1.8. Довідники

Довідники використовуються в основному для зберігання списків умовно-постійної інформації. Такий як списки товарів і матеріалів, співробітників, контрагентів організації тощо.

У довідника може бути будь-яка кількість табличних частин. Табличні частини довідника повинні відображати зберігання інформації, пов'язаної з даним елементом, але власної об'єктної сутності не мають.

Довідники можуть бути ієрархічними з необмеженою ієрархією або можна обмежити ієрархію в межах до 10. У ієрархічному довіднику можна встановити батьком не лише групу, але і елемент: через поле "Вид ієрархії" - Ієрархія елементів.

У довідника може бути будь-яка кількість форм. Наприклад, у довідника може бути декілька форм списку, але лише одна з них може бути призначена як основна.

Максимальна довжина коду довідника рівна 50 символів. Максимальна довжина найменування довідника – 150 символів.

Довідник може бути підпорядкований не лише іншим довідникам, але також планам видів характеристик і планам рахунків, у тому числі і декільком об'єктам одночасно. У груп довідника-власника теж можуть бути підлеглі елементи в інших довідниках. Ця можливість включається у властивостях довідника.

Рисунок 2.32 – Створення нового довідника. Основні параметри

На закладці «Основні» вказується ідентифікатор довідника і синонім (призначене для користувача представлення) довідника. Поле "Коментар" можна пропустити, але бажано заповнювати його при неоднозначності або скороченні синоніма. Коментар користувачеві не показується.

На закладці "Ієрархія" встановлюється ознака використання ієрархічного довідника і вказується необхідний вид ієрархії (рисунок 2.33)

Реквізити довідника можуть приймати такі типи даних як примітивні, посилання, складений тип даних і Сховище значень.

Слід розрізняти позначку на видалення і безпосереднє видалення об'єкту довідника. При установці позначки на видалення, елемент (група) залишається в довіднику, але відображається з особливим значком. Він також бере участь в переборі і в загальному випадку видимий для користувача. Остаточне видалення елементу довідника можна провести через команду меню "Операції - Видалення помічених об'єктів".

Для створення нового довідника слід вибрати пункт "Додати", що викликається правою кнопкою миші на найменуванні гілки дерева метаданих "Довідники". В результаті відкриється вікно, зображене на рисунку 2.32.

Рисунок 2.33 - Створення нового довідника. Налаштування ієрархії

На закладці "Власники" визначається склад власників елементів довідника. Цей список може бути пустим, тобто довідник не матиме власників.

Рисунок 2.34 - Створення нового довідника. Налаштування даних

Як правило, довідники мають реквізити код і найменування, при цьому код може мати тип число або строчка.

На закладці "Дані" визначається тип, довжина коду і довжина найменування, а також основне представлення і склад реквізитів (рисунок 2.34).

Для додавання нового реквізиту використовується кнопка "Додати", розташована на командній панелі, що знаходиться над списком реквізитів. При появі нового реквізиту довідника в списку реквізитів, будуть доступні властивості реквізиту, що відображаються на панелі властивостей (рисунок 2.35).

Рисунок 2.35 – Налаштування властивостей реквізиту довідника

У 1С:Підприємстві 8.0 реквізити довідників можуть мати складений тип даних. Необхідність в складеному типі може виникнути, наприклад, у випадку, коли контрагентом може виступати як юридична, так і фізична особа. Контрагент - це реквізит деякого довідника, фізичні особи зберігаються в довіднику фізичних осіб, а юридичні особи - в довіднику юридичних осіб.

На закладці "Форми" налаштовується спосіб редагування елементів довідника і визначаються (створюються) основні форми довідника (рисунок 2.36).

Для додавання нової форми використовується кнопка "Додати", розміщена на командній панелі, що знаходиться над списком існуючих форм.

Рисунок 2.36 – Створення/налаштування основних форм довідника

Використовуючи конструктор, вибирається тип форми, вводиться ідентифікатор і синонім форми (рисунок 2.37).

Рисунок 2.37 – Створення нової форми довідника

Рисунок 2.38 – Налаштування списку реквізитів діалогової форми

Після цього, натиснувши на кнопку "Далі" за допомогою конструктора вибирається реквізити, які будуть розміщені на формі діалогу, і вказується спосіб їх розміщення (рисунок 2.38).

Склад елементів управління, що автоматично розташовуються на формі і відображаються конструктором, варіюється, залежно від типу форми. Слід старатися розмістити елементи діалогу на отриманій формі ергономічно.

Аналогічним чином створюється форма елементу довідника (рисунок 2.39).

Рисунок 2.39 – Налаштування форми діалогу елемента довідника

Рисунок 2.40 – Налаштування табличної частини елемента довідника

Таблична часина довідника може належати як групі, так і елементу (рисунок 2.40).

Довідники системи 1С:Підприємство 8.0 можуть мати зумовлені елементи і групи елементів (для ієрархічних довідників). Це може знадобитися, наприклад, у випадку, коли необхідно в конфігураторі явно посилатися на конкретний елемент довідника. Зумовлені елементи не можуть бути видалені користувачами в режимі 1С:Підприємство. Для зумовлених елементів в конфігураторі вводяться тільки основні властивості елементу, а саме ім'я, код і найменування (рисунок 2.41). Ім'я елементу можна використовувати у виразах вбудованої мови. Значення інших реквізитів зумовленого елементу вводиться в режимі "1С:Підприємство".

Візуально в режимі "1С:Підприємство" зумовлені елементи довідників відрізняються від елементів, створених користувачами, видом піктограми.

Важливо! Для довідника, що має власника, не можна створювати зумовлені елементи. І навпаки, довіднику, що має зумовлені елементи, не можна призначити власника.

Рисунок 2.41 - Налаштування визначеного елемента довідника