23.7. Боротьба із зсувами ґрунту та селевими потоками

До явищ водної ерозії належать і сповзання великих мас ґрунту на природних схилах або у штучних відкосах виїмок і насипів під дією ґрунтових вод, які виклинюються, а також утворення селевих потоків у передгірських і гірських районах.

Основними причинами утворення зсувів є: наявність високих і крутих схилів; шарувата будова ґрунтової товщі з похилом шарів у бік схилу; велика тріщинуватість гірських порід; насичення ґрунтових мас підземними водами. активізація зсувів викликає влаштування виїмок у нижній частині відкосу, що зсувається, або насипів у верхній частині, оранка і полив земель на схилах, скид зливових, весняних, стічних та інших вод, розташування водопровідно-каналізаційної мережі, знищення деревно-чагарникової рослинності на схилах, додаткові навантаження від важких будівельних машин та ін.

Для попередження зсувів проводять такі заходи: виположують схили і закріплюють їх. Споруджують підпірні стінки, влаштовують дренажі на схилах.

У гірських умовах на крутих схилах в результаті інтенсивного руйнування гірських порід, випадіння зливових опадів (50-60 мм) відбувається утворення селевих потоків.

Сель – брудокам’яний потік, що рухається по схилу або руслу гірського потоку, який після припинення руху повільно застигає. Маючи велику енергію на порівняно вузькій смузі свого руху, він має велику руйнівну силу.

Для боротьби з селями створюється стійкий до селеутворення водозбір. Схили водозбору терасують, заліснюють, залужують травами. По руслах селевих потоків встановлюють решітчасті перепони, що зупиняють валуни, великі камені, але пропускають рідкий стік.

У місцях розташування населених пунктів і важливих споруд, що потребують надійного захисту від селів, влаштовують приселеві греблі. Сучасна техніка дозволяє це зробити. Перед протиселевою греблею утворюється високогірне озеро, що гасить селевий потік. Висота греблі і місткість водосховища перед нею повинні забезпечити повне затримання стоку найвищої небезпечності.

23.8. Протиерозійне землевпорядкування

Протиерозійне землевпорядкування належить до групи організаційно-господарських заходів. Організація території передбачає ерозійно безпечне нарізування полів сівозмін, доріг, лісосмуг та інших об’єктів.

На місцевості формується мережа рубежів, що захищають ґрунт від ерозії і водночас служать напрямними лініями обробітку ґрунту. Вони впливають на створення штучних водозборів і можуть значно підсилювати інтенсивність ерозії у випадку неправильного їх розташування.

Тому рубежі на місцевості потрібно розташовувати таким чином, щоб сприяти максимальному затриманню вологи перед ними і забезпечувати профілактику водної ерозії. Для цього потрібно, щоб всі рубежі на місцевості вписувались у рельєф, тобто проходили по горизонталях або мали допустимі відхилення від них.

23.9. Захист ґрунтів від іригаційної ерозії

Боротьбу з іригаційною ерозією теж потрібно здійснювати комплексно. До основних заходів захисту від неї належать:

• недопущення організації зрошуваних ділянок з просапними культурами на схилах крутизною понад 3. На крутіших ділянках схилів зрошення дощуванням можливе лише при вирощуванні культур густого посіву, що мають високу ґрунтозахисну ефективність, переважно багаторічних трав;

• зрошення невеликими поливними нормами;

• підвищення водопроникності ґрунту щілюванням ділянок перед поливом на глибину 45 см впоперек схилу через 1 м;

• використання безплужного обробітку ґрунту з мульчуванням його соломою та іншими пожнивними рештками, що оберігають ґрунт від утворення кірки, підвищують його водопроникність.