видання тощо), знакову природу інформації (текст, зображення, картографічний твір, нотний запис, видання для сліпих тощо), читацьке призначення, періодичність (не­періодичне чи серіальне: періодичне, продовжуване, серійне).

Вид документа — класифікаційний ряд документів, побу­дований за будь-якою їх ознакою.

Видання — 1) документ (твір), що пройшов редакційно-ви­давниче опрацювання, виготовлений друкуванням, відтискан­ням чи іншим способом, містить інформацію, призначену для поширення, і відповідає вимогам державних стандартів, інших нормативних документів до їх видавничого оформлен­ня, поліграфічного і технічного виконання; 2) процес випуску книги, брошури, журналу та інших видів видань.

Видання для сліпих — вид видань, призначених для са­мостійного читання сліпими через дотик чи слуховове сприй­няття за допомогою звуковідтворювальної апаратури. Див.: Брайля шрифт, Аудіальний документ.

Видання на правах рукопису — видання, що випускають невеликим тиражем для попереднього ознайомлення з ним

243

читачів-спеціалістів, яке не надходить у загальний продаж і не підлягає рецензуванню в пресі. На обкладинці й на титульній сто­рінці такого видання проставляють напис: На правах рукопису.

Випуск — 1) окремо видана частина серіального (періодич­ного, продовжуваного, серійного) видання, що має свій поряд­ковий номер чи власну назву. Розрізняють ненумеровані, нумеровані, зведені, здвоєні, спеціальні випуски; 2) опублі­кування видання.

Випускні дані — складова вихідних відомостей видання (обсяг видання в умовних друкованих аркушах, тираж тощо); наведені відповідно до нормативних документів з видавничої справи та розміщені на останній сторінці видання.

Виробничо-практичне видання — видання, що містить відомості з технології, техніки й організації виробництва; роз­раховане на фахівців різної кваліфікації, зайнятих у сферах практичної діяльності.

Витяг з документа — копія частини службового текстового документа.

Вихідні відомості — сукупність відомостей про видання, призначенних для інформування читача і використання у роботі видавничих, книготорговельних, бібліографічних організацій.

Вихідні дані — частина вихідних відомостей, що складаєть­ся з таких елементів: місце випуску видання, назва видавницт­ва (ім'я видавця) та рік випуску видання у світ. їх розміщують у нижній частині титульної сторінки.

Відеограма — зображувальний документ, що містить зоб­ражувальну інформацію, зафіксовану відеозаписом.

Відеофонограма — аудіовізуальний документ, що містить зоб­ражувальну та звукову інформацію, зафіксовану відеозаписом.

Відрізок мікрофільму в джекеті — відрізок рулонного мікрофільму, вміщений у джекеті.

Відтворення документів — одержання копій документів ру­кописним, фотографічним, електрофотографічним, полігра­фічним та іншими способами.

Вторинний документ — документ, що є результатом аналі-тико-синтетичного перероблення інформації одного чи кількох первинних документів.

Газета — періодичне аркушеве видання з постійною на­звою, що виходить через визначені короткі проміжки часу, ви-

244

питлює поточні події в різних сферах життя, містить офіційні документи, матеріали з актуальних питань політики, еко­номіки, культури тощо.

Газетний папір — папір, призначення якого визначено його назвою. Складається в основному з деревинної маси, яка швид­ко жовтіє, старіє, стає ламкою.

Голограма — об'ємне зображення об'єкта, одержане мето­дом голографії.

Голографія — запис й одержання об'ємного зображення об'єкта оптичним способом за допомогою лазерного променя.

Грамофонний оригінал — оригінал фонодокумента, одер­жаний шляхом механічного запису звукової інформації на ме­талевому диску.

Грамплатівка — механічна фонограма, яка має форму диска і отримана шляхом пресування, штампування чи виливання.

Графічний документ — зображувальний документ, що містить інформацію, зафіксовану лініями, штрихами, світлотінню.

д

Дайджест — 1) неперіодичне, періодичне чи продовжуване видання, що містить матеріали, передруковані з інших видань у скороченому, як правило, адаптованому вигляді; 2) не­періодичне видання, що містить коротке, зручне для сприй­няття викладення твору у вигляді витягів з оригінального тексту чи у формі вільного перекладу.

Депонована наукова робота — рукопис (машинопис) вузь­коспеціальної наукової роботи, переданий до органу науково-технічної інформації на зберігання. Орган НТІ публікує рефе­рат чи бібліографічний опис роботи і на замовлення організацій чи спеціалістів виготовляє за оплату копії депоно­ваної роботи чи певної її частини.

Депонований рукопис — див.: Депонована наукова робота.

Джекет — пристрій із прозорого матеріалу встановленого розміру, що має комірки, призначені для зберігання в них змонтованих мікрофільмів у відрізку.

Дисертація — рукописна (віддрукована на принтері чи дру­карській машинці) наукова праця, подана її автором спеціалі­зованій вченій раді відповідної наукової установи для захисту й отримання вченого ступеня (або ця ж праця, вже захищена).

Дискета — магнітний носій інформації, призначений для зовнішнього запам'ятовувального пристрою електронно-об-

245

числювальної машини; гнучкий магнітний диск із записаним на ньому текстом чи зображенням.

Діазографія — спосіб копіювання технічної документації на папері чи на кальці із світлочутливим покриттям.

Діазокопіювання — відтворення позитивних і негативних копій з графічних і текстових оригіналів за допомогою органічних речовин (діазосполук), що руйнуються під впливом світла.

Діазокопія — копія документа, одержана за допомогою діазографічних методів відтворення текстів документів чи зоб­ражень на полімерному або паперовому носії.

Діазотипія (діазодрук) — позитивний спосіб відтворення і тиражування креслень, текстових матеріалів, мікрофільмів тощо з використанням діазотичного паперу (кальки, плівки) із світлочутливим шаром.

Діапозитив — позитивне чорно-біле чи кольорове фотог­рафічне зображення на прозорій основі (скло, плівка та ін.). Використовують і для виготовлення друкарських форм; те са­ме, що слайд.

Діафільм — серія чорно-білих чи кольорових діапозитивів на кіноплівці, об'єднаних відповідними титрами.

Довідкове видання — видання, що містить лаконічно вик­ладені відомості наукового чи прикладного змісту, розташо­вані в порядку, зручному не для систематичного вивчення, а для швидкого пошуку. Види довідкових видань: словник, довідник, енциклопедія, путівник, каталог, прейскурант.

Довідковий апарат видання, або Довідково-допоміжний апарат — частина апарату видання (зміст, колонтитули, до­поміжні покажчики тощо), що полегшує й прискорює пошук у виданні певного матеріалу.

Довідник — довідкове видання, що містить короткі відо­мості наукового, виробничого й прикладного характеру, розта­шовані в певному порядку (алфавітному, систематичному, хронологічному та ін.), зручному для їх швидкого пошуку.

Документ — будь-який матеріальний носій (папір, кіно-, фото-, фоно-, та відеоплівка, магнітна стрічка, магнітний або оптичний диск та ін.) із зафіксованою на ньому інформацією, призначений для її зберігання й передавання в часі та прос­торі: видання всіх видів, рукописи, мікрофільми, мікрофіші, грамплатівки та ін.

Документ із паперовою основою — документ, матеріаль­ною основою якого є папір.

246

Документація — сукупність неопублікованих документів, об'єднаних за певною ознакою (за галузями знань, функціями, матеріальною основою тощо).

Допоміжний покажчик до видання — складова апарату ви­дання, що забезпечує пошук необхідних відомостей, вміщених до цього видання, та є упорядкованим за яким-небудь принци­пом переліком об'єктів: імен, назв, термінів тощо з відповідни­ми посиланнями. За характером групування матеріалів іюзрізняють алфавітний, систематичний (ієрархічний), хроно­логічний, нумераційний допоміжні покажчики; за характером об'єктів: іменний, предметний, географічний тощо.

Друкована продукція — сукупність усієї друкованої видав­ничої продукції та друкованих виробів поліграфії, що не підпа­дають під визначення видавничої продукції (напр., візитки, картки, формуляри, бланки таін.).

Друкований аркуш — одиниця вимірювання натурального обсягу видання, що дорівнює друкованому відбитку на одному боці паперового аркуша стандартного формату (розрізняють фізичний друкований аркуш, умовний друкований аркуш).

Е

Екслібрис — книжковий власницький знак, паперовий яр­лик, що приклеюють власники бібліотек на внутрішній бік палітурки чи обкладинки книги. Зазвичай на екслібрисі зазна­чають ім'я та прізвище власника і малюнок, що лаконічно та образно відображає його професію, інтереси тощо.

Експрес-інформація — інформаційне періодичне видання з розширеними і зведеними рефератами найактуальніших опублікованих зарубіжних матеріалів чи неопублікованих вітчизняних документів, призначене для оперативного ознайом­лення спеціалістів з їх змістом.

Електронне видання — видання, фізичною формою функ­ціонування, тиражування і розповсюдження якого є документ на машинозчитуваному носієві. Ним може бути видання, що відтворює друкований аналог, або видання, що такого аналогу не має.

Електронний документ — обмежений та завершений на конкретний момент часу масив інформації, зафіксований на ма­шинозчитуваному носії як файл (набір файлів) з єдиними технічними та спільними змістовими характеристиками.

247

Енциклопедія — довідкове видання, що містить в алфавітному чи систематичному порядку узагальнені основні відомості з однієї (галузева) чи з усіх галузей знань і практичної діяльності (універ­сальна) або про який-небудь регіон загалом (регіональна). Від ен­циклопедичного словника енциклопедія відрізняється більш широким розкриттям тем і відповідно більшим обсягом статей.

Естамп — аркушеве образотворче видання, що являє собою відбиток твору образотворчого мистецтва з друкарської форми, виготовленої самим художником.

