Вітаміни ти вітаміноподібні речовини

Вітаміни – низькомолекулярні органічні сполуки різноманітної хімічної природи, які не синтезуються (або синтезуються в недостатній кількості) в організмі людей і більшості тварин. Вони надходять з їжею і необхідні для каталітичної активності ферментів, які визначають перебіг біохімічних та фізіологічних процесів у живому організмі. Вітаміни належать до незамінних мікрокомпонентів їжі на відміну від макрокомпонентів - білків, ліпідів і вуглеводів.

Вітаміни підрозділяють на водо- і жиророзчинні.

До водорозчинних вітамінів належать вітаміни С, групи В, Р і РР, до жиророзчинних вітаміни А, D, Е і К.

Виділяють також групу вітаміноподібних речовин, до яких і належать холін, інозит, вітамін U, карнітин, оротова, пангамова (вітамін В₁₅) і параамінобензойна кислоти, вітамін F.

Потреба людини у вітамінах залежить від її віку, стану здоров’я, характеру діяльності, пори року, вмісту в їжі основних макрокомпонентів харчування.

Розрізняють три ступені забезпечення організму вітамінами:

• авітаміноз – вітаміни відсутні повністю;

• гіповітаміноз - недостатність вітамінів, іноді відсутність якого-небудь одного чи декількох вітамінів;

• гіпервітаміноз - надлишкове їхнє надходження.

Найчастіше має місце гіповітаміноз, особливо в зимовий і вес­няний періоди. Авітамінози є причиною серйозних захворювань, найчастіше з летальним кінцем. Абсолютна потреба у вітамінах призвела до сучасної вітамінної терапії в мегадозах. Так. наприклад, мільйони американців поглинають вітаміни в кількостях, які у 100 разів перевищують рекомендовані рівні прийому, з метою запобігання або зменшення дії застуд, боротьби зі старінням, ліквідації стресу. Останнім часом з'явилися навіть рекомендації щодо мегадозної вітамінної терапії раку. З огляду на це для безпеки харчування вкрай важливим є розгляд токсичних ефектів, які можуть мати місце за надлишкового вживання вітамінів.

Потенційна токсичність надлишку в організмі жиророзчинних і водорозчинних вітамінів різна. Жиророзчинні вітаміни здатні на­копичуватися в жировій тканині організму, підвищена їх доза вна­слідок надмірного споживання певних продуктів чи додаткового приймання препаратів вітамінів може призвести до появи симпто­мів токсичної дії.

Підвищена доза водорозчинних вітамінів виводиться з організму - в організмі вони не накопичуються. Однак значне передозування цих вітамінів може бути небезпечним. Найбільшою мірою це стосується ніацину, надлишок котрого спричиняє ушкодження печінки, і вітаміну В₆, передозування якого призводить до порушень нервової системи.

Мінеральні речовини

У раціональному харчуванні мінеральні речовини так само не­замінні, як і білки, ліпіди, вуглеводи, вітаміни. За недостатності чи надлишку мінеральних речовин в організмі людини виникають специфічні порушення, які призводять до захворювань.

Мінеральні речовини становлять відносно значну частину тіла людини (близько 3 кг золи). У кістах вони представлені у вигляді кристалів, у м'яких тканинах — у вигляді істинного або колоїдного розчину в поєднанні головним чином з білками.

Мінеральні речовини виконують пластичну функцію в проце­сах життєдіяльності людини, важлива їх роль у побудові кісткової тканини, де переважають такі елементи, як фосфор і кальцій. Мі­неральні речовини беруть участь у найважливіших обмінних процесах організму - водно-сольовому, кислотно-лужному, підтри­мують осмотичний тиск у клітинах, впливають на імунітет, крово­творення, згортання крові. Деякі ферментативні процеси в організ­мі неможливі без участі тих чи інших мінеральних речовин. При­близно третина усіх ферментів містить у своєму складі метал або активується металом.

Мінеральні речовини залежно від їхнього вмісту в організмі поділяються на макро- і мікроелементи. До макроелементів на­лежать натрій, калій, кальцій, магній, фосфор, хлор, сульфур, до мікроелементів - ферум, купрум, манган, цинк, йод, хром, ко­бальт, флуор, молібден, нікель, стронцій, кремній, селен, ванадій. У мікрокількостях вони стимулюють біохімічні процеси, але у ве­ликих дозах можуть проявляти токсичну дію на організм.