12. Які прикметники називаються якісними:

а) прикметники, що вказують на змінну ознаку, яка сприймається безпосередньо і яка при порівнянні з ознакою іншого предмета може виявлятися в більшій чи меншій мірі;

б) прикметники, які виражають ознаки через відношення одного предмета до другого і не містять у собі якісної характеристики предмета;

в) прикметники, які означають приналежність предмета в її різноманітних відтінках;

г) прикметники, що поєднують присвійне і відносне значення.

13. У якому рядку усі прикметники відносні:

а) бадьора пісня, хоробрий воїн, далека путь, молочна каша, приємний вигляд;

б) нічний сон, вступний екзамен, батькова хата, лисяча голова, північний край;

в) глиняний посуд, виховна година, кам’яна статуя, звітна доповідь, солом’яна стріха;

г) ситцева сорочка, паперові квіти, материна хустка, кролячий пух, сердитий дід.

14. У якому рядку неправильно утворено просту форму вищого ступеня порівняння прикметника:

а) дешевший, сильніший, молодший, розумніший, ретельніший;

б) тихіший, грубіший, рідший, глибший, коротший;

в) тонший, швидший, ширший, вущий, легший;

г) вищий, рухливіший, активніший, стрункіший, дорожчий.

15. У якому рядку всі прикметники належать до твердої групи відмінювання:

а) зовнішній, навколишній, домашній, хатній, всесвітній;

б) давній, будній, ранній, пізній, зимній,

в) літній, вечірній, учорашній, теперішній, обідній;

г) модний, гарячий, тугий, книжний, куций.

16. У якому рядку усі прикметникові форми повні:

а) добрий, зелен, міцний, західний, поперечний;

б) німий, кремовий, вишневий, чорний, тихий;

в) гусячий, качиний, ясен, потрібен, певен;

г) дерев’яний, дрібен, ладен, телячий, старий.

17. У якому рядку всі числівники кількісні:

а) дванадцять стільців, два роки, багато книжок, одна третя року, півтори доби;

б) півтора кілограма, троє учнів, один студент, десятий клас, четвертий будинок;

в) дві п’ятих сировини, четверо коней, багато зерна, перший поверх, шостий місяць;

г) два брати, шість книг, три четвертих кілометра, восьмий учень, п’ятий стіл.

18. У якому рядку всі числівники за структурою складні:

а) двадцять шість, триста сімдесят чотири, дві тисячі п’ятсот сорок три, мільйон триста вісімдесят сім тисяч сто дев’яносто шість, сто;

б) одинадцять, дев’ятнадцять, двадцять, тридцять, п’ятдесят;

в) тисяча, сорок сім, двадцять п’ять, декілька, дев’яносто;

г) п’ятдесят двоє курчат, півтора, сорок, мільярд, двоє.

19. У якому рядку неправильно вжито відмінкову форму іменника при сполучуваності з числівником:

а) п’яти зошитів, сто сорок один день, десять хлопців, два брати, одна книга;

б) троє малят, четверо качат, півтора аркуша, чотири дев’ятих урожаю, чотирма засобами;

в) три кілометра, багато піску, семеро одеситів, чимало засідань, одна хвилина;

г) дві з чвертю години, троє телят, одна п’ята кілограма, обидва студенти, тридцять два метри.

20. Укажіть замість яких частин мови вживаються займенники:

а) замість прислівників і дієслів;

б) замість іменників, прикметників та числівників;

в) замість іменників, прикметників та дієслів;

г) замість іменників і прикметників.

21. У якому рядку всі займенники є означальними:

а) ми, його, мене, наш, скільки;

б) сам, весь, усякий, кожний, інший;

в) ніхто, ніщо, ніякий, цей, дехто;

г) той, себе, вони, мій, самий.

22. У якому рядку відмінкові форми займенників утворилися суплетивно:

а) нас, ними, чиєї, всіх, скількох;

б) мною, нами, вас, всім, моєї;

в) мене, тебе, його, її, їх;

г) кого, моїх, чиїм, скільком, всіма.

23. У якому рядку всі займенники пишуться через дефіс:

а) будь/хто, хтозна/який, казна/хто, хто/небудь, будь/який;

б) ні/хто, де/хто, будь/що, казна/який, аби/чий;

в) ні/котрий, який/сь, казна/чий, чий/небудь, де/який;

г) ні/який, аби/який, казна/що, котрий/сь, аби/що.