Ж

Журнал — періодичне зброшуруване та вкрите обкладинкою видання, що виходить із постійною назвою, має постійні рубри­ки, містить статті, рецензії, реферати, інші матеріали з різних громадсько-політичних, наукових, виробничих та інших питань, літературно-художні твори, ілюстрації та фотографії; періодичне друковане видання блочного типу зброшуроване та вкрите обкла­динкою.

Запис інформації — форма фіксації інформації на ма­теріальному носії.

Збірник — полівидання, що складається із самостійних творів одного чи кількох авторів.

Збірник наукових статей — наукове видання, що містить наукові статті, об'єднані спільною темою чи галуззю знання, видавничим чи авторським походженням.

Звукова інформація — інформація, виражена за допомо­гою звуків мови, музики, шумів.

Зібрання творів — однотомне чи багатотомне полівидання, що містить всі чи значну кількість творів автора і дає уявлення про його творчість загалом.

Знак охорони авторського права — використовують для сповіщення про свої права особою, яка має авторське право (є ав­тором твору чи будь-якою іншою особою, якій на законних підставах передано авторське майнове право на цей твір). Знак охорони авторського права проставляють на оригіналі і на кож­ному примірнику твору та розміщують в нижньому правому куті звороту титульного аркуша видання. Складається з трьох елементів: латинської літери «С» (від слова copyright), обведеної

248

колом — ©; імені особи чи установи, яка має авторське право; іюку першого публікування твору. Див.: Копірайт.

Зображувальний документ — документ, що містить зобра­жувальну інформацію (зображення).

Зовнішнє оформлення видання — художнє оформлення обкладинки, суперобкладинки, палітурки, футляра, форзаців.

Зовнішні ознаки документа — сукупність ознак, яка об'єд­нує спосіб фіксації інформації, вид матеріальної основи доку­мента, фізико-хімічний стан, форму та розмір документа, еле­менти його правового, діловодного, художнього оформлення та написання писемних знаків.

Зошит (зшиток) — у блочних виданнях складений у багато разів (сфальцьований) задрукований з обох боків аркуш папе­ру з послідовним (для комплектування накладанням) чи не­послідовним (для комплектування вкладанням) розташуван­ням сторінок. Кількість сторінок у зошитах, які становлять блок видання, визначають товщиною і видом паперу та спосо­бом кріплення блока (є 32-, 16-, 8-сторінкові зошити).

Іконографічний документ — документ, який містить пере­важно зображення творів живопису чи фотографії.

Ілюстроване видання — видання з ілюстраціями на проти­вагу виключно текстовим виданням.

Інструкція — офіційне чи нормативне виробничо-практичне видання правил регулювання виробничої та суспільної діяльності, а також правил користування виробами і послугами. Має нормова­ну структуру, чіткий поділ тексту на параграфи й пункти.

Інформаційне видання — видання, призначенням якого є повідомлення про опубліковані й/чи неопубліковані докумен­ти у формі, зручній для швидкого ознайомлення з ними. Види інформаційних видань: сигнальне бібліографічне, анотоване бібліографічне, реферативне, оглядове, дайджест. За періодич­ністю можуть бути неперіодичними, періодичними чи продов­жуваними виданнями.

ISBN (International Standart Book Number) — скорочена назва Міжнародного стандартного номера книги — універсаль­ного ідентифікаційного коду, що наводять у неперіодичних текстових виданнях — книгах і брошурах (у нижній лівій час­тині звороту титульного аркуша). Складається з абревіатури ISBN та 10 цифр, об'єднаних у 4 блоки: ідентифікатор країни,

249

ідентифікатор видавця, порядковий номер книги та контроль­на цифра (напр.: ISBN 966-7308-19-7). ISBN надається видав­ництву Книжковою палатою України.

ISSN (International Standart Serial Number) — скорочена назва Міжнародного стандартного номера серіального видання — універсального ідентифікаційного коду, що надають певному періодичному, продовжуваному чи неперіодичному серійному ви­данню і проставляють у періодичних і продовжуваних виданнях на першій сторінці обкладинки чи на передньому боці палітурки (у верхньому правому куті), у серійних виданнях — на звороті титульного аркуша, під ISBN). Складається з абревіатури ISSN і 8 цифр (7 — основні та 1 — контрольна, напр.: ISSN 0205-5600).

К

Кадр — 1) окремий фотографічний знімок на фото- чи кіноплівці, на якому зафіксована одна з послідовних фаз руху чи статичний стан об'єкта, що знімається; 2) кадр монтажний (план) — складова кінодокумента, що являє собою безперервно зняте зображення предмета чи окремого моменту події, явища.

Календар — періодичне чи неперіодичне довідкове видання, в якому послідовно перераховують дні, тижні й місяці поточно­го року із зазначенням знаменних і пам'ятних подій, фактів, пов'язаних з відповідними датами. За матеріальною конструк­цією розрізняють такі види календарів: блочного типу, відривні, перекидні й аркушеві (табель-календарі, календарі-буклети).

Календар знаменних і пам'ятних дат — календар з вибір­ковим переліком днів року, пов'язаних із знаменними чи пам'ятними подіями в галузях культури, науки, літератури," політики тощо, та відомостей про ці події.

Карта — картографічне аркушеве видання, що містить уза­гальнене, зменшене, побудоване в картографічній проекції зображення поверхні Землі чи іншого небесного тіла, створене за допомогою певної системи умових знаків.

Картографічне видання — видання, більшу частину обсягу якого займає картографічний твір (зображення Землі, небесної сфери тощо).

Касета — 1) світлозахисна коробка, призначена для розмі­щення в ній фотопластин чи фотоплівок при зніманні; 2) ко­тушка чи пилевологозахисна коробка для магнітної стрічки, що використовують в апаратах записування і відтворення звуку чи звуку та зображення.

250

Каталог — довідкове, інформаційне чи рекламне видання із систематизованим переліком наявних речей (товарів, експонатів, документів, видань тощо) із короткими відомостями про них.

Кишенькове видання — видання невеликого формату, що вільно вкладають в кишені верхнього одягу. В сучасній видав­ничій практиці таке видання в твердій палітурці має попит; од-ігак часто випускають кишенькове видання в м'якій обкла­динці й на дешевому папері з метою зменшення витрат та збільшення прибутку.

Кінодокумент — аудіовізуальний чи зображувальний доку­мент, зміст якого передано за допомогою кінематографічної техніки.

Кінофотофонодокумент — узагальнювальний термін по­нять: кіно-, фото- та фонодокумент.

Книга (книжка) —- 1) найважливіша історично розвинута форма закріплення й передавання в часі та просторі соціальної інформації у вигляді текстового, зображувального, картог­рафічного, нотного чи іншого документа; адресованого абст­рактному, не визначеному конкретно читачеві документ, що за допомогою певної системи знаків, зафіксованих на певному матеріалі, виконує покладені на нього комунікаційно-інфор­маційну, естетичну, навчальну та інші соціальні функції; 2) друковане неперіодичне блочне видання обсягом понад 48 сторінок; 3) в управлінському документознавстві — різновид документа, що являє собою зшиті в одну палітурку (обкладин­ку) аркуші паперу з якими-небудь записами (бухгалтерська книга, книга скарг, домова книга тощо) чи текстом і місцем для офіційних зазначок (трудова книжка, ощадна книжка, че­кова книжка тощо).

Книжка-іграшка — блочне чи аркушеве видання для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, що має оригінальну матеріально-конструктивну форму, слухові, оптичні чи рухомі елементи якої стимулюють ігрову діяльність дитини.

Книжка-картинка — блочне образотворче видання для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, в якому зобра­ження превалює чи є єдиною формою передавання змісту, а текст має характер підписів до зображень.

Колонтитул — елемент довідкового апарату видання, який може містити прізвище автора, назву видання, заголовок роз­ділу, окремого твору тощо, розміщений над текстом сторінки (іноді з боку від нього чи під ним), що допомагає читачеві орієнтуватися в змісті видання.

251

Колонцифра — порядковий номер сторінки або стовпчика (у разі нумерації за стовпчиками) видання, що розміщують в нижній, рідше у верхній, частині сторінки. На титульних ар­кушах, кінцевих сторінках, вклейках, ілюстративних полосах не позначають.

Комбіноване видання — видання, що поряд з друкованим текстом містить записи звуків чи зображення на інших ма­теріальних носіях (платівках, магнітофонних стрічках, фото­плівках, слайдах, аудіо- та відеокасетах), або таке, що має су­провідну допоміжну інформацію (дискети тощо).

Компакт-диск, компактний диск, CD-ROM — оптичний диск, на якому можна розмістити до 150 тис. сторінок друкованого тексту, зображення, звук тощо. CD-ROM призначений лише для читання інформації та її копіювання без внесення змін. Ос­таннім часом на компактних дисках поширюють повнотекстові копії унікальних рукописних книг і стародруків, каталогів, ен­циклопедій тощо.

Комплектне видання — сукупність друкованих видань (неве­ликих брошур, образотворчих листівок, художніх репродукцій тощо), спільних за тематикою або читацьким призначенням, об'єднаних у папку, футляр, обкладинку чи манжетку.

Контртитул — ліва сторінка подвійного титулу, містить відомості, що інформують про багатотомне чи серійне видання в цілому, або відтворений мовою оригіналу титул в переклад­ному виданні.

Копірайт — професійна видавнича назва знака охорони ав­торського права.

Л

Легенда — 1) текст, що пояснює значення символів й умов­них знаків на географічних картах, ілюстраціях, схемах тощо; 2) текст, що містить відомості про опублікований історичний документ: пошукові дані (шифр), зазначення про автен­тичність, спосіб відтворення, зовнішні особливості та його по­передні видання; 3) частина підпису до ілюстрації з відомостя­ми про місце зберігання оригіналу, художні та технічні характеристики зображення, дату створення тощо.

