Мистецтво Стародавнього Єгипту
Світоглядні основи мистецтва Давнього Єгипту, роль у ньому міфологічної символіки.
Давнє царство. Поховальні споруди, конструктивні особливості, рельєфи і розписи. Скульптурний портрет.
Середнє і Нове царства. Розвиток культової архітектури. Міфологічні сюжети фресок святилищ.
Зміна канонів скульптурного портрета. Портрет Нефертіті, золота маска Тутанхамона.
Декоративно-прикладне мистецтво.
Література:
Садохин А.П. Мировая культура и искусство стор.40 - 56
Фишер А. Величайшие чудеса света стор. 12 – 31
У формуванні єгипетського мистецтва провідну роль відіграє релігійно-міфологічні уявлення . Тварини наділялись надзвичайними якостями, їх вважали безсмертними. Обожнювали бика, корову, барана.
Боги: Гор – сокіл; Анубіс – шакал; бик Апіс – бог родючості; жінка з рогами корови Хатор – богиня неба .
З розвитком цивілізації боги приймають людиноподібний вигляд.
Культ потойбічного життя обумовив побудову поховань з дорогоцінними утилітарними предметами, розписами гробниць.
Спочатку поховальні споруди у вигляді мастаби, стіни якої були похиленими всередину, зверху покрівля.
Поховальні споруди задля увічнення фараона, демонстрації міці – піраміди (1 чудо). Найбільш відомі Хеопса, Хефрена, Міккерина знаходяться в сучасній Гізі.
Піраміда Хеопса (4 тис. до н.е.), висота 146 м, довжина сторони основи 230 м, 2 млн. кам'яних блоків. Стіни вкриті кольоровими рельєфами, які уславлюють фараона як сина бога та переможця; також чисельні магічні тексти ( ієрогліфи).
Скульптурні портрети : фігура ціла, видвинута вперед ліва нога, як символ руху до вічності. Чоловічі фігури цегляно-червоні, жіночі жовті, волосся чорне, а одяг білий. Очі: у бронзу вставляли білий алебастр, гірський кришталь для зіниці, поліроване дерево.
У Середньому царстві культові поховання змінились по техніці виконання та матеріалу. Піраміди виконують з цегли-сирця або кам'яного каркасу, заповненого цеглою, кам'яними крихтами або піском. Зверху піраміди облицьовували вапняними плитами. Поховальні камери стали ховати в лабіринті коридорів.
Заупокійний храм при піраміді фараона Аменемхета ІІ являє собою комплекс зі скельних поховань, храмових палаців та залів з монументальними колонами. Храм мав назву Лабіринт. Колони залу стилізовані під рослинні форми. За легендою храм народився з квітки латаття. Колони були розписані кольоровим орнаментом з позолотою. Стеля розписана під нічне небо з золотими зірками. По стінах храму – композиції в середині яких зображення людей, звірів, птахів, які символізували давньоєгипетських богів.
В епоху Нового царства храми вражали своєю розкішшю та блиском ( гігантоманія). В храмових рельєфах зображені битви, взяття фортець, кораблів, посольств переможених країн; розпис по стінах поховань зі сценами бенкетів. Найбільш вшанований бог сонця Амон.
Заупокійний храм цариці Хатшепсут в Долині царів в Дейр-ель-Бахрі - це три тераси, які височіють одна над іншою. Білі колони храму контрастували з коричневим фоном скель. В середині храму рельєфи розповідали про народження цариці від браку її матері з богом Амоном, про покровительство богині Хатор. Піл був з золотих та сріблястих плит, двері інкрустовані бронзою, статуетки з напівкоштовного каміння. Культові статуї, які розташовані в молельні храму являли портрет цариці.
Не менш відомі споруди - заупокійний комплекс фараона Рамсеса ІІ, а також скельний храм Рамсеса ІІ в Абу-Сімбелі. Скельний храм складався з 2 споруд: Великого храму, присвяченого фараону та 3 богам – Амону, Ра, Пта та Малого храму на честь богині Хатор, в образі якої представлена дружина Рамсеса – Нефертарі. Перед храмом розташована скеля, в якій висічені 20 метрові фігури фараона. З першим вранішнім промінням гігантські скульптури ставали темно-червоними.
Храми Карнакський та Луксорський не були пов'язані із потойбічним культом і присвячені богу Ра.
Карнакський храм : потужні пілони з гігантськими статуями фараона, великий двір з колонами та зал з колонами ( висота колони 20 м, діаметр 3,57 м. Стіни та колони покриті кольоровими рельєфами . Капітелі колон представлені розкритими квітками латаття та в'язанками не розкритого стебла папірусу. Все це символізувало зародження та розквіт життя.
Храм у Луксорі : Алея сфінксіф, монументальні статуї, 2 двора з портиками, культові приміщення та молельня зі статуями богів в глибині залу. На першому подвір'ї 14 колон 20-метрової висоти з капітелями у вигляді розкритих мітелок папірусу. Всього 150 колон у 16 рядів.
Зміна канонів скульптурного портрета. була пов'язана з релігійно-політичною реформою Ехнатона. Це яскраво простежується у портреті Нефертіті, золотій масці Тутанхамона.
Портрет Нефертіті – ніжний овал обличчя, невеликі вуста, важкі віки, які злегка прикривають очі. На голові – високий головний убір. Портрет передає легкий сум цариці. Маска Тутанхамону передає чіткість пропорцій обличчя, що досягалось за допомогою копіювання з обличчя померлого спеціальним розчином.
Художні канони в малюнку та скульптурі. Рисунки лінійні та пласкі, в них не було об'єму, світлотіні, перспективи. Чоловічі фігури окреслюються чорним, а жіночі червоним кольором. Зображення : голова в профіль, очі – в фас, живіт ¾. Розмір фігури залежав від соціального статусу. Скульптура статична, руки вздовж тіла або ліва рука зігнута в лікті, ліва нога висунута вперед, погляд вперед; у сидячіх статуях руки на колінах.
Домашні речі: витончені сосуди з різних порід каменю, художні меблі з різних дерев, оздоблені кісткою, золотом, сріблом. Ніжки крісла виконувалися у формі бичачих ніг або крилатих левів; багаточисельні статуетки представляли людей зайнятих повсякденною працею або богів.