24. Інфінітиву властиві такі категорії:

а) вид, перехідність/неперехідність і час;

б) вид і перехідність/неперехідність;

в) вид і стан;

г) вид, перехідність/неперехідність, категорія стану.

25. У якому рядку всі дієслова є перехідними:

а) прочитати книгу, не чув пісні, не бачив брата, бажати щастя, зичити здоров’я;

б) не виконав роботи, розв’язати проблему, зрубати дерево, зустрічались на роботі, завжди віталися;

в) читає газету, написати оповідання, виорати поле, батьки турбувались, мати хвилювалася;

г) вивчити вірш, обмірковувати питання, посадила явори, замилувалася красою, грає на скрипці.

26. У якому рядку всі дієслова одновидові:

а) казати, робити, хотіти, затримати, знайти;

б) лити, бити, гуляти, грати, сікти;

в) гордувати, гидувати, гребувати, вимагати, чекати;

г) посіяти, іти, летіти, гукати, сидіти.

27. Що виражає категорія особи:

а) виражає відношення дії до дійової особи з погляду того, хто говорить;

б) відношення дії до моменту мовлення;

в) відношення дії до дійсності, встановлюване тим, хто говорить;

г) відношення дії до суб’єкта і об’єкта.

28. За чим змінюються дієслова умовного способу:

а) за особами і числами;

б) за часами і родами;

в) за числами і родами;

г) за особами, числами і родами.

29. У якому рядку всі дієслова минулого часу доконаного виду:

а) змерз, збудував, ходив, затягнув, доніс;

б) малював, смолили, наколотив, розкидав, пінили;

в) зашумів, несла, підклеїв, говорив, оновив;

г) скинув, привезла, полетіли, роздер, засвітило.

30.У якому рядку всі слова належать до першої дієвідміни:

а) живеш, миєш, маєш, мажеш, співаєш;

б) жалієш, печеш, вчиш, ходиш, перемагаєш;

в) пореш, везеш, мостиш, гориш, старієш;

г) сохнеш, думаєш, гуркотиш, мовчиш, ревеш.

31. У якому рядку допущено помилку в правописі особових закінчень дієслів:

а) пишуть, маєш, сієш, стоїте, радить;

б) косе, печу, кричить, ловлю, дружиш;

в) біжу, читаю, колишу, верчу, жмуть;

г) ходиш, хочиш, гуляєш, в’янеш, колеш.

32. Які категорії властиві дієприкметнику:

а) способу, виду і стану;

б) особи, часу і виду;

в) способу і стану;

г) часу, виду, стану, роду, числа і відмінка.

33. У якому рядку всі дієприкметники є пасивними:

а) бажаний, вибраний, забутий, підтягнутий, озброєний;

б) написаний, засохлий, потухлий, розвіданий, опрацьований;

в) осілий, стиглий, загорілий, змарнілий, посинілий;

г) озброєний, почорнілий, застосований, відшкодований, прілий.

34. У якому рядку всі дієприслівники доконаного виду:

а) плаваючи, читаючи, гудучи, несучи, ваблячи;

б) стоячи, лежачи, витерпівши, відпочивши, ходячи;

в) принісши, вибігши, виоравши, видобувши, зробивши;

г) стежачи, піднявши, взувши, бачачи, приклавши.

35. На які розряди поділяються прислівники за лексичним значенням:

а) означальні і обставинні;

б) якісно-означальні і способу дії;

в) способу дії та кількісно-означальні;

г) обставинні та кількісно-означальні.

36. У якому рядку всі прислівники є якісно-означальними:

а) жартома, похапцем, вночі, зліва, дуже;

б) голосно, дбайливо, ніжно, вірно, тихо;

в) правильно, напоказ, вгору, взимку, тепер;

г) бездоганно, рішуче, щодня, тут, там.

37. У якому рядку всі прислівники є обставинними:

а) поблизу, вгорі, внизу, весело, жартома;

б) дотепер, довіку, зроду, широко, яскраво;

в) нині, напередодні, споконвіку, по-вовчи, по-нашому;

г) згарячу, спересердя, навесні, додому, вранці.