Летючі видання — рукописи чи друковані видання у ви­гляді брошур і, здебільшого, аркушівок, що містять інфор­мацію злободенного та агітаційного характеру і розраховані на короткий термін використання.

252

Листівка — друкована чи рукописна картка із текстом і/чи зображенням політичного чи інформаційного характеру.

Література — сукупність творів писемності епохи, народу чи різних країн в опублікованій чи неопублікованій формі. Поділя­ють за віковою, мовною ознаками, за соціальним призначенням.

Літературно-художнє видання — видання, що містить твір художньої літератури.

Ліцензія — документ дозвільного характеру, що засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду гос­подарської діяльності впродовж терміну, визначеного ліцен­зійними умовами.

М

Магнітна стрічка — носій звукової аудіовізуальної чи машиночитаної інформації, що являє собою непрозору тонку гнучку полімерну основу (плівку), вкриту магнітним шаром.

Магнітний диск — 1) носій інформації у формі диска з магніт­ним шаром; 2) машиночитайий документ, що має інформацію, зафіксовану за допомогою змін залишкової намагніченості магнітного шару носія.

Магнітщ-оптичний диск — оптичний диск, у якому запис здійснюється завдяки змінам вектора намагніченості при нагріванні лазером ділянки диска.

Малоформатне видання — видання, формат якого трохи біль­ше 100 X100 мм, але не перевищує формату 107 х 165 мм. Межі ці досить умовні. Див.: Кишенькове видання; Мініатюрна книга.

Масове видання — видання, що вийшло великим тиражем з розрахунку на будь-якого читача.

Матеріали наукової конференції (з'їзду, симпозіуму та ін.) — науковий збірник, що містить тексти доповідей, повідомлень, ви­ступів учасників наукової конференції (з'їзду, симпозіуму та ін.).

Матеріальна конструкція видання — конструктивна будо­ва видання як речовинного об'єкта, призначеного для фіксації, зберігання та передавання закріпленої на (в) ньому інформації. За конструктивною будовою друковані видання розрізняють залежно від того, чи скріплені в корінці аркуші паперу, чи сфальцьовані вони в один чи кілька згинів. Види друкованих видань за матеріальною конструкцією: кодексові або блочні (із сфальцьованими аркушами, скріпленими в корінці), ар­кушеві, карткові, у вигляді сувою, комплектні і особливої конструктивної форми.

253

Матеріальна основа документа — сукупність матеріалів, що складають носій інформації, а також матеріалів, викорис­таних для записування тексту чи зображення, звуку.

Машинописний документ, машинопис — надрукований текстовий документ, в якому письмові знаки нанесені за допо­могою друкарської машинки.

Машиночитаний документ — технічно кодований документ (на магнітному чи оптичному диску, магнітній стрічці, перфо­карті, перфострічці тощо), зміст якого доступний людині для чи­тання лише за допомогою електронно-обчислювальної машини (комп'ютера).

Методичний посібник — посібник, у змісті якого охаракте­ризовано методику виконання будь-якої діяльності, порядок операцій, процесів, дій тощо.

Мікровидання — видання, в якому текст й ілюстрації значно зменшені в розмірі способом мікрофотокопіювання. Може бути прочитаним лише за допомогою спеціального чи­тального апарата. Спосіб мікрокопіювання дозволяє розмісти­ти на одній мікрокарті зміст одного чи кількох (багатьох) ви­дань.

Мікрокарта — мікрофотокопія на непрозорій основі (фотографічному чи звичайному папері або металі).

Мікрокнига — книга, розмір якої (ширина та висота) не пе­ревищує 10 X 10 мм.

Мікрокопія — зменшена копія документа, зорове сприйнят­тя якої здійснюють за допомогою збільшувального приладу.

Мікрофільм — документ у вигляді мікроформи на рулонній світлочутливій плівці з послідовним розташуванням кадрів.

Мікрофільм на правах оригіналу — мікрофільм, виготов-' лений з оригіналу документа відповідно до вимог державних стандартів і якому надано відповідний символ.

Мікрофіша — документ у вигляді мікроформи на прозорій прямокутній фотоплівці, на якій у певній послідовності розміщено кадри з мікрозображеннями документів. Читати можна лише за допомогою спеціального читального апарата.

Мікроформи книги — видання чи примірники книги із змен­шенням від 7,5 до 50 разів, найчастіше у формі мікрофільму, мікрофіші, мікрокарти тощо. Для роботи з мікроформами кни­ги використовують читальні апарати, а також інформаційно-по­шукові прилади.

Мікрофотокопія — мікрокопія документа, одержана фото­графічним способом.

254

Мініатюрна книга — книга невеликих розмірів, зазвичай не більше 100 х 100 мм. У різних країнах розміри мініатюрних книг можуть бути іншими.

Моновидання — видання, в якому надруковано один твір.

Н

Навчальна програма — навчальне видання, що визначає зміст, обсяг, а також порядок вивчення й викладання навчаль­ної дисципліни в цілому чи її розділу, частини.

Навчальне видання — видання, що містить систематизовані відомості наукового чи прикладного характеру, подані у формі, зручній для викладання й вивчення. Види навчальних видань: підручник, практикум, навчальна програма, навчальний наоч­ний посібник, навчальний посібник, навчально-методичний посібник, книга для читання, задачник, буквар, хрестоматія, нав­чальний словник, навчальний довідник для школярів і студентів.

Навчальний наочний посібник — навчальне образотворче видання, основний матеріал якого складають зображення, що наочно подають зміст навчальної дисципліни і допомагають її засвоїти.

Навчальний посібник — офіційно схвалене навчальне ви­дання, що частково замінює чи доповнює підручник у викла­денні навчального матеріалу з певного предмета, курсу, дис­ципліни чи окремого її розділу.

Навчально-методичний посібник — навчальне видання з методики викладання навчальної дисципліни (її розділу, частини) чи методики виховання.

Наукове видання — 1) видання, призначене для наукової роботи, містить результати теоретичних і/чи експерименталь­них досліджень. Види наукових видань: монографія, збірник наукових статей, автореферат дисертації, тези доповідей, ма­теріали конференції, препринт, науковий журнал, науковий продовжуваний збірник; 2) видання підготовлених науковця­ми до публікації пам'яток культури, історичних документів і літературно-художніх текстів, характерною особливістю яких є ретельна редакційна підготовка тексту і розгалужений науково-довідковий апарат.

Науково-популярне видання — видання, що містить опис тео­ретичних та експериментальних досліджень суттєвих, актуальних проблем науки, культури, техніки, суспільного життя й характе­ризує їх у популярній формі, доступній читачеві-непрофесіоналу.

255

Науково-практичне видання — видання, що містить матеріали як теоретичного, так і прикладного характеру, адресовані не лише вченим і науковим працівникам, а й спеціалістам-практикам.

Науково-технічна документація — документація, що фік­сує процес і результати наукових досліджень, технічних розро­бок, а також шляхи і методи їх упровадження у виробництво в галузях техніки, промисловості, будівництва, транспорту, зв'язку і технічних наук.

Нахзац — задній форзац.

Негатив — оригінал кіно- чи фотодокумента, що являє со­бою фотографічне зображення із зворотним розподілом світлих і темних тонів та кольорів об'єкта знімання відносно їх роз­поділу в зображуваному об'єкті.

Неопублікований документ — документ, не розрахований на широке розповсюдження, створений у результаті діяльності установ, підприємств, окремих осіб, що відображає результати їх діяльності.

Неперіодичне видання — видання, що виходить одноразово, продовження якого не передбачається, або якщо й продовжується (напр., багатотомне зібрання творів), то заздалегідь розраховане на визначену кількість томів і розглядається як єдине видання чи як комплекс неперіодичних видань, оскільки кожен том багатотом­ного видання в статистиці друку враховують як окреме видання.

Норма — у поліграфії — коротка назва видання, чи прізви­ще автора, чи номер друкарського замовлення, чи назва або рік і номер періодичного чи продовжуваного видання, надруковані дрібним шрифтом у лівому нижньому куті першої сторінки кожного друкованого аркуша (за винятком початкового) після сигнатури. Норма позначає належність аркуша до цього видан­ня; необхідна для контролю під час брошурувальних процесів.

Нормативний документ — документ, який встановлює пев­ні норми як загальновизнані, узаконені правила, міри, взірці, умови виконання певних процесів та операцій.

Носій інформації — матеріальний об'єкт, використаний для закріплення, зберігання та передавання інформації.

Нотне видання — видання, більшу частину обсягу якого посідає нотний запис музичного твору з текстом чи без нього.

О

Обкладинка — зовнішнє покриття блока видання з одного цілісного аркуша цупкого паперу, що захищає видання від

256

пошкоджень, містить основні відомості про нього і є елементом зовнішнього художнього оформлення.

Обліково-видавничий аркуш — одиниця вимірювання обсягу видання. Відрізняється від обсягу видання в авторських арку­шах тим, що враховує також частини, які не є наслідком авторсь­кої праці (видавнича анотація і передмова, колонцифри тощо).

Обов'язковий примірник документа — примірник тиражо­ваних документів (видання, аудіо-, візуальна, аудіовізуальна продукція, нормативні акти і нормативні документи із стан­дартизації, метрології та сертифікації, патентні документи), що підлягає обов'язковому передаванню автором (чи виробни­ком) на зберігання у Книжкову палату України чи в інші ви-.шачені законодавством установи.

Образотворча листівка (поштова картка) — карткове обра-.ютворче видання визначеного формату, один бік якого є репро­дукцією, малюнком чи фотографією, а інший може бути вико­ристаний для письма чи може мати текст, що пояснює зображення.

