1.3.4 Реакція на тирозин (реакція Міллона).

Амінокислота тирозин і білки, що її містять, при нагріванні з реакти­вом Мілло­на (суміш меркурію нітратів і нітритів, розчинених в концент­рованій нітратній кислоті) утворюють меркурієву сіль динітротирозину, забарвлену в пурпурово-червоний колір. Ця реакція не є абсолютно специфічною для тирозину, її дають феноли, по­ліфеноли, а також алкалоїди, що мають фенольну групу:

В одну пробірку наливають 1 мл 1 % -вого роз­чину яєчного білка, в другу – 1 мл 0,1 %-вого розчину ти­розину і в третю – 1 мл 0,1 %-вого розчину фенілаланіну. Додають у всі пробірки по 3 краплі реактиву Міллона і обережно нагрівають на водяній бані (не вище 50°С). Утворюється меркурієву сіль динітротирозину, забарвлену в пурпурово-червоний колір. Дають пояснення і записують хімізм реакції.

1.3.5 Реакція на гістидин.

Розчин гістидину значної концент­рації в лужному середовищі в присутності купруму сульфату дає фіолетове забарвлення, що переходить у червоно-фіолетове:

Принцип цієї реакції використовується у фармацевтичному аналізі для ідентифікації фармпрепарату «Гістидину гідрохлорид» та його 4 % -вого розчину для ін'єкцій в ампулах.

До 0,5 мл 4 % -вого розчину гістидину прилива­ють 1,5 мл води, 0,5 мл 10 %-вого розчину натрію гідроксиду і нагрівають до кипіння. До гарячого розчину додають краплю 10 % - вого розчину купруму сульфату (біуретова реакція). Спосте­рігають за утворенням забарвлення і записують хімізм реак­ції.

1.3.6 Реакція на аргінін (реакція Сакагучі).

Амінокислота ар­гінін та поліпептиди, що містять її, окиснюються в лужному середовищі натрію гіпобромітом і в присутності α-нафтолу утво­рюють продукт конденсації червоного кольору (реакція на гуанідинове угруповання). Реакція не є строго специфічною для аргініну, її дають і інші монозаміщені гуанідину (метилгуанідин, глікоциамін, агматин та інші), але вони відсутні в молеку­лі білка і не заважають визначенню аргініну:

В одну пробірку вносять 1 мл 1 %-вого розчину яєчного білка, в другу — 1 мл 0,01 %-вого роз­чину аргініну. У кожну пробірку додають 1 мл 10 % -вого розчину натрію гідроксиду і по 3 краплі 0,2 % -вого спиртового розчину -нафтолу, ретельно перемішують вміст пробірок, додають по 1 мл 2 %-вого розчину натрію гіпоброміту. Спостерігають за утворенням забарвлення (для стабілізації кольору рекомендується додати 0,5 мл 40 % -вого розчину сечовини) і записують хімізм реакції.

1.3.7 Реакція на триптофан (реакція Адамкевича).

Амінокис­лота триптофан і білки, що її містять, у кислому (лужному) середовищі реагують з гліоксиловою кислотою (альдегідами), утворюючи продукт конден­сації червоно-фіолетового кольору:

У першу пробірку наливають 1 мл нерозведеного білка, в другу – 1 мл 0,1 %- ного розчину триптофану. У кожну пробірку додають по 0,5 мл концент­рованої оцтової кислоти (яка містить незначну кількість гліоксилової кислоти). Отриману суміш спочатку нагрівають до розчинення осаду, а потім охолоджують після чого обережно, по стінкам пробірки, щоб рідини не перемішалися, додають 1 мл концентрованої сульфатної кислоти. Через 10 хв спостерігають утворення червоно-фіолетового кільця на межі двох шарів. Реакцію можна прискорити, помістивши пробірку із реагуючою сумішшю у киплячу водяну баню. Спостерігають за утво­ренням забарвленого кільця на межі двох рідин, дають пояснення, записують хімізм реакції. Реакцію можна прискорити, поставивши пробірку в киплячу водяну баню. Чутливість реакції збільшується, якщо в реагуючу суміш додати п’ять крапель 0,04 моль/л купруму (ІІ) сульфату.