Кабельні лінії зв‘язку Конструкція та маркування кабелів зв‘язку. Основні елементи кабельної лінії.

Кабельна лінія являється складовою частиною первинної міжміської мережі зв‘язку. Вона являє собою комплекс технічних засобів, в склад яких входять лінійні (лінійно-кабельні) і станційні споруди.

Лінійно-кабельні споруди можна розділити на 3 основні частини:

1 – кабелі зв‘язку (КЗ)

2 – кабельна арматура (КА)

3 – лінійно-кабельне обладнання (ЛКО).

До К3 відносять лінійні кабелі (коаксіальні і симетричні), які прокладають між пунктами розміщення станційного обладнання, кінцевими пунктами, ОПП, НПП.

До складу КА входять муфти різного призначення:

ПМ – проміжна з‘єднувальна муфта;

КМ – конденсаторна;

СМ – симетрична;

РМ – розгалужувальна;

ГМС – газонепроникна симетрична

ОГКМ – кінцева газонепроникна коаксіальна;

ГМСИ – газонепроникна ізолююча;

ПМ – пупіновська;

ЧМ – чугунна.

До кабельної арматури також відносять пупіновські ящики (в них розміщені катушки індуктивності) і кінцеві кабельні пристрої для коаксіальних кабелів (УОК) і бокс (БМ).

До складу лінійно-кабельного обладнання входять наступні елементи:

• вводно-кабельні шафи (ВКШ) і стойки (ВКС);

• кабельні ящики, обладнані для підтримування кабелів під надлишковим повітряним тиском;

• елементи захисту кабелів від механічних пошкоджень;

• елементи захисту кабелів від зовнішніх електричних впливів, грози, корозії (лінійні розрядники, захисні троси, заземлювачі, редукційні трансформатори, протектори, катодні станції);

• обладнання контролю за технічним станом кабелю (контрольно-вимірювальні пункти, (КВП) замірні стовпчики).

Лінійно-кабельне обладнання не входить безпосередньо у лінійний тракт передачі сигналів, а призначено для збільшення надійності кабелю, забезпечує його зберігання, можливість контролю за його технічним станом в процесі експлуатації.

Закінченою (кінцевою) ділянкою лінійно-кабельних споруд кабельної лінії рахується підсилювальна ділянка, на якій змонтований кабель по всій її довжині, включені кінцеві кабельні пристрої (бокси, ОГКМ, УОК), змонтовані елементи захисту, обладнання для підтримування кабелю під тиском та інше обладнання. Електричні характеристики кабельних кіл і кабелю в цілому повинні відповідати вимогам і нормам встановленим ОСТ 45.1.76.

Основні вимоги до лінійно-кабельних споруд

Електричні і механічні характеристики визначаються технічними умовами на будівельні довжини цих кабелів. Для кожної конструкції кабелів встановлюються певні величини параметрів:

• коефіцієнт передачі в робочому діапазоні f;

• допустимі параметри впливу між колами, R жил., R ізоляції жил, C, Z та ін.

Крім сигналів зв‘язку по кабелях передається електроенергія для живлення проміжних підсилювачів на НПП, тому кабелі повинні витримувати високу напругу ДЖ, а це приводить до необхідності збільшення електричних міцності ізоляції жил по відношенню однієї до другої і до оболонки.

Висока електрична міцність ізоляції жил також необхідна для того, щоб запобігти пошкодженню кабелю при появі великих напруг на жилах відносно оболонки (землі), викликаних впливом ЛЕП і ударами грому.

Оболонки кабелів повинні забезпечувати екрануючу дію для зменшення небезпечних впливів на жили кабелю, які знаходяться під впливом зовнішніх ЕМ джерел (ЛЕП, залізниця, радіостанцією). Також повинні бути герметичними і волого непроникними, мати досить високі механічні властивості на розтяг, згин, зжаття – щоб забезпечити стабільність електричних параметрів кола. Захисні (покрови) шари кабелю призначені для захисту оболонки від корозії і підвищення механічної міцності кабелю, а сталева броня поверх оболонки, крім цього, підвищують екрануючу дію кабелю від зовнішніх впливів.