Образотворче видання — видання, більшу частину обсягу якого посідає зображення (відтворення живописних, графіч­них, скульптурних творів мистецтва, спеціальних чи художніх фотографій та графічних робіт. Види образотворчих видань: альбом, каталог виставки, образотворча листівка (поштова карт­ка), образоворчий плакат, лубочне видання, тиражна фотог­рафія, художня репродукція, екслібрис тощо.

Образотворчий плакат — аркушеве образотворче видання у вигляді одного чи кількох аркушів друкованого матеріалу, що містить малюнок, фотографію чи яке-небудь інше зобра­ження з невеликим пояснювальним текстом чи без нього.

Обсяг видання — величина, що визначається кількістю сторінок у друкованому виданні або кількістю обліково-видав­ничих, друкованих чи умовних друкованих аркушів у ньому.

Оглядове видання — інформаційне видання, що містить публікацію одного чи кількох оглядів.

Оглядово-аналітичний документ — інформаційний доку­мент, що містить систематизовані відомості про документи (опубліковані, неопубліковані, ті, що не публікують) чи ре­зультат аналізу та узагальнення відомостей, поданих у первин­них документах.

Оправа — те саме, що й палітурка. Див.: Палітурка.

Оправлення — закріплення аркушів у покришці з картону, полімерів, шкіри та інших матеріалів.

257

Оптичний диск — диск, записування на який чи зчитуван­ня з якого здійснюють лазерним променем.

Офіційне видання — видання, підготовлене і видане від імені державної установи чи громадської організації. Містить документи нормативно-правового характеру: закони, укази, постанови виконавчих органів державної влади тощо.

Офіційний документ — документ, створений юридичною або офіційною (посадовою) особою, належним чином оформле­ний і засвідчений.

Оцифрований документ — документ, отриманий у резуль­таті конверсії паперових або аудіовізуальних документів у цифрову форму, призначену для відтворення інформації електронно-обчислювальною машиною.

П

Пагінація — позначення сторінок або стовпчиків (колонок) у виданні послідовними умовними позначками (найчастіше цифрами).

Палітурка (оправа) — тверде покриття блочного видання. На відміну від обкладинки виготовляють з найбільш міцного і зносостійкого матеріалу і з'єднують з блоком видання клапа­нами корінцевого матеріалу і зовнішніми сторінками фор­заців. Призначена для захисту блока видання від ушкодження і забруднення, а також для розміщення початкової інформації про видання та є елементом художнього оформлення.

Паперовий аркуш — одиниця розрахунку кількості папе­ру, необхідного для випуску друкованого видання. Його формат визначають у сантиметрах ширини і довжини (напр., 60 X 90 см). Практично — це аркуш паперу, що його виготов­ляє паперове підприємство, в окремих аркушах, або аркуш, на який розрізається рулонний папір.

Папір — багатокомпонентний матеріал, який складається в основному зі спеціально оброблених дрібних рослинних чи штучних волокон, тісно переплетених між собою, зв'язаних си­лою зчіплювання різного роду, що створюють тонкий аркуш. Призначений для різних цілей, зокрема і для друкування видань.

Патент — охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід (корисну модель), право на здійснення торговельної діяльності тощо.

Первинний документ — документ, створений у процесі фік­сації інформації про навколишню дійсність, що містить викла­дення фактів, методів, концепцій тощо.

258

Періодичне видання — вид серіального видання (газета, журнал, бюлетень, календар, періодичний збірник), що має заздалегідь визначену постійну щорічну кількість і назву ну­мерованих чи датованих, однотипно оформлених випусків, які виходять через певні проміжки часу (різні для кожного виду видання) і не повторюються за змістом та мають, як правило, однаковий обсяг і формат.

Перфокарта — носій інформації у формі паперової, картон­ної чи пластикової картки, призначений для записування інфор­мації шляхом пробивання отворів у відповідних позиціях.

Перфострічка — носій інформації у формі паперової, целу­лоїдної або лавсанової стрічки, призначений для запису інфор­мації шляхом пробивання отворів у відповідних позиціях.

Писемний документ — текстовий документ, інформація якого зафіксована будь-яким типом письма.

Письмо — знакова система фіксації мови, що дозволяє за допомогою графічних знаків закріплювати інформацію на ма­теріальному носії.

Підручник — навчальне видання, що містить систематизоване викладення навчальної дисципліни (її розділу, частини), яке відповідає навчальній програмі й офіційно затверджене як таке.

Плакат — аркушеве текстове чи образотворче видання рек­ламного чи популяризаціиного призначення у формі одного чи кількох аркушів друкованого матеріалу, задруковане з одного чи з обох боків, призначене для експонування.

Подарункове видання — видання, призначене для подарун­ку, гарно оформлене, в чудовій оправі та з ілюстраціями, на­друковане на високоякісному папері, із золотим обрізом тощо.

Позитив — 1) копія кіно- чи фотодокумента, виготовлена з негатива чи контратипу, яка є фотографічним зображенням з розподілом світлих і темних тонів та кольорів відповідно до їх дійсних розподілів в об'єкті зйомки; 2) оригінал кінодоку-мента, створений на обертаній кіноплівці чи оригінал фотодо­кумента у вигляді слайду (діапозитиву).

Полівидання — видання, що містить кілька творів одного чи кількох авторів: збірник, вибрані твори, зібрання творів, номер журналу, газети; протилежне моновиданню.

Портативне видання — видання малого, кишенькового формату, віддруковане дрібним шрифтом, яке містить великий обсяг інформації.

Посібник — видання, призначене на допомогу в практичній діяльності чи для оволодіння навчальною дисципліною. Див.: Біб-

259

ліографічний посібник; Навчальний наочний посібник, Навчальний посібник, Навчально-методичний посібник, Практичний посібник.

Практикум — навчальне видання, що містить практичні завдання й вправи, які сприяють засвоєнню навчальної дис­ципліни й перевірянню знань.

Практичний посібник (практичний порадник) — виробни­чо-практичне видання, призначене практичним працівникам для оволодіння якою-небудь професією чи знаннями, а також для підвищення професійної кваліфікації та майстерності. Від на­вчального посібника відрізняється тим, що не пов'язане з на­вчальними програмами та навчальними планами.

Прейскурант — нормативне виробничо-практичне і/чи до­відкове видання, що містить систематизований перелік виробів, матеріалів чи устаткування, а також виробничих операцій або побутових послуг із зазначенням цін, а інколи й короткі харак­теристики виробів.

Препринт — випереджувальний випуск відбитків статей, доповідей та інших наукових документів для розсилання зацікавленим особам до офіційного опублікування цих доку­ментів у періодичному чи неперіодичному виданні, що здійс­нюють для прискорення поширення наукової інформації.

Прес-реліз — 1) документ, підготовлений урядовими уста­новами, міжнародними організаціями (напр., ООН), що містить матеріали для термінового оприлюднення і призначе­ний для працівників засобів масової інформації; 2) інформація про заходи, що планують, про твір, що готують до друку. По­ширюють переважно серед працівників засобів масової інфор­мації для привернення уваги читачів і працівників торгівлі.

Продовжуване видання — серіальне видання, що виходити у міру накопичення матеріалу, без певної періодичності, одно­типно оформленими, нумерованими чи датованими випуска­ми, різними за змістом, але з однією й тією ж назвою.

Проспект — рекламно-довідкове видання, що містить до­кладний опис властивостей, способів вживання та умов при­дбання окремих об'єктів реклами та їх модифікацій.

Публікація — твір, надрукований і випущений як окреме видання або в складі неперіодичного полівидання (збірника, зібрання творів) чи серіального видання.

Публікування документа — тиражування та оприлюднен­ня документа.

Путівник — коротке довідкове чи рекламне видання про за­ходи, культурно-освітні установи, визначні пам'ятки, вулиці,

260

площі міста тощо, призначене для туристів, відвідувачів му-.ірїв і виставок.

Реквізит документа — обов'язковий інформаційний еле­мент (зазначення прізвища автора чи назви установи, дати прийняття чи опублікування тощо), властивий певному виду документа.

Рекламне видання — 1) неперіодичне видання, призначен­ням якого є надання споживачам інформації про товари та пос­луги від імені конкретного рекламодавця: проспект, каталог у формі брошури, буклета, листівки тощо; 2) періодичне видан­ня, основним видом публікацій в якому є рекламні оголошен­ня, повідомлення про товари і послуги.

Репринтне видання (репринт) — повторне видання з друко­ваного оригіналу, виконане, як правило, фотомеханічним спо­собом. На відміну від факсимільного не ставить за мету макси­мально точне відтворення оригіналу.

Реферат — коротке викладення змісту твору, що містить його основні положення, фактичні відомості та висновки, не­обхідні для початкового ознайомлення з твором.

Реферативне видання — періодичне чи неперіодичне інформаційне видання, що містить упорядковану сукупність бібліографічних записів із рефератами.

Реферативний журнал — періодичне реферативне видання зі статусом журналу.

Реферативний збірник — неперіодичне чи серіальне рефера­тивне видання зі статусом збірника.

Ротапринт — офсетний спосіб друку на малоформатних ма­шинах порівняно невеликими тиражами.

Рукопис — 1) документ, написаний від руки; документ, надрукований на друкарській машинці, машинописний руко­пис; 2) документ, написаний, продиктований чи виправлений автором перед тиражуванням; 3) умовна назва форми фіксації поданого для видання твору незалежно від того, написаний він від руки чи надрукований на машинці або принтері.

Семантична класифікація видань — спосіб систематизації видань за їх змістом (галузями знань). У книжковій справі Ук-

261

раїни застосовують дві системи класифікації: універсальну де­сяткову класифікацію (УДК) та бібліотечно-бібліографічну класифікацію (ББК).

Серійне видання — видання, що входить до серії; один із випусків серії.

