- •Київ нухт 2011
- •3.1. Укриття населення в захисних спорудах…………………………………….45
- •3.2. Евакуація……………………………………………………………………….52
- •3.3. Застосування засобів індивідуального захисту і медичних засобів захисту………………………………………………………………………………62
- •Лекція 1.
- •1.1. Система цивільної оборони України, її призначення та завдання
- •1.2. Організація цо на об’єктах господарської діяльності
- •1.3. Сили та засоби Цивільної оборони
- •2.1. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Лекція 2.
- •2.2 Характеристика об’єктів підвищеної небезпеки на території України
- •2.3. Виробничі аварії на підприємствах харчової промисловості
- •2.4. Надзвичайні ситуації природного походження
- •Лекція 3. Захист виробничого персоналу і населення в умовах надзвичайних ситуацій
- •3.1. Укриття населення в захисних спорудах
- •3.2. Евакуація
- •3.3. Застосування засобів індивідуального захисту і медичних засобів захисту
- •Засоби захисту органів дихання
- •Засоби захисту шкіри
- •Медичні засоби індивідуального захисту
- •Лекція 4.
- •4.1. Дозиметричний контроль на об‘єктах харчової промисловості
- •4.2. Дозиметричний контроль
- •4.2.1. Дозиметричний контроль опромінення.
- •4.2.2. Контроль радіоактивного забруднення
- •4.3. Хімічний контроль
- •4.4. Порядок забезпечення населення приладами радіаційної та хімічної розвідки і дозиметричного контролю
- •4.5. Експрес методи визначення вмісту радіонуклідів у продуктах харчування
- •Лекція 5, 6. Захист та знезараження продуктів харчування на підприємствах харчової та переробної промисловості.
- •5.1. Характеристика можливих способів зараження харчових продуктів та води радіоактивними, хімічними отруйними речовинами та бактеріологічними засобами
- •5.2. Захист сировини та готової продукції на об’єктах харчової промисловості
- •5.3. Ліквідація наслідків зараження рр, хор та бз
- •3.2.1. Дезактивація
- •5.3.2.2. Дегазація
- •5.3.2.3. Дезінфекція
- •Лекція 7
- •7.1. Теоретичні положення щодо оцінки стійкості функціонування об’єкту економіки в умовах надзвичайних ситуацій
- •7.2. Оцінка стійкості елемента ое і об’єкту народного господарства в цілому
- •Лекція 8 . Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єктах харчової та переробної промисловості в надзвичайних ситуаціях
- •8.1. Осередки ураження об’єктів харчової та переробної промисловості.Ступені руйнування та їх характер
- •8.2. Черговість, стадійність і послідовність виконання рятувальних і невідкладних робіт у надзвичайних умовах
- •8.3. Поняття про рятувальні та інші невідкладні роботи
- •Обслідування маршрутів руху і ділянок (об’єктів) робіт
- •Локалізація і гасіння пожеж та рятування людей із палаючих будинків
- •Пошук уражених людей, рятування їх з-під обвалів
- •Пошук і рятування людей під час повені, затоплень
- •Розкривання завалених сховищ, підвальних та інших приміщень, рятування людей, які там перебувають
- •Надання першої медичної допомоги ураженим і евакуація їх у лікувальні установи
- •8.4. Невідкладні роботи, які проводяться в надзвичайних ситуаціях на об’єктах харчової і переробної промисловості
- •Прокладання колонних шляхів і улаштування проїздів (проходів) в обвалах і на заражених ділянках
- •Локалізація аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах
- •Закріплення або розвалювання конструкцій будівель і споруд, що загрожують обвалом і перешкоджають проведенню рятувальних робіт
- •8.5. Організація та проведення об’єктним формуванням харчової та переробної промисловості рятувальних та інших невідкладних робіт в осередку комбінованого ураження
- •Висування зведеної команди радіаційного та хімічного захисту об’єкта в осередок ураження
- •Проведення рятувальних робіт особовим складом зведеної команди
- •Список рекомендованої літератури основна література:
- •Додаткова література:
5.3. Ліквідація наслідків зараження рр, хор та бз
Спеціальна обробка – складова частина ліквідації наслідків радіаційного, хімічного, бактеріологічного забруднення і проводиться з метою відновлення готовності техніки, транспорту й особового складу формувань до виконання своїх завдань з проведення рятувальних робіт.
Спеціальна обробка включає:
санітарну обробку особового складу (ліквідація з особового складу радіоактивних речовин, знешкодження та видалення ОР та БЗ);
дезактивацію (видалення РР із забруднених поверхонь до допустимих розмірів зараження, безпечних для людини);
дегазацію (знешкодження забруднених об’єктів шляхом руйнування (нейтралізації) чи знищення отруйних речовин);
дезінфекцію (знищення мікроорганізмів і руйнування їх токсинів на продуктах, які були заражені), яка включає дезінсекцію (знищення комах і кліщів) та дератизацію (знищення гризунів).
