Класифікаційні системи.
Для вирішення завдань по державних замовленнях або за допомогою цифрових карт, створених при державній підтримці, використовується класифікатор розроблений Департаментом геодезії, картографії і кадастрів Міністерства екобезпеки і ресурсів України. Головний розділ цього класифікатора для карт місцевості масштабів 1:1000000, 1:500000, 1:200000 називається "Базовим сегментом” і містить:
- математичні елементи планової і висотної основи;
- рельєф суші;
- гідрографію;
- населені пункти;
- промислові, народногосподарські і соціально-культурні об'єкти;
- транспортну мережу;
- рослинний покрів і грунти;
-політико-адміністративний склад.
Класифікатор цифрової карти масштабу 1:1000000 може включати дані:
- політичних межах і береговій смузі;
- населених пунктах;
- залізницях;
- гідрографії;
- рельєфі;
- рослинній мережі;
- аеродромній мережі;
- місцях розміщення культурних пам'ятників;
- транспортній мережі.
Державне науково-виробниче об'єднання “Картографія” в своїй карті міста Києва виділяє такі класи об'єктів:
Будівлі
Адреси
Квартали
Вулиці
Зелені зони (паркі, лісопарки, сади)
Водоймища
Річки, струмки
Канали
Станції метро
Залізничні станції
Залізниці
Адміністративні округи
Спортивні споруди
Мости
Одна з провідних організацій по впровадженню цифрових карт на Україні НВЦ "Геодезкартінформатіка" в головний розділ класифікатора включає 28 типів об'єктів.
Методи кодування даних.
Можливими методами кодування дані є: скорочення текстових термінів, цілочисельна десяткова, символьна і змішана чисельно символьна ідентифікація. Реалізовані в сучасних системах управління базами даних можливості опису полий даних довгими іменами в різних кодуваннях дозволяють застосовувати прямі записи типу "автомобільна дорога шосейна". При скороченні текстових термінів на російському або українською мові добитися сприятливості в ідентифікаторах складно. Трохи простіше за це добитися в скороченні назв англійською мовою.
Позначення інформаційних структур.
Позначення, вживані для інформаційної структури цифрової карти, повинні бути нерозривно пов'язані з суттю об'єкту, який описується і термінами, вживаними в галузі, в який використовується карта.
Топологічні взаємини між об'єктами цифрової карти.
Топологічні, тобто просторові відносини між об'єктами ЦК є розділяючою межею, що відрізняє їх від інших інформаційних систем. Вони реалізуються через зв'язки і процедури.
Останнім часом все більшого поширення набувають так звані геоінформаційні системи (ГІС).
Термін також використовується у вужчому сенсі ГІС як інструмент (програмний продукт), що дозволяє користувачам шукати, аналізувати і редагувати цифрові карти, а також додаткову інформацію про об'єкти, наприклад висоту будівлі, адресу, кількість мешканців.
ГІС включають можливості систем управління базами даних (СУБД), редакторів растрової і векторної графіки і аналітичних засобів. ГІС застосовуються в картографії, геології, метеорології, землеустрої, екології, муніципальному управлінні, транспорті, економіці, обороні і багатьох інших областях, зокрема в туризмі.
По територіальному обхвату розрізняють глобальні ГІС (global GIS), субконтинентальні ГІС, національні ГІС, такі, що часто мають статус державних, регіональні ГІС (regional GIS), субрегіональні ГІС і локальні, або місцеві ГІС (local GIS).
ГІС розрізняються наочною областю інформаційного моделювання, наприклад, міські ГІС, або муніципальні ГІС, МГІС (urban GIS), ГІС недропользователя, гірничо-геологічні ГІС, природоохоронні ГІС (environmental GIS) і т.п. Проблемна орієнтація ГІС визначається вирішуваними в ній задачами (науковими і прикладними), серед них інвентаризація ресурсів (зокрема кадастр), аналіз, оцінка, моніторинг, управління і планування, підтримка ухвалення рішень. Інтегровані ГІС, ИГІС (integrated GIS, IGIS) суміщають функціональні можливості ГІС і систем цифрової обробки зображень (даних дистанційного зондування) в єдиному інтегрованому середовищі.
Полімасштабниє, або не-залежні ГІС (multiscale GIS) засновані на множинних, або полимасштабных представленнях просторових об'єктів (multiple representation, multiscale representation), забезпечуючи графічне або картографічне відтворення даних на будь-якому з вибраних рівнів масштабного ряду на основі єдиного набору даних з найбільшим просторовим дозволом. Просторово-часові ГІС (spatio-temporal GIS) оперують просторово-часовими даними.
Реалізація геоінформаційних проектів (GIS project), створення ГІС в широкому сенсі слова, включає етапи: передпроектних досліджень (feasibility study), зокрема вивчення вимог користувача (user requirements) і функціональних можливостей використовуваних програмних засобів ГІС, техніко-економічне обгрунтування, оцінку співвідношення «затраты/прибыль» (costs/benefits); системне проектування ГІС (GIS designing), включаючи стадію пилот-проекта (pilot-project), розробку ГІС (GIS development); її тестування на невеликому територіальному фрагменті, або тестовій ділянці (test area), прототипирование, або створення дослідного зразка, або прототипу (prototype); впровадження ГІС (GIS implementation); експлуатацію і використання. Наукові, технічні, технологічні і прикладні аспекти проектування, створення і використання ГІС вивчаються геоинформатикой.
Отже, щоб розмова була наочною, давайте з'ясуємо, що ж таке ГІС: цифрова система зберігання, редагування, створення і аналізу інформації, що має просторові координати (географічну прив'язку до місцевості). У ГОСТ-Р 52438 2005 визначення коротше: ГІС — це система, що оперує просторовими даними. Загальна структура ГІС представлена на мал. 1.4.1.
Рис.1.4. Загальна структура ГИС
Таким чином, за визначенням, ГІС називатиметься як спеціалізоване програмне забезпечення, так і програмно-апаратний комплекс, а так само база даних і пов'язана з нею карта.