Одинокий – поодинокий – одиничний – одиночний

Одинокий. Який міститься окремо, відбувається, протікає і т. ін. відірвано, ізольовано; який не має сім’ї, рідних, друзів, самотній (тобто вживається, коли йдеться про щось одне, а не одне з багатьох): одинока хатина, одинока постать, одинокий вік, одинока людина, одинокий серед людей.          Поодинокий. 1. тільки мн. Які розміщені або зустрічаються рідко; рідкісні, ізольовані від інших, розрізнені, окремі: поодинокі сніжинки, поодинокі перехожі, поодинокі постріли. Від станції лунали крики, спів і поодинокі зойки (Б.Антоненко-Давидович); З поодиноких слів, що їх заносив вітер від тієї повітки, виходило, що про гетьмана мова (Б.Лепкий). 2. Який є тільки один, один з багатьох; не типовий, випадковий: стріляли поодинокі кулемети, поодинокі явища, точилися поодинокі розмови.          Одиничний. 1. Окремо взятий, відособлений: одиничні сортові екземпляри, одиничне виробництво, одиничне судження. 2. Який стосується одиниці.          Одиночний. Окремий; розрахований на одного: одиночні постріли, одиночна камера, одиночний номер (у готелі).

Ожеледь – ожеледиця

 Ожеледь, -і, ор. -ддю. Тонкий шар льоду на поверхні землі, на деревах тощо: вкриватися ожеледдю, слабка ожеледь.          Ожеледиця, -і, ор. -ею. Те саме, що ожеледь. У синоптиків це слово вживається на позначення слизького шару криги, що утворилася внаслідок замерзання на охолодженій поверхні землі: братися ожеледицею, на дорогах ожеледиця.

Ознайомити , познайомити

Познайомити (кого з ким). Налагодити знайомство між незнайомими, представити когось комусь. “Оце й є мої друзі, – підвівшись, промовив пан Юзеф і познайомив нас з офіцером” (Олесь Досвітній). 

Ознайомити (кого з чим). Подати певні відомості, інформацію про щось. “Ознайомити екскурсантів з виставкою картин”. “Досі я вагався, чи ознайомити Разуваєва з листом Ларіона Гнатовича” (Віталій Логвиненко). Ненормативними є: познайомити з пам’ятками архітектури і мистецтва, познайомити з творчістю письменника. Тут годиться вжити дієслово ознайомити. Зате можна сказати: познайомити з письменником.

Освітлений – освічений

Освітлений походить від слова “світло”, тому вживаємо освітлена кімната, освітлений сік; можна використовувати це слово й у переносному значенні (освітлений щастям, радістю).

Освічений – той, який має освіту, культурний (освічений народ, хлопець). Не можна писати освідчений. Людину, яка має досвід, називаємо досвідченою.

Оснований – заснований

  Оснований (на чому), дієприкм. Який грунтується на чомусь, в основі якого лежить те, про що йдеться:оснований на праці, оснований на успіхах, оснований на гнобленні.          Заснований. Крім іншого, вживається у значенні "який кладе початок існуванню чогось, створює, організовує щось; створений, розпочатий". 

Особистий – особовий

Особистий. Який є власністю окремої особи, безперечно належить їй, персональний; який безпосередньо стосується певної особи; який здійснюється не через інших осіб: особисті речі, особиста охорона, особисте щастя, особисті уподобання, особистий характер, особистий нагляд.          Особовий. Який стосується особи; відкритий на окрему особу: особова назва, особове посвідчення, особовий склад, особова справа, особовий рахунок.