Залежно від обставин часу, засобів, спеціальна обробка поділяється на часткову і повну.
Часткова спеціальна обробка проводиться силами особового складу формувань і населення самостійно.
Повна спеціальна обробка проводиться силами штатних невоєнізованих формувань.
В областях для цього створюються спеціалізовані служби:
санітарної обробки людей і знезараження одягу (СОЛІОО) на базі підприємств побутового обслуговування населення;
комунально-технічна – на базі обласного управління комунального господарства.
Для безпосереднього ведення робіт створюються невоєнізовані формування:
збірні загони (групи, команди) РХЗ;
санітарні обмивальні пункти (СОП) – на базі лазні;
команди, групи знезараження;
станції обеззараження одягу (СОО) – на базі пралень, фабрик хімічної чистки;
станції обеззаражування транспорту (СОТ) – на базі мийок для транспорту.
5.3.1. Способи і засоби санітарної обробки.
Санітарною обробкою називається видалення радіоактивних речовин, знешкодження або видалення отруйних речовин, хвороботворних мікробів і токсинів з шкірних покровів людей, а також з одягнутих індивідуальних засобів захисту, одягу та взуття.
Часткова санітарна обробка проводиться особовим складом формувань, робітниками і службовцями об’єктів, населення в усіх випадках, коли встановлений факт радіоактивного, хімічного або біологічного забруднення.
Вона проводиться без зупинки виконання завдання, за розпорядженням командира (начальника), а населенням самостійно.
При зараженні РР проводиться часткова санітарна обробка при можливості протягом першої години після зараження безпосередньо в зоні радіоактивного зараження і повторюється після виходу з неї. Вона складається з механічного видалення цих речовин з відкритих частин тіла, зі слизових оболонок очей, носа, ротової порожнини, одягу, спорядження і засобів індивідуального захисту.
При зараженні крапельно-рідинними ОР, НХР та їх аерозолями обробка проводиться негайно з використанням індивідуального протихімічного пакета ІПП-8, ІПП-ЗД.
При їх відсутності для обробки можна застосовувати воду з фляги та мило.
При зараженні бактеріальними засобами обробку проводять механічними видаленням речовин, потім обробляють рідиною з ІПП-8 (ІПП-ЗД). При одночасному зараженні РР, ОР, НХР і БЗ в першу чергу знешкоджуються хімічні отруйні речовини, а після проводяться дії, які передбачені для обробки при зараженні РВ і БЗ.
Повна санітарна обробка полягає в обмиванні тіла теплою водою з милом з обов’язковим знезараженням білизни та одягу.
Повній санітарній обробці підлягає особовий склад формувань, робітники, службовці та евакуйоване населення після виходу з осередку ураження (зони зараження).
При зараженні РР обробка проводиться в тому випадку, якщо після проведення часткової обробки зараження шкіряних покровів та одягу залишається більше допустимих величин. Вона повинна проводитись не пізніше 5 годин після забруднення, а через 12 годин проводити обробку немає сенсу. Одяг підлягає заміні, якщо після його дезактивації залишкове радіоактивне зараження перевищує допустиму величину.
При зараженні крапельно-рідинними ОР, НХР та їх аерозолями може проводитись після проведення часткової обробки з гігієнічними цілями. Забруднений одяг повинен бути замінений у максимально короткий термін.
При зараженні БЗ повній санітарній обробці підлягають всі люди, що знаходились в районі дії бактеріальних засобів, незалежно від того, використовувались засоби захисту і чи проводилась часткова санітарна обробка. Одночасно обов’язково проводиться повна заміна забрудненого одягу.
Для проведення повної санітарної обробки використовуються:
санітарні пункти обмивання на базі стаціонарних бань, душових павільйонів і санпропускників;
комплекти санітарної обробки КСО;
інфекційно-душеві установки ДДА-53А (ДДА-66, ДДП).
Комплект санітарної обробки КСО призначається для повної санітарної обробки особового складу сил ЦЗ в теплий час року і часткової обробки в холодний час року. Пропускна здібність 10-12 чол. за годину.
Дезінфекційна душова установка ДДА-53А призначена для миття людей і дезінфекції (дезінсекції) одягу, взуття та індивідуальних засобів захисту в польових умовах.
Пропускна спроможність за годину:
миття людей без обробки одягу: влітку – 96 чол., взимку – 64 чол.;
миття людей з одночасною дезінфекцією одягу: влітку – 72 чол., взимку – 48 чол.;
Час розгортання установки: влітку – 35-40 хв., взимку - 50-60 хв., розрахунок – 4(3)чол.
5.3.2. Спеціальна обробка