38. У якому рядку неправильно утворено форму вищого ступеня порівняння прислівника:

а) дешевше, глибше, ширше, тонше, довше;

б) легше, швидше, темніше, сильніше, гостріше;

в) мудріше, більш тепліше, гірше, важче, краще;

г) дорожче, нижче, вище, дальше, більш схвильовано.

39. У якому рядку всі прислівники пишуться через дефіс:

а) рано/вранці, тишком/нишком, сяк/так, мало/помалу, давним/давно;

б) ледве/ледве, зроду/віку, сухо/насухо, рік/у/рік, день/у/день;

в) часто/густо, віч/на/віч, сам/на/сам, рука/в/руку, слово/в/слово;

г) любо/дорого, повік/віки, день/за/днем, крок/за/кроком, раз/від/разу.

40. У якому рядку всі слова належать до станівника:

а) спішно, важливо, вітряно, прикро, безлюдно;

б) жалко, небезпечно, тошно, день, бачити;

в) видно, чутно, жаль, море, вона;

г) охота, страх, шкода, місяць, спекти.

41. У якому рядку всі слова належать до службових частин мо­ви:

а) під, в, дотла, без, голосно;

б) внаслідок, і, але, ау, ох;

в) хай, би, або, тому що, щоб;

г) біля, жужмом, не, агов, ай.

42. У якому рядку всі прийменники належать до первинних:

а) з, із, за, поруч, близько;

б) без, од, від, під, по;

в) при, про, для, навкруг, відповідно до;

г) до, між, на, подібно до, коло.

43. У якому рядку всі прийменники пишуться разом:

а) за/ради, за/для, з/за, з/над, з/під;

б) по/над, о/крім, по/за, з/посеред, з/попід;

в) в/наслідок, в/подовж, за/мість, на/вколо, по/між;

г) по/серед, по/перед, з/поміж, з/понад, у/напрямку.

44. У якому рядку всі сполучники складні:

а) якби, зате, проте, або, щоб;

б) а, ні, якщо, але, бо;

в) ніби, нібито, через те що, для того щоб, то;

г) неначебто, в міру того як, чи, і, та.

45. У якому рядку всі сполучники сурядні:

а) та, тільки, тому що, немов, або;

б) то, що, а ще й, як, мов;

в) і, а, але, зате, проте;

г) однак, щоб, наче, ніби, чи.

46. У якому рядку всі сполучники підрядні:

а) щойно, ледве, в міру того як, після того як, для того щоб;

б) у зв’язку з тим що, з тим щоб, але, то, так що;

в) хоча, дарма що, та, і, якщо;

г) коли б, як, чи, або, нібито.

47. У якому рядку всі слова — частки:

а) хай, так, у напрямку до, незалежно від, гав-гав;

б) це, ось, не, ні, би;

в) чи, хіба, невже, по, в;

г) саме, хоч би, ках-ках, що, немов.

48. У якому рядку всі слова з часткою не пишуться окремо:

а) не/года, не/жить, не/мовля, не/бачити, не/так;

б) не/вдалий, не/веселий, не/вже, не/поспішаючи, не/далеко;

в) не/можна, не/дуже, не/ти, не/інші, не/зробив;

г) не/правда, не/волити, не/долік, не/дотепа, не/балакучий.

49. У якому рядку всі слова вигуки:

а) ану, цить, але, проте, му-му;

б) брись, фе, що, щоб, ку-ку;

в) бр, ох, з-над, з-під, ха-ха;

г) о, тю, тс, геть, ах.

50. У якому рядку всі вигуки є вторинними:

а) цить, а, о, ей, ой;

б) нене, тю, фе, пхе, жах;

в) страх, ану, люлі, ох, ого;

г) біда, рятуйте, годі, лишенько, матінко.

Варіант 2

1. Граматика - це:

а) розділ мовознавчої науки, що вивчає структуру слів і способи їх творення;

б) розділ мовознавства, що вивчає лексику (словниковий склад мови);

в) розділ мовознавства, що вивчає звукову систему мови в зв’язку з її смисловою роллю та різноманітні звукові зміни, що виступають у мовленні при сполученні звукових елементів між собою;

г) розділ мовознавства, що вивчає закономірності семантики, будови, творення, функціонування словоформ, лексем (слів), словосполучень, речень.