- •Національний університет «Львівська Політехніка» Інститут гуманітарних та соціальних наук
- •Модульне контрольне завдання 1
- •1. Вкажіть поняття, що характеризують такі ознаки:
- •7. Опишіть зміст організаційних комунікацій.
- •Національний університет «Львівська Політехніка» Інститут гуманітарних та соціальних наук
- •Модульне контрольне завдання 1
- •8. Допишіть розходження маніпулятивного та особистісного впливу під час ділової комунікації.
- •Національний університет «Львівська Політехніка» Інститут гуманітарних та соціальних наук
- •Модульне контрольне завдання 1
- •9. Прокоментуйте думку дослідника.
- •Інститут гуманітарних та соціальних наук
- •Модульне контрольне завдання 1
- •1. Доповніть перелік ( 3 позиції).
- •8. Приведіть у відповідність стилі комунікації за спрямованістю та їх зміст.
- •Інститут гуманітарних та соціальних наук
- •Модульне контрольне завдання 1
- •Національний університет «Львівська Політехніка» Інститут гуманітарних та соціальних наук
- •Модульне контрольне завдання 1 в-6
- •5. Доповніть перелік.
- •Інститут гуманітарних та соціальних наук
- •Модульне контрольне завдання 1
- •4. Приведіть у відповідність складові процесу комунікації та їх зміст.
- •Національний університет «Львівська Політехніка» Інститут гуманітарних та соціальних наук
- •Модульне контрольне завдання 1
- •1. Доповніть перелік.
- •4. Перерахуйте форми комунікативного процесу.
- •5. Продовжіть речення : «Модель комунікації р. Бредока вказує на необхідність врахування умов, в яких проходить комунікація та мети, якої прагне комунікатор.
- •Модульне контрольне завдання 1
- •2. Доповніть перелік (не менше 2 позиції).
- •3. Віднайдіть зайве.
- •4. Заповніть пробіли.
- •8. Вставте пробіли:
- •Національний університет «Львівська Політехніка» Інститут гуманітарних та соціальних наук
- •1. Вставте пробіли.
- •6. Дайте визначення : «Комунікативний простір — це соціально-психологічне середовище, в якому можливе формування адекватної комунікативної моделі спілкування.
- •Національний університет «Львівська Політехніка» Інститут гуманітарних та соціальних наук
- •Модульне контрольне завдання 1
- •1. Вкажіть поняття, що характеризують такі риси, а також доповніть перелік:
- •2. Прокоментуйте наступне твердження і висловіть власні судження стосовно цієї проблеми:
- •3. Назвіть характеристики таких видів процесу комунікації: ієрархічна, демократична.
- •4. Доповніть перелік (вказати не менше 3 позиції).
- •7. Приведіть у відповідність типи та зміст організаційних комунікацій.
8. Вставте пробіли:
Передача повідомлення через канал - це доставка повідомлення від відправника до одержувача.
На цьому етапі суттєвим є вплив перешкод ("шумів").
Перешкоди – все, що спотворює (викривляє) сутність або зміст повідомлення.
9. Прокоментуйте значення психологічних моделей комунікації.
Модель воротаря Ідея "воротаря" (сторожа) належить Курту Левіну. Під час війни він ставив експерименти з переорієнтації населення на більш дешеві сорти м'яса (субпро-дукти). І тоді домогосподарка, яка відбирає, з чого буде вдома готувати обід, стала для нього "воротарем", які приймають рішення, що саме потрапить у будинок. Потім цей феномен поширили на відбір новин, які роблять редактори. З тисяч подій, що описуються в світі, редактор для свого видання відбирає тільки десятки. Вчених зацікавили принципи, за якими він це робить. Першим дослід-женню піддався редактор радіостанції. При цьому, як виявилося, він орієнту-вався на свої політичні уподобання і своє уявлення про те, що може бути цікаво його слухачам. "Сторож" визнається той, хто контролює потік новин, може змі-нювавти, розширювати, повторювати, вилучати інформацію. Дослідження Д. Уайта показали, що реально використовується лише 10% новинних повідом-лень. Загалом поняття "воротаря" похитнуло сприйняття інформаційних систем як відкритих. Метафора Окремою темою є використання метафор, які відіграють особливу роль в обробці інформації людиною. Дж. Лакофф і М. Джонсон пояснюють цю роль тим, що в основі комунікації лежить та ж концептуальна схема, що і в основі мови. Наприклад: "Багато чого з того, що ми здійснюємо в суперечці, частково структурується поняттям війни Хоча фізичної битви немає, відбувається сло-весна битва, і структура суперечка -. Атака, оборона, контратака і т.д. –
відображає це Саме в цьому сенсі метафора СУПЕРЕЧКА. - ЦЕ ВІЙНА складає те, чим ми живемо в цій культурі, вона визначає вчинки, які ми здійснюємо в суперечці ". Автори пропонують виявляти автоматичні схеми дії за допомогою аналізу мови, в першу чергу метафор. Наші культурні цінності існують не ізольовано один від одного, а повинні утворювати узгоджену систему разом з метафорич-ними поняттями, в світі яких виникає наше життя. Звідси, ймовірно, можна зробити висновок, що просторові уявлення як давніші беруть на себе інтерпри-тацію нових явищ. Також метафори використовуються в психотерапії для введення необхідних змін в когнітивні структури клієнта
Культуролог Ю. Лотман виступив з критикою моделі Р. Якобсона, яку вважав занадто абстрактною. Він підкреслював, що в дійсності в адресанта та адресата не може бути абсолютно однакових кодів, як не може бути й однакового об’єму пам’яті. Учений стверджував, що код не має історії. Він писав: "Мова – це код плюс його історія".
Ю. М. Лотман був активним послідовником формальної школи 30-х років. Саме звідти він перейняв ідею "деавтоматизації", що є характерною, на його думку, для літературної мови на противагу повсякденному спілкуванню, що, у свою чергу, є автоматичним.
Запропоновану Ю. Лотманом модель комунікації можемо розглянути у такій схемі :
Адресант Мова 1 Мова 3
Мова 2
Текст
Мова 4
Адресат
Модель М. Бахтіна (культурологічна), містить дві основні ідеї:
діалогічність та карнавалізацію. Учений піддає критиці так званий "абстрактний об’єктивізм" Ф. Соссюра, який орієнтував лінгвістику на вивчення мови (абстрактного набору правил) на відміну від мовлення (реалізації цього набору в реальних контекстах). Він побачив недолік такого підходу саме у відриві від реальних контекстів.
