Інформаційне забезпечення включає такі розділи:

• нормативно довідкова інформація;

• класифікатори туристичної і економічної інформації;

• уніфіковані електронні і друкарські документи;

• бази даних, які використовуються в системі для вирішення завдань системи.

В цілому структура і склад компонентів інформаційного забезпечення повинні забезпечити:

• єдність інформаційного забезпечення, тобто реалізація окремих підсистем повинна бути виконана по єдиних принципами використання комплексної бази даних, яка дає можливість забезпечити цілісність системи;

• уніфікацію і структуризацію форм обміну інформацією для забезпечення відвертості системи, мінімізації дублювання даних, зменшення загальної кількості форм (шаблонів) документів;

• системну структуризацію і інформаційну сумісність елементів інформаційного забезпечення, створення в інформаційній системі взаємоузгодженої сукупності форм обміну інформацією, класифікаторів, реквізитів, кодових позначень;

• одноразовість введення даних багаторазового багатофункціонального використання.

Інформаційне забезпечення повинне відповідати наступним загальним вимогам:

• адекватність даних до довідкових, дестинаційних і маркетингових, виробничо-технологічних процесів, фінансових операцій;

• кількісне і якісне узгодження даних, як для окремих завдань кожної підсистеми, так і по відношенню до даним суміжних підсистем;

• видача інформації користувачеві за запитом в уніфікованому вигляді;

• мінімізація інформаційної бази за рахунок усунення дублювання даних;

• максимальну автоматизацію робіт по контролю достовірності інформації на трьох рівнях:

• рівень представлення - контролю формату представлення і введення даних;

• рівень логіки бізнесу - контроль на відповідність введених даних нормативно довідковій інформації і паралельно реєстрованим оперативним даним;

• рівень зберігання - цілісність внутрішньої структури інформації, що зберігається, без залежності від її функціонального призначення.

Інформаційне забезпечення складається з інформаційного фонду друкарських документів і фонду електронних даних.

Інформаційний фонд друкарських документів включає:

• дані, які знаходяться в оперативних і нормативних документах;

• інформацію, яка створюється в процесі функціонування системи в первинних документах;

• інформацію, яка з'являється в процесі обробки даних і об'єднання результатів в узагальнювальних документах.

Фонд електронних даних включає інформаційні масиви (об'єкти), які зберігаються в базі даних на машинних носіях.

Інформаційні масиви (об'єкти) по складу і структурі повинні забезпечувати:

• необхідну і достатню сукупність інформації для вирішення завдань системи;

• мінімальні витрати на обробку і час пошуку інформації;

• мінімальну надмірність інформації;

• максимальна зручність її використання, ведення і коректування;

• мінімальний об'єм пам'яті для її зберігання.

Система класифікації і кодування повинна забезпечити:

• достатню повноту і глибину класифікації;

• однозначність привласнення кожному об'єкту (екземпляру об'єкту) кодового позначення;

• розширення переліку об'єктів, які підлягають кодуванню, без порушення системи кодування;

• мінімально можливу довжину коду в кожному класифікаторові.

Для внутрішньосистемної діяльності можуть використовуватися національні класифікатори видів діяльності, товарів, одиниць вимірювання, а також банківських, адресних і інших реквізитів підприємств і організацій, з якими система знаходиться у взаємних інформаційних або ділових відносинах.

У системі необхідно використовувати первинні документи, які входять до складу уніфікованих систем документації, затверджених як відповідними державними або галузевими стандартами, так і суспільними або професійними об'єднаннями галузі.

Для внутрішньосистемної діяльності можуть використовуватися національні класифікатори видів діяльності, товарів, одиниць вимірювання, а також банківських, адресних і інших реквізитів підприємств і організацій, з якими система знаходиться у взаємних інформаційних або ділових відносинах.

У системі необхідно використовувати первинні документи, які входять до складу уніфікованих систем документації, затверджених як відповідними державними або галузевими стандартами, так і суспільними або професійними об'єднаннями галузі.

Для зовнішньо системноої діяльності (міжсистемні зв'язки на міждержавному рівні, участь в міждержавних електронних системах реклами, дистрибуції, просування туристичних послуг) повинні використовуватися світові класифікатори відповідних міждержавних об'єднань і організацій в туристичній галузі, таких як:

• ООН – Організація об'єднаних націй (під її егідою розроблений і упроваджений один з основних стандартів обміну діловою інформацією UN EDIFACT);

• ІАТА - International Air Transport Association (Міжнародна асоціація авіаційного транспорту). Існує з 1949 р. Серед завдань асоціації - розробка стандартів для туризму;

• ОТА - Open Travel Aliance (Відкритий туристичний альянс) - громадська організація, яка сформована світовою спільнотою суб'єктів туристичного бізнесу (авіакомпанії, готелі, крупні туроператори, глобальні дистриб‘юторні системи, найбільші виробники програмного забезпечення і баз даних - Microsoft, Oracle, Sun, IBM) для розробки і впровадження інформаційних стандартів нового покоління для туризму. Вони базуються на стандарті XML з використанням EDI.

