2. Показники використання оборотних засобів

Для аналітичної оцінки рівня використання оборотних коштів використовують такі основні показники:

o Коефіцієнт оборотності;

o Коефіцієнт завантаження;

o Тривалість одного обороту.

Коефіцієнт оборотності (Кобор.) показує кількість оборотів за рік і визначається відношенням реалізованої за рік продукції чи послуг (РП) до середньорічного залишку нормованих оборотних засобів (НОЗ)

Коб = РП / НОЗ, оборотів (6.1)

Коефіцієнт завантаження (Кзав.) - величина, обернена коефіцієнту оборотності, що показує скільки оборотних коштів підприємства припадає на одну гривню реалізованої продукції:

Кзав. = НОЗ/РП (6.2)

Тривалість обороту (Тоб.) показує тривалість одного обороту оборотних засобів в днях і визначається:

Тоб. = 360/ Коб. (6.3)

Оборотність оборотних засобів безпосередньо впливає на кінцеві результати роботи підприємства. Прискорення оборотності оборотних засобів сприяє збільшенню обсягу вироблюваної продукції чи наданих послуг та вивільненню частини оборотних коштів і за їх рахунок створенню додаткових резервів для розширення виробництва. Порівнюючи показники оборотності оборотних засобів за два суміжних періоди (наприклад, роки), можна визначити їх зміну, що спричинюється прискоренням або уповільненням їх обертання.

Абсолютне вивільнення оборотних засобів виникає тоді, коли фактична потреба в них менша від планової. Вона визначається як різниця між плановою потребою у базовому періоді і фактичною сумою середніх залишків нормованих оборотних засобів. Відносне вивільнення або додаткове залучення оборотних засобів за розрахунковий період обчислюється за формулою

С=Q/360*(Тбаз – Тзвіт) (6.4)

де Q — річний обсяг реалізації продукції у звітному році;

Tзвіт, Tбаз — тривалість обороту оборотних засобів у році відповідно звітному та плановому (базовому).

Для безперебійної роботи підприємства потрібна деяка кількість оборотних засобів на кожній стадій виробництва. Отже, потрібно встановити які саме оборотні засоби і в якій кількості потрібні для виробництва. Цей процес носить назву нормування оборотних засобів - встановлення нормативів запасів.

Найпростішим методом обрахунку оборотних засобів є метод прямого рахунку. Тобто на певному рівні організації виробництва розраховується запас по кожному елементу оборотних засобів.

Коефіцієнтний метод застосовується при динамічній зміні рівня виробництва. Він полягає в уточненні діючих на початок розрахункового періоду нормативів власних оборотних засобів у відповідності зі зміною у цьому періоді показників виробництва, які впливають на величину цих запасів.

Аналітичний метод базується на детальному аналізі товарно-матеріальних цінностей з подальшим коректуванням фактичних запасів і вилученням лишків.

Норматив оборотних засобів у виробничих запасах - мінімальний плановий розмір оборотних засобів, який постійно необхідний для нормальної роботи підприємства.

Самостійне вивчення