Серія — серіальне видання, що містить сукупність томів, об'єднаних спільністю задуму, тематики, цільовим чи читаць­ким призначенням і виходить в однотипному оформленні. Се­рія може бути неперіодичною (виходить через різні проміжки часу), періодичною та продовжуваною (складається з нумеро­ваних чи датованих випусків). Неперіодична серія може бути закритою (вихід її обмежений певним терміном) і відкритою.

Сигнатура — цифра на першій і третій сторінках друкова­ного аркуша в книзі чи журналі, що позначає порядковий но­мер цього аркуша. Застосовують для контролю під час комп­лектування зошитів у блок видання.

Слайд — оригінал фотодокумента, що є позитивним зобра­женням на прозорій основі (склі, плівці тощо); синонім — діапозитив.

Словник — довідкове видання, що містить упорядкований перелік мовних одиниць (слів, словосполучень, фраз, термінів, знаків) з коротким тлумаченням їх змісту чи з перекладом іншою мовою.

Службовий документ — документ, створений або отриманий установою (посадовою особою) чи іншим суб'єктом господарювання в процесі їх діяльності, що не підлягає публі­куванню, тобто призначений для одноразового використання з метою ухвалення чи виконання безпосередніх управлінських рішень.

Соціальне призначення — одна з найсуттєвіших ознак, що визначає вид видання, основою якої є цільове призначення видан­ня — заради якої соціальної мети його випускають і яку соціаль­ну функцію буде виконувати: допомоги навчанню (навчальне ви­дання), вдосконаленню виробництва (виробничо-практичне видання), розвитку науки (наукове видання) тощо. Вид видання за цільовим призначенням зазначають у надвипускних даних над повною формою імені автора чи, за відсутності автора, — над на­звою видання.

Стандарт — нормативне виробничо-практичне видання, що містить комплекс норм, правил та вимог до об'єкта стандарти­зації, встановлених на основі досягнень науки, техніки, пере­дового досвіду, затверджених згідно з чинним законодавством.

262

Стандартизація — розроблення, впровадження та застосу­вання стандартів для упорядкування діяльності в певній галузі.

Стереотипне видання — повторне, без будь-яких змін кидання за допомогою стереотипів, відлитих із матриць попе­реднього видання.

Суперобкладинка — додаткова обкладинка, що прикриває і іалітурку чи основну обкладинку і тримається на ній за допомогою клапанів. Може бути приклеєною до корінця обкладинки. Є еле­ментом зовнішнього оформлення, що має додаткову інформацію, н також захищає палітурку чи обкладинку від пошкодження.

Табуляграма — документ, що містить інформацію, зафіксо­вану в письмовій і/чи графічній формі за допомогою табулятора чи друкарського пристрою електронної обчислювальної машини.

Табулятор — лічильно-перфораційна обчислювальна ма­шина для автоматичної обробки інформації, записаної на пер­фокартах.

Твір — результат творчої роботи автора, що має закінчений вигляд і втілений у будь-яку матеріальну форму.

Твір друку — продукція поліграфічного виробництва, одер­жана шляхом друкування чи тиснення, зокрема всі друковані видання; твір вміщений у друкованому виданні.

Тези доповідей — науковий неперіодичний збірник, що містить тези (основні положення) доповідей і повідомлень, поданих на науковій конференції, з'їзді, семінарі, симпозіумі.

Текст — 1) інформація, виражена за допомогою слів, об'єднаних у речення, фрази, надфразні єдності, текстовий (літературний) твір. У виданні розрізняють текст основний, до­поміжний, додатковий; за формою — прозовий, віршований, драматургічний, формульний, табличний; 2) у мовознавстві — послідовність з кількох (багатьох) речень, пов'язаних граматич­ними правилами та змістом у фрази чи твір, зафіксований писем­но. 3) у поліграфії — друкарський шрифт, кегль якого дорівнює 20 пунктам (7,52 мм); 4) у текстології — твір писемності, літера­тури, фольклору.

Текст документа — 1) послідовність мовних одиниць, поєднана змістовим зв'язком, головними властивостями якої є взаємопов'язаність і цілісність; 2) мовний твір, зафіксований будь-яким видом письма чи звукозапису, що містить словесну інформацію документа.

263

Текстове видання — видання, більшу частину якого займає текст як форма і засіб передавання словесної інформації.

Текстовий документ — документ, що містить словесну інфор­мацію, зафіксовану будь-яким видом письма.

Тематичний збірник — збірник, складений із творів на ви­брану тему.

Тип видання — узагальнена ідеалізована модель видання, побудована за сукупністю найсуттєвіших ознак, які визначають змістові особливості й типологічні якості видання: цільове та чи­тацьке призначення, матеріальну конструкцію, знакову приро­ду інформації (текст, зображення, нотний запис, картографічне зображення), особливості випуску за періодичністю (не­періодичне, періодичне, продовжуване, серійне видання) тощо.

Тип документа — класифікаційна категорія документа, побу­дована за сукупністю ознак (цільовим призначенням, змістом, формою, способом фіксації та відтворення інформації тощо).

Типологічна класифікація видань — спосіб систематизації видань не за їх змістом (тематикою, галузями знань), а за типологічними ознаками: цільовим та читацьким призначенням, знаковою природою інформації, формою видання тощо.

Тираж — загальна кількість примірників одного видання. Те саме, що наклад.

Титул, титульна сторінка, титульний аркуш — сторінка на початку видання, що містить найповнішу інформацію про його назву, прізвище автора, підзаголовкові дані, вихідні дані. Є ос­новний титул, контртитул; є титульний аркуш однополосний і двополосний, останній — розгорнутий або складний.

Том — структурна одиниця багатотомного неперіодичного, періодичного чи продовжуваного видання або частина якого-небудь твору, що складає окрему фізичну одиницю, має свій титульний аркуш, назву і, як правило, свою пагінацію.

У

Ультрамікрофіша — мікрофіша, що містить копії зображень із зменшенням понад 90 разів.

Умовний друкований аркуш — друкований аркуш формату 60 х 90 см, до якого дорівнюють (за допомогою коефіцієнтів пе­реведення фізичних друкованих аркушів в умовні) друковані аркуші інших форматів. Застосовують для обчислення обсягу видань різних форматів.

264

Універсальна енциклопедія — енциклопедія, що охоплює все коло знань про світ і людину.

Ф

Факсимільне видання — видання, що максимально точно відтворює вигляд рукопису чи видання минулих років і повто­рює всі особливості його оформлення: формат, сорт і колір па­перу, палітурку чи обкладинку тощо.

Флоппі-диск — див.: Дискета.

Фоліант — 1) видання форматом у половину друкованого аркуша (ін-фоліо), за сучасними стандартами — від 60 до 84 см заввишки. Книги-фоліанти виходили в основному в XV—XVШ ст. Це географічні атласи та факсимільні художні видання; 2) у наш час — у широкому значенні — будь-яка книга великого формату.

Фонограма — аудіальний запис звукового супроводу кіно-документа або естрадного виступу співаків, танцюристів тощо.

Фонографічний валик — оригінал фонодокумента, отрима­ний шляхом фонографічного записування на порожнистому циліндрі, покритому віскоподібною масою.

Фонодокумент — документ, що містить звукову інфор­мацію (усне мовлення, музику, шуми), зафіксовану будь-якою системою звукозаписування: фонографічною, грамофонною, механічною, фотографічною, оптичною, магнітною.

Форзац — подвійний, сфальцьований в один згин аркуш паперу, що поєднує блок видання з палітуркою. Конструктив­ний елемент видання в палітурці.

Форма документа — сукупність зовнішніх ознак документа.

Формат друкованого видання — розмір (висота і ширина) книги, сторінки друкованого видання після обрізування блока з трьох боків. Зазначають у міліметрах (напр., 145 х 215 мм) чи як частку формату паперового аркуша (в сантиметрах), яку становить сторінка видання від аркуша (напр., 60 х 90 ¹/₁₆).

Фотоальбом — образотворче видання, що містить відтво­рення фотознімків поліграфічними засобами; альбом з позити­вами фотодокументів, об'єднаних за певною ознакою.

Фотодокумент — документ, що містить зображувальну інформацію, зафіксовану фотографічним способом.

Фотопластина — матеріальна основа фотодокумента, де підложкою є скло.

Фотоплівка — матеріальна основа фотодокумента на полі­мерній підложці.

265

Футляр книги — картонна чи пластмасова коробка для зберігання особливо цінних книжкових (блочних) видань та захисту їх під час транспортування. Може бути додатковим декоративно-графічним засобом оформлення книги чи елемен­том, що об'єднує групу видань, серію.

X

Хрестоматія — навчальний посібник як збірник система­тично дібраних документів — художніх творів, історичних до­кументів, музичних творів чи уривків із них.

Часопис — термін, що є синонімом журналу, газети, періо­дичного видання загалом.

Читальний апарат — апарат для читання мікродокументів з отриманням збільшеного зображення кадрів на екрані.

266

ОРІЄНТОВНІ ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ

1. Ознаки класифікування службових документів.

2. Склад реквізитів та оформлення службового документа.

3. Текст службового документа: вимоги до нього та різновиди.

4. Характеристика видів службових документів.

5. Розпорядчий документ: характерні ознаки та загальна ха­ рактеристика.

6. Поняття неопублікованого наукового документа.

7. Депонований рукопис і науковий переклад як види депоно­ ваних наукових документів.

8. Опис винаходу як основний вид патентних документів; його характеристика.

9. Друковане видання як основний вид опублікованого, поліграфічного документа.

10. Ознаки друкованого видання та його загальна характерис­ тика.

11. Класифікація та типологія друкованих видань.

12. Класифікаційні ознаки друкованих видань.

13. Види друкованих видань за цільовим призначенням. їх особливості.

14. Види друкованих видань за знаковою природою інформа­ ції, їх особливості.