Система повинна забезпечити однозначну трансформацію відповідних кодів з світових на внутрішні класифікатори і в зворотному порядку. Наприклад, класифікація типів номерів українських засобів розміщення однозначно не відповідає існуючим міжнародним стандартам. У такому разі необхідно вести облік ресурсів номерних фондів з урахуванням відповідності (прив'язки) до обох класифікаторів і використовувати при обміні один з них з урахуванням кореспондента поточного міжсистемного зв'язку.

Технологічний процес збору, обробки і передачі даних повинен задовольняти наступним вимогам:

• апарат процесу збору, обробки і передачі даних від відповідних підрозділів або інших учасників системи повинен забезпечити їх своєчасне і оперативне надходження на обробку;

• за рахунок використання механізмів трансакцій (звернень і модифікацій) бази даних необхідно забезпечити всі параметри цілісності і повноти інформації системи в процесах обміну інформацією як в режимі роботи он-лайн, так і в режимі офф-лайн;

• рух інформаційних потоків і документів повинен здійснюватися за раціональними маршрутами;

• дані, які поступають на обробку, повинні бути заздалегідь підготовлені (документи систематизовані, згруповані) і перевірені (контроль якості і зручності заповнення і ін.).

Зміни існуючих правил обробки первинної інформації, які покращують якість вирішення задач на етапі експлуатації системи, повинні упроваджуватися тільки з попереднім взаємним узгодженням з учасниками системи, результатами експертизи і перевірки на відповідність класифікаторам, що діють, і стандартам, і за умови затвердження відповідними органами управління і обліку.

Лінгвістичне забезпечення. З інформаційним забезпеченням прямо пов'язано лінгвістичне забезпечення, яке повинне забезпечити спілкування користувачів з програмно-технологічними засобами системи, які використовуються для автоматизації процесу збору, зберігання, пошуку, обробки і видачі інформації по їх запитах.

Лінгвістичне забезпечення включає:

• засоби однозначного формалізованого представлення інформації за допомогою єдиного класифікатора термінів;

• засоби неформального представлення інформації з можливістю багатоязикового відображення термінів відповідно до вимог користувачів;

• підтримку багатоязикового використання системи.

У комплекс засобів формалізованого представлення інформації повинні входити наступні компоненти:

• мовні засоби опису даних, введення і маніпуляції ними в системі, які додатково задовольняють вимогам інформаційних систем, вимогам вибраних систем управління базами даних (СУБД) до мов спілкування з ними, описи даних в базах даних (БД);

• мовні засоби формування запитів і спілкування користувачів, які додатково задовольняють вимогам СУБД, вибраних для системи, засобів їх програмного оточення і пакетів прикладних програм, які розробляються для вирішення функціональних завдань;

• засоби кодування інформації системи (при необхідності);

• засоби відображення інформації в уніфікованих формах документів користувачів, відео-формах і інформаційних паспортах, які описують умовно постійні властивості інформаційних об'єктів за допомогою однозначної фіксації всіх її можливих ознак.

Вся алфавітно-цифрова інформація, яка накопичується і зберігається в пам'яті (магнітні диски, дискети, компакт-диски і ін.), повинна кодуватися з використанням кодів, які застосовуються в БД.

Інформаційне забезпечення системи повинне забезпечувати повноту і достовірність інформації за умови багатоязикового використання, а саме:

• довідники і класифікатори повинні мати однозначну термінологію у всіх мовах, які застосовані в системі;

• система повинна забезпечити можливість вільного і простого механізму додавання до переліку мов для використання в системі нової мови і відповідних інформаційних термінів, класифікаторів, текстових елементів технологічного оформлення діалогових вікон програмних засобів системи і друкарських документів;

• система повинна контролювати і не допускати “пропусків” або відсутності тієї або іншої інформації системи для всіх мов в переліку;

• у системі повинен існувати семантично незалежний механізм контролю відповідності і коректування інформації, орієнтований не на прив'язку до семантичних розділів, а на прив'язку до “опорних” і “редагованих” мов. Це надасть можливість за допомогою робочого місця перекладача забезпечити цілісність і повноту багатоязикової системи.