17.3 Експерементальна частина

17.3.1 Реакції на тіамін (вітамін в1, антиневритний)

17.3.1.1 Реакція з діазореактивом. В основі реакції лежить здатність вітаміну В₁ у лужному середовищі з діазореактивом утворювати складну комплексну сполуку оранжевого або червоного кольору.

У пробірку вносять 1 мл 1% розчину сульфанілової кислоти і 1 мл 5% розчину натрію нітриту. Утворюється діазореактив. Сюди ж додають невелику кількість (на кінчику шпателя) порошка або 0,5 мл 5% розчину тіаміну і по стінці пробірки обережно додають 1 мл 10% розчину Na₂CO₃.

На межі двох рідин з’являється кільце оранжевого або червоного кольору.

17.3.1.2 Реакція окиснення тіаміна в тіохром

Вітамін В₁ у лужному середовищі під дією калію гексаціаноферрату (ІІІ) окиснюється в тіохром – пігмент жовтого кольору, який у ізобутиловому спирті дає інтенсивно синю флюоресценцію.

Хід роботи.

У пробірку вносять 1 мл 5 % розчину вітаміну В₁, додають 2 мл суміші, що складається з 1 мл 1% розчину K₃Fe(CN)₆ та 1мл 30% розчину NaOH, ретельно перемішують і залишають на 3 хвилини. Потім додають 5 мл ізобутилового спирту, інтенсивно струшують протягом 2 хвилин. Ізобутиловий екстракт тіохрому в ультрафіолетових променях має інтенсивну синю флюорес­ценцію.

17.3.2 Реакція на рибофлавін (вітамін в2, антисеборейний)

17.3.2.1 Реакція відновлення рибофлавіну

При додаванні металічного цинку до концентрованої соляної кислоти утворюється водень, який відновлює жовтий рибофлавін спочатку до родофлавіну (проміжна сполука) червоного кольору, а потім до незабарвленого лейкофлавіну.

В пробірку наливають 1 мл 0,025% розчину вітаміну В₂ (суспензія рибофлавіну у воді), 0,5 мл концентрованої соляної кислоти та кидають шматочок металічного цинку. Виділяється водень, який вступає в реакцію з рибофлавіном, рідина поступово забарвлюється у рожевий колір, а потім знебарвлюється. Під час збовтування знебарвлений розчин лейкофлавіну знову окиснюється киснем повітря до рибофлавіну.

17.3.3 Реакція на вітамін рр (вітамін в5, нікотинова кислота, антипелагричний)

15.3.3.1 Реакція з ацетатом

При нагріванні вітаміну РР з розчином купруму ацетату утворюється погано розчинний осад мідної солі вітаміну РР синього кольору.

В пробірку вносять 5-10 мг або 3% суспензію вітаміну РР, додають 1-2 мл 10% розчину оцтової кислоти. Під час нагрівання пробірки вітамін РР розчиняється. До нагрітого до кипіння розчину додають такий же об’єм 5% розчину купруму ацетату. Після охолодження рідина стає каламутною і набуває блакитного кольору, а через деякий час випадає синій осад мідної солі нікотинової кислоти.

17.3.3.2 Реакція з гідросульфітом натрію

Вітамін РР відновлюється гідросульфітом натрію з утворенням сполуки жовтого кольору.

В пробірку вносять 5-10 мг вітаміну РР, додають 1,5 мл 10% розчину натрію гідрокарбонату, перемішують і вливають 1,5 мл щойно приготованого 5% розчину натрію гідросульфіту. Рідина забарвлюється в жовтий колір.

17.3.3.3 Реакція з 2,4-динітрохлорбензолом

Вітамін РР під час нагрівання з 2,4-динітрохлоро­бен­зо­лом у лужному середовищі утворює сполуку червоно-фіолетового кольору. Ця реакція може бути використана для відкриття нікотинової кислоти і її похідних у мочі. Відсутність позитивної реакції на нікотинову кислоту у мочі може вказувати на авітаміноз РР.

В фарфорову чашку наливають 1 мл 0,1% спиртового розчину нікотинової кислоти (або нікотинаміду), розчин випаровують на водяній бані. До сухого залишку додають 1 мл 1% спиртового розчину 2,4-динітрох­ло­робензолу та інтенсивно перемішують скляною паличкою. Одержаний розчин знову випаровують на водяній бані у витяжній шафі, потім сухий осад нагрівають 10-15 хв, чашу охолоджують до кімнатної температури і додають 5 мл спиртового розчину натрію гідроксиду. Утворюється червоно-фіолетове забарвлення, яке через певний час поступово зникає.

17.3.3.4 Піроліз

При нагріванні в сухому вигляді нікотинової кислоти з натрію карбонатом відбувається декарбоксилювання і утворюється піридин, який має характерний запах. Напишіть рівняння реакції.

17.3.3.5 Якісні реакції на таблетки нікотинової кислоти 0,05 г.

0,5 г порошку розтертих таблеток розчиняють при нагріванні в 10 мл води та фільтрують. До 3 мл теплого фільтрату додають 1 мл 5% розчину купруму ацетату. Зазначте зміни, що відбуваються.

До 5 мл того ж фільтрату додають 0,5 мл 5% розчину купруму сульфату і 2 мл 1% розчину амонію роданіду. З‘являється зелене забарвлення розчину.