15. Види друкованих видань за матеріальною конструкцією. їх особливості.

16. Види друкованих видань за періодичністю. їх особливості.

17. Обсяг та формат друкованого видання: сутність та значення.

18. Характерні ознаки блочного документа. Його внутрішні та зовнішні елементи.

19. Цільове призначення офіційних видань. Види офіційних видань.

20. Наукове видання, його головна функція та характер інфор­ мації.

21. Цільове призначення та читацька адреса науково-популяр­ них видань.

22. Види нормативних виробничо-практичних видань, їх за­ гальна характеристика.

23. Види стандартів та їх характеристика.

267

24. Характерні ознаки та різновиди науково-виробничого, ви­ робничо-практичного видань та виробничо-практичного видання для аматорів.

25. Цільове призначення та характер інформації навчальних видань.

26. Різновиди навчального видання за характером інформації, структурою та конструкцією.

27. Громадсько-політичне видання як видання твору громад­ сько-політичної тематики. Його загальна характеристика.

28. Цільове призначення та характер інформації довідкового видання.

29. Цільове призначення енциклопедій та їх типи.

30. Енциклопедичний словник, його загальна характеристика.

31. Довідники як видання прикладного, практичного характеру.

32. Видання для дозвілля, їх мета та поділ за характером інформації.

33. Рекламне видання, його цільове призначення та загальна характеристика.

34. Літературно-художнє видання та його підтипи. їх ознаки та загальна характеристика.

35. Інформаційне видання, його загальна характеристика.

36. Види бібліографічних видань за призначенням, залежно від об'єктів бібліографування тощо.

37. Класифікація реферативних видань та їх види.

38. Оглядове видання, його види за характером інформації.

39. Загальна характеристика серіального видання.

40. Газета, її цільове призначення.

41. Журнал, його поділ за читацькою адресою та цільовим призначенням.

42. Періодичний збірник, його цільове призначення, оформ­ лення, склад і структура.

43. Бюлетень: загальна характеристика.

44. Календар: загальна характеристика.

45. Експрес-інформація як періодичне реферативне видання.

46. Загальна характеристика картографічних видань, їх види, структура та матеріальна конструкція.

47. Види карт та їх характеристика.

48. Види глобусів та їх характеристика.

49. Загальна характеристика образотворчих видань. їх поділ за певними ознаками.

50. Естамп, альбом і прикладна графіка: загальна характерис­ тика.

268

51. Загальна характеристика нотного видання.

52. Класифікація нотних видань.

53. Загальна характеристика перфорованого документа.

54. Загальна характеристика мікрографічного документа.

55. Мікрофільм, мікрофіша, мікрокарта: їх характерні ознаки.

56. Гнучкий і жорсткий магнітні диски: характерні ознаки та особливості.

57. Оптичний диск як носій інформації: загальна характерис­ тика та види.

58. Голограма як вид документа. її загальна характеристика.

59. Види голограм та їх характеристика.

60. Загальна характеристика кіно-, фото-, фонодокументів.

61. Кінодокумент як один з основних видів кіно-, фото-, фоно­ документів.

62. Фото- та фонодокумент: характерні ознаки та загальна ха­ рактеристика.

63. Поняття «електронний документ», його ознаки та загальна характеристика.

64. Складові елементи електронних видань.

65. Формати електронних видань, загальна характеристика.

66. Класифікаційні ознаки електронних видань.

67. Види електронних видань, їх характеристика.

68. Вимоги до оформлення електронних видань.

269

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ

І. Офіційні документи

1. Закон України «Про електронний цифровий підпис».

2. Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг».

3. Закон України «Про інформацію».

4. Закон України «Про науково-технічну інформацію».

5. Закон України «Про авторське право і суміжні права».

6. Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі».

7. Закон України «Про стандартизацію».

8. Декрет Кабінету Міністрів України «Про державний на­ гляд за додержанням стандартів, норм і правил та відпові­ дальність за їх порушення».

9. ДК 010-98. Державний класифікатор управлінської документації.

10. ГОСТ 17586-80. Бумага. Термины и определения.

11. ГОСТ 27793-88. Фотобумага. Основные размеры.

10. ГОСТ 4.482-87. СПК. Издания книжные и журнальные. Издательско-полиграфическое оформление и полиграфи­ ческое исполнение. Номенклатура показателей.

10. ГОСТ 5773-90. Издания книжные и журнальные. Форматы.

10. ГОСТ 7.60-2003. Издания. Основные виды. Термины и оп­ ределения.

11. ГОСТ 7.83-2001. Электронные издания. Основные виды и выходные сведения.

12. ГОСТ 13.1.001-85. Репрография. Микрография. Основные положения. <*>

13. ГОСТ 13.1.105-91. Репрография. Микрография. Микрофи­ ши. Типы.

14. ГОСТ 13.1.108-93. Репрография. Микрография. Джек- кеты. Общие технические условия.

15. ГОСТ 13.1.111-89. Репрография. Микрография. Микрофи­ ши отчётов о научно-исследовательских работах. Общие требования и нормы.

16. ГОСТ 13.1.305-93. Репрография. Микрография. Диазо- плёнки. Общие технические условия.

270

21. ГОСТ 7.9-95. Реферат и аннотация. Общие требования.

22. ГОСТ 7.5—98. Журналы, сборники, информационные изда­ ния. Издательское оформление публикуемых материалов.

23. ГОСТ 7.23-96. Издания информационные. Структура и оформление.

24. ГОСТ 7.0—99. Информационно-библиотечная деятель­ ность, библиография. Термины и опеределения.

25. ГОСТ 7.27-80. Научно-информационная деятельность. Ос­ новные термины и определения.

26. ГОСТ 7.32-2001. Отчёт о научно-исследовательской рабо­ те. Структура и правила оформления.

27. ГОСТ 7.36-88. Неопубликованный перевод. Координация, общие требования и правила оформления.

28. ДСТУ ГОСТ 7.22:2004. Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи; Промислові каталоги. Загальні вимоги (ГОСТ 7.22-2003, IDT).

29. ДСТУ 2392-94. Інформація та документація. Базові понят­ тя. Терміни та визначення.

30. ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять.

31. ДСТУ 2737-94. Записування і відтворення інформації. Терміни та визначення.

32. ДСТУ 2757-94. Картографія. Терміни та визначення.

33. ДСТУ 2937-94. Кінофотоматеріали. Терміни та пояснення.

34. ДСТУ 3008-95. Документація. Звіти у сфері науки і техні­ ки. Структура і правила оформлення.

35. ДСТУ 3017-95. Видання. Основні види. Терміни та визначення.

36. ДСТУ 3018-95. Видання. Поліграфічне виконання. Термі­ ни та визначення.

37. ДСТУ 3574-97. Патентний формуляр: основні положення. Порядок складання та оформлення.

38. ДСТУ 3575-97. Патентні дослідження: основні положення та порядок проведення.

39. ДСТУ 3814-98. Інформація та документація. Видання. Міжнародна стандартна нумерація книг.

40. ДСТУ 3843-99. Державна уніфікована система докумен­ тації. Основні положення.

41. ДСТУ 3844-99. Державна уніфікована система докумен­ тації. Формуляр-зразок. Вимоги до побудови.

42. ДСТУ 4163-2003. Державна уніфікована система докумен­ тації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів.

271

43. ДСТУ 4309:2004. Інформація та документація. Оформлен­ ня перекладів (ISO 2384:1977, МОД).

44. ДСТУ 4447:2005. Фонодокументи. Правила зберігання На­ ціонального архівного фонду. Технічні вимоги.

45. ГСТУ 55.003.2003. Кінодокументи. Правила зберігання Національного архівного фонду. Технічні вимоги.

46. ГСТУ 29.1-97. Журнали. Поліграфічне виконання. За­ гальні технічні вимоги.

47. ГСТУ 29.2-97. Підручники і навчальні посібники для за­ гальноосвітніх шкіл та інших типів середніх навчальних закладів. Поліграфічне виконання. Загальні технічні ви­ моги.

48. ГСТУ 29.3-2000. Газети. Поліграфічне виконання. За­ гальні технічні вимоги.

49. ГСТУ 29.5-2001. Видання книжкові. Поліграфічне вико­ нання. Загальні технічні вимоги.

50. ГСТУ 29.5-2001. Обкладинки та палітурки. Типи.

51. ГСТУ 29.6-2002. Видання для дітей. Поліграфічне вико­ нання. Загальні технічні вимоги.

52. ТУУ 29.005-95 Календарі.

II. Наукові, навчальні, довідкові документи

53. Акилина М. Т. Термины «публикация» и «неопубликован­ ный документ» // Науч. и техн. б-ки СССР. — 1989. — № 10. — С. 10-12.

54. Акопов А. И. Методика типологического исследования периодических изданий (на примере специальных журна­ лов) / Акопов А. И. — Иркутск: Изд-во Иркут. ун-та, 1985. — 96 с.

55. Алексеева М. И. Электронная книга : Взгляд в будущее / М. И. Алексеева, О. В. Барышева — М., 2000. — 44 с.

56. Аналитические жанры газеты : хрестоматия. —М. : Изд-во МГУ, 1989. — 236 с.

57. Антопольский А. Б. Электронные библиотеки : принципы создания : науч.-метод, пособ. / А. Б. Антопольский, Т. В. Майстрович. — М. : Либерия, 2007. — 283 с.

58. Антопольский А. Б. Электронные издания : проблемы и ре­ шения / А. Б. Антопольский, Л. В. Вигурский // Информ. ресурсы России. — 1998. — Ml.— С. 19-27.

272

59. Архівістика : термінол. словник / авт.-упоряд. К. Є. Ново- хатський, К. Т. Селіверстова. — К., 1998. — 205 с

60. Бакка М. Т. Метрологія, стандартизація, сертифікація і акредитація : навч. посіб. / М. Т. Бакка, В. В. Тарасова — Житомир : ЖГИ, 2001. — 384 с.

61. Бездрабко В. В. Управлінське документознавство : навч. посіб. / В. В. Бездрабко; Київ. нац. ун-т культури і мис­ тецтв. — 2-ге вид., зі змінами і доп. — К., 2006. — 207 с.

62. Беловицкая А. А. Общее книговедение : учеб. пособие. — М. : Книга, 1987. — 256 с.

63. Бельдова М. В. Совершенствование терминосистемы доку- ментоведения (на примере стандартизации основных доку- ментоведческих терминов) // Документирование управлен­ ческой деятельности : сб. науч. тр. — М., 1986. — С. 45-53.

64. Божок А. П. Картографія : підруч. для студ. геогр. спец. вузів / А. П. Божок, Л. Є. Осауленко, В. В. Пастух ; Київ, нац. ун-тім. Тараса Шевченка. — К. : Вид.-поліграф, центр «Київ, уні-т», 2000. — 250 с.

65. Болховитинова С. М. Композиция изданий: Особенности проектирования различных типов изданий : учеб. пособ. / С. М. Болховитинова; под ред. С. М. Болховитиновой. — М. : Изд-во МГУП, 2000. — 166 с.

66. Бурдонос Л. Еволюція розвитку і сучасний стан видання літератури для дітей та юнацтва в Україні періоду неза­ лежності // Вісн. Кн. палати. — 1999. — № 12. — С. 20-23.

67. Видовое понятие// БСЭ. — 2-е изд. — М., 1951. — Т. 8. — С. 24.

68. Винахід / Л. І. Ніколаєнко та ін.; В. Л. Петров (ред.); Держав­ не патентне відомство України. — К. : Видавн. дім «Ін Юре», 1999.— 136 с.

69. Воробьев Г. Г. Документ : информационный анализ / Г. Г. Во­ робьев. — М.: Наука, 1973. — 255 с.

70. Воскобойнікова-Гузєва О. Джерелознавчо-документальні видання України : визначення та класифікація // Вісн. Кн. палати. — 1999. — № 7. — С 19-21.

71. Буль В. А. Электронные издания : учеб. / В. А. Вуль. — М. ; СПб. : Изд-во «Петербургский институт печати», 2001. — 308 с.

72. Гавенко С. Конструкція книги : навч. посіб. / С. Гавенко, Л. Кулик. — Л., 1999. — 134 с

73. Гадасин В. А. От документа — к электронному документу. Системные основы / В. А. Гадасин, В. А. Конявский. — М., 2001. —345 с.

273

74. Гедрович Ф. А. Технотронные документы — результат тех­ нически обусловленных форм письменности // Вест, архи­ виста. — 1998. — № 2 (44). — С. 71-73.

75. Гениева Е. Вторжение электронных изданий : плюсы и ми­ нусы // Библиотека. — 1997. — № 8. — С. 14-16.

76. Гиляревский Р. С. Электронная книга : современное со­ стояние и перспективы развития // Книга : исслед. и мате­ риалы. — 1997. — Сб. 74. — С. 51-60.

77. Глущик С. В. Сучасні ділові папери : навч. посіб. для вищих та серед, спец. навч. закладів / С. В. Глущик, О. В. Дияк. — 4-те вид., перероб. і доп. — К.: А.С.К., 2005. — 400 с.

78. Голограма Електронний ресурс. — Режим доступу : http ://uk.wikipedia.org/. — Загол. з екрану.

79. Гольцева Э. В. Проблемы типологии книжных изданий // Кн. торговля : исслед. и материалы. — 1977. — Сб. 4. — С. 105-119.

80. Гречихин А. А. Современные проблемы типологии книги / А. А. Гречихин. — Воронеж, 1989. — 247 с.

81. Гречихин А. А. Типология книги / А. А. Гречихин. — М. : Книга, 1984. — 72 с.

82. Демушкин А. С. Стандартизация в области делопроизводства (к переработке ГОСТ 16487-83 и ГОСТ 6.38-90) / А. С'. Демуш­ кин, Л. А. Ковш // Отечеств, архивы. — 1997. — № 1. — С. 15.

83. Діденко А. Н. Сучасне діловодство : Бланки, статути, поло­ ження, інструкції, службові листи, протоколи, довідки, акти, договори, накази, контракти, заяви, анкети : навч. посіб. для учнів проф.-техн. закл. освіти / А. Н. Діденко. — 3-тє вид. — К. : Либідь, 2001. — 383 с

84. Емельянов Н. Электронные документы и БД Электронный ре­ сурс / Н. Емельянов. — Режим доступу : http ://www.osp.ru/ cio/1999/18/171577/. — Загол. с экрана.

85. Загорецька О. М. Службові документи сучасної організації : довідник / 0. М. Загорецька. — К. : МедіаПро, 2005. — 118 с.

86. Залаев Г. 3. Анализ и классификация электронных доку­ ментов // Вестн. архивиста. — 1999. — № 2/3. — С. 60-68.

87. Зиновьева Н. Б. Документоведение : учеб.-метод. пособ. / Н. Б. Зиновьева. — М. : Профиздат, 2001. — 208 с.

88. Иваницкий В. Ю. Типология изданий как средства массо­ вой коммуникации // Книга : исслед. и материалы. — 1994. — Сб. 68. — С. 49-71.

274

89. Издательсько-полиграфический и книговедческий сло­ варь-справочник // Краткий справочник книголюба. — М., 1984. — С. 392-450.

90. Исаченкова А. И. Современное информационное простран­ ство и его отражение в документах на нетрадиционных ви­ дах носителей // Отечеств, архивы. — 1998. — № 4. — С. 15-19.

91. Кириченко Л. С. Основи стандартизації, метрології та уп­ равління якістю : навч. посіб. / Л. С. Кириченко, Н. Ф. Ме­ режко; Київ. нац. торг.-екон. ун-т. — К., 2001. — 445 с

92. Клименко СВ. Электронные документы в корпоративных сетях : второе пришествие Гутенберга / С. В. Клименко, И. В. Крохин. — М. : Анкей-Эктрендз, 1999. — 240 с.

93. Книга : энцикл. — М, 1999. — 800 с.

94. Книговедение : энцикл. слов. — М., 1982. — 664 с.

95. Коваленко Г. Торгові патенти : порядок придбання, обліку та використання / Г. Коваленко, I. Назарбаева; Центр юрид. та бух. сервісу <<Аверс». — Дніпропетровськ : Ви- давн. буд. «Баланс-Клуб», 1999. — 92 с.

96. Кожевников Г. В. Типология литературно-художественной книги : конспект лекции. — М.: Изд-во МПИ, 1985. — 40 с.

97. Короткий російсько-український словник книгознавчих і видавничих термінів // Бібл. вісн. — 1995. — № 4. — С 9-19.

98. Котельникова Л. А. К вопросу об анализе информационно­ го потенциала аудиовизуальных документов // Вестн. ар­ хивиста. — 1998. — № 2 (44). — С. 74-75.

99. Крылова Г. Д. Основы стандартизации, сертификации, метрологии : учеб. для вузов. — 2-е изд., перераб. и доп. — М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2000. — 711 с.

100. Кулешов С. Г. Документознавство : Історія. Теоретичні основи / С. Г. Кулешов; УДНДІАСД ; Держ. акад. керів. кадрів культури і мистецтв. — К., 2000. — 161 с.

101. Кулешов С. Г. Неопубликованные документы. Понятие и классификация // Науч. и техн. б-ки СССР. — 1988. — № 7. — С. 30-32.

102. Кулешов С. Г. Новий погляд на структуру документознав- ства // Вісн. Кн. палати. — 2003. — № 10. — С. 24-27.

103. Кулешов С. Г. О понятии «электронный документ» // Доку­ ментация в информационном обществе : докл. и сообщ. на 6-й Междунар. науч.-практ. конф. — М., 2000. — С. 54-57.

104. Кулешов С. Г. Перспективні напрямки наукових дослі­ джень у спеціальному документознавстві Електронний

275

ресурс / С. Г. Кулешов. — Режим доступу : http://www. archives .gov. ua/Publicat/Studii/Studii_2004.12_0 7.php# Kuleshov. — Загол. з екрану.

105. Кулешов С. Г. Про базові поняття документознавства // Студії з архів, справи та документознавства. — 1997. — Т. 2. — С. 72-75.

106. Кулешов С. Г. Управлінське документознавство : навч. посіб. / С. Г. Кулешов; Держ. акад. керів. кадрів культу­ ри і мистецтв. — К. : ДАКККіМ, 2003. — 57 с

107. Кушнаренко Н. М. Новий етап інституалізації науки про документ Електронний ресурс / Н. М. Кушнаренко. — Ре­ жим доступу : http ://www.archives.gov.ua/Publicat/ Studii/Studii_ 2004.12_08.php#Kushnarenko. — Загол. з екрану.

108. Кушнаренко Н. Н. Документоведение : учеб. для студ. ву­ зов культуры / Н. Н. Кушнаренко. — 7-е изд., стер. — К. : Знання, 2006. — 459 с

109. Ларин М. В. Управление документацией и новые инфор­ мационные технологии / М. В. Ларин. — М., 1998. — 267 с.

110. Ларин М. В. Форум по электронным документам // Оте­ честв, архивы. — 1997. — № 2. — С. 5-9.

111. Магидов В. М. Кинодокументы : проблемы источниковед­ ческого анализа и использования в исторических исследо­ ваниях // История СССР. — 1983. — № 1. — С. 92-103.

112. Майстрович Т. В. Государственный учёт оптических ком­ пакт-дисков необходим! // Мирбиблиогр. — 1998. — № 1. — С. 9-11.

113. Майстрович Т. В. Электронный документ как объект биб­ лиотечного дела / Т. В. Майстрович. — М., 2004. — 247 с.

114. Мамедова Н. О. Типология электронных переодических изданий // Библ. дело — 2001 : Рос. б-ки в мировом ин- форм. пространстве. — М., 2001. — Ч. 2. — С. 292-293.

115. Методичні рекомендації щодо застосування ДСТУ 4163-2003 «Державна уніфікована система документації. Уніфіко­ вана система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів» / розробники : С. Г. Кулешов, Л. В. Кузнецова, О. М. Загорецька, С. Ф. Ло­ зова, Т. О. Ситник; Держкомархів України, УНДІАСД. —К., 2004. — 62 с

116. Методичні рекомендації щодо підготовки заявки на ви­ нахід / М. М. Мітрахович та ін. — К., 2002. — 267 с.

276

117. Мова і стиль службових документів : конспект лекції / Херсон, індустр. ін-т ; В. Г. Нужнова (уклад.). — Херсон, 1995.— 16 с.

118. Носители на базе флэш-памяти // Компьютер-пресс. — 2003. — № 6. — С. 46.— 2004. — № 1. — С. 121.

119. Ожегов СИ. Словарь русского языка /СИ. Ожегов. — М., 1973.— С. 76.

120. Основи стандартизації, сертифікації та ідентифікації товарів : навч. посіб. / В. І. Павлов, Н. В. Павліхіна, О. В. Мишко та ін.; Луцьк, держ. техн. ун-т. — Луцьк : Надстир'я, 2002. — 248 с.

121. Палеха Ю. І. Управлінське документування : навч. посіб.: у 2 ч. / Ю. І. Палеха; Європ. ун-т. — К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2003. — Ч. 1 : Ведення загальної документації (зі зразками сучасних ділових паперів). — 382 с ; Ч. 2 : Кад­ рове діловодство (зі зразками сучасних ділових паперів). — 222 с.

122. Панкова Е. В. Неопубликованные документы : учеб. пособ. — М., 1990. — 43 с.

123. Патентна документація в Україні : посіб. — К., 2006. — 157 с.

124. Патентознавство : опор, конспект лекцій; Київ. нац. тор- гово-екон. ун-т А. В. Наконечна (уклад.). — К. : КНТЕУ, 2003. — 85 с

125. Перелік типових документів, що утворюються в діяль­ ності органів державної влади та місцевого самоврядуван­ ня, інших установ, організацій і підприємств, із зазначен­ ням термінів їхнього зберігання. — К., 1997. — 256 с

126. Перфокарта Електронний ресурс. — Режим доступу : http ://uk.wikipedia.org/. — Загол. з екрану.

127. Поліграфія та видавнича справа : рос.-укр. тлумач, слов. / уклад. : Б. В. Дурняк та ін. — Львів : Афіша, 2002. — 456 с.

128. Пріб Г. А. Патентознавство : навч. посіб. для дистанц. навчання / Г. А. Пріб. — К., 2007. — 303 с

129. Розанова Л. Н. Основы научной классификации фоно- документов : автореф. дис. канд. ист. наук / Л. Н. Розано­ ва. — М., 1985. — 26 с.

130. Розова С. С. Научная классификация и ее виды // Вопр. философии. — 1964. — № 8. — С. 69-79.

131. Слободяник М. Структура сучасного документознавства // Вісн. Кн. палати. — 2003. — № 4. — С. 18-21.

277

132. Соколова Н. Ю. Типология журнальных литературовед­ ческих публикаций // Библиогр. — 2000. — № 2. — С. 32-36.

133. Соловьев В. И. Подготовка и редактирование информа­ ционных изданий : учеб. пособ. / В. И. Соловьев — М. : МПИ, 1986. — 72 с.

134. Соловьев В. И. Редакторская подготовка периодических изданий : учеб. пособ. / В. И. Соловьев, Н. 3. Рябинина. — М. : Изд-во МГАП «Мир книги», 1993. — 100 с.

135. Стандарти Міжнародної організації зі стандартизації ISO : довідник ; у 3 т. / В. Л. Іванов (ред.), В. А. Павлюкова (уклад.). — Л. : Леонорм, 1998. — Т. 1. — 259 с— Т. 2. — 250 с— ;Т. 3. — 253 с.

136. Стандарты по издательскому делу / сост. : А. А. Джиго, С. Ю. Калинин. — М., 1998. — 376 с

137. Столяров Ю. Н. Классификация документа : решения и проблемы // Книга : исслед. и материалы. — 1995. — Сб. 70. — С. 24-40.

138. Столяров Ю. Н. Соотношение книги с другими видами документа // Книга : исслед. и материалы. — 1989. — Сб. 58. — С. 67-79.

139. Терминологический словарь по библиотечному делу и смежным отраслям знания. — М., 1995. — 268 с.

140. Тип // БСЭ. — 2-е изд. — М., 1956. — Т. 42. — С. 488.

141. Типизация // БСЭ. — 2-е изд. — М., 1956. — Т. 42. — С. 450.

142. Типология изданий. — М., 1990. — 231 с.

143. Тихонов В. И. Сущностные характеристики, состав и классификация электронных документов // Докумен­ тация в информационном обществе : докл. и сообщ. на 6-й Междунар. науч.-практ. конф. — М., 2000. — С. 204-218.

144. Толковый словарь по основам информационной деятель­ ности. — К., 1995. — 252 с.

145. Торн К. Сериальные издания в электронный век // Науч. и техн. б-ки. — 1999. — № 4. — С. 4-18.

146. Філіпова Л. Про наукові дослідження із сучасного доку- ментознавства та бібліотечно-бібліографічних наук // Вісн. Кн. палати. — 2004. — № 3. — С 22-23.

147. Фінклер Ю. Сучасні особливості типології періодичних ви­ дань України // Вісн. Кн. палати. — 2000. — № 6. — С. 6-7.

148. Христенко В. Є. Техніки авторського друку : офорт, літо­ графія, дереворит та лінорит, шовкотрафаретний друк :

278

навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В. Є. Христенко; Харк. держ. акад. дизайну і мистецтв. — X. : Колорит,

2004. — 84 с.

149. Чуковенков А. Ю. Машиночитаемые документы: опреде­ ление понятия и выбор признаков классификации // До­ кументирование управленческой деяльтельности : сб. науч. тр. — М., 1986. — С. 53-73.

150. Швецова-Водка Г. М. Вступ до бібліографознавства : навч. посіб. / Г. М. Швецова-Водка. — К.: Кондор, 2004. — 217 с.

151. Швецова-Водка Г. М. Документ і книга в системі соціаль­ них комунікацій / Г. М. Швецова-Водка; Рівнен. держ. гуманітар. ун-т. — Рівне, 2001. — 438 с.

152. Швецова-Водка Г. М. Документознавство : навч. посіб. / Г. М. Швецова-Водка. — К. : Знання, 2007. — 398 с.

153. Швецова-Водка Г. М. Структура документознавства і його місце серед суміжних наукових дисциплін Елект­ ронний ресурс. — Режим доступу : hfttp : // www.archives.gov.ua/Publicat/Studii/Studii_2004.12_08.p hp. — Загол. з екрану.

154. Швецова-Водка Г. М. Типологія документа : навч. посіб. для студ. ін-тів культури / Г. М. Швецова-Водка. — К. : Кн. палата України, 1998. — 78 с

155. Швецова-Водка Г. М. Типологія книги : навч. посіб. для студ. вузів культури і мистецтв / Г. М. Швецова-Водка; Рівнен. держ. ін-т культури. — К. : Кн. палата України, 1999. — 68 с

156. Шевченко В. Е. Розмірні характеристики видань : текст лекції для студ. «Видавн. справа та редагування» з курсу «Художньо-техн. редагування» / В. Е. Шевченко; Київ, нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. Ін-т журналістики. — К.,

2005. — 76 с

157. Шевченко В. Е. Роль художника, художнього та технічно­ го редакторів у друкованому виданні : текст лекції для студ. відділення «Видавн. справа та редагування» з курсу «Художньо-техн. редагування» / В. Е. Шевченко; Київ, нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. Ін-т журналістики. — К. : Ін-т журналістики, 2005. — 49 с

158. Шульц Д. Эстетические критерии типизации изданий / Д. Шульц. — М., 1982. — 44 с.

159. Энциклопедия книжного дела / Ю. Ф. Майсурадзе, А. Э. Мильчин, Э. П. Гаврилов и др. — М., 1998. — 536 с.

279

160. Якимович Ю. Мир печати: попул. иллюстрир. слов.- справ. / Ю. Якимович. — М., 2001. — 296 с.

161. Ярема С. М. Видавничі поліграфічні технології та облад­ нання (Загальний курс): навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / С М. Ярема. — К. : Університет «Україна», 2003. — 320 с

162. Яцимірська М. Сучасний медіатекст : слов.-довід. / М. Яцимірська. — Л. : ПАІС, 2005. — 128 с

280

Навчальне видання

КУШНАРЕНКО Наталя Миколаївна ТРАЧ Юлія Василівна

СПЕЦІАЛЬНЕ ДОКУМЕНТОЗНАВСТВО

Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів За наук. ред. Г. М. Швецової-Водки

Головний редактор Н. І. Перинська

Літературний редактор С. В. Єременко

Технічний редактор І. Є. Гнатюк

Художник-дизайнер І. О. Клименко

Комп'ютерна верстка О. В. Мележик

Коректор-редактор А. Ю. Корніюк

Контрольний редактор Т. П. Санкович

Автори несуть відповідальність за подання матеріалів, які вміщено в посібнику

«Спеціальне документознавство».

Університет «Україна» користується майновими правами на посібник Кушнаренко Н. М., Трач Ю. В. «Спеціальне документознавство»

Оригінал макет виготовлено

у видавничо друкарському комплексі «Університет «Україна»