5 Розрахунок повітропровідної магістралі на пто вагонів

Повітропровідна магістраль призначена для подачі стисненого повітря від компресорної станції до місць його споживання на ПТО вагонів. Вона складається з головних та додаткових повітрозбірників, розвідного трубопроводу, оглядових колодязів та повітророзбірних колонок.

Діаметр трубопроводу для умов ПТО можна розрахувати за емпіричною формулою

(9)

де Q_k – розрахункова продуктивність компресорної станції, м³/хв;

р_тр – абсолютний розрахунковий тиск повітря у трубопроводі,

р_тр=0,9 Мпа;

р_а – абсолютне значення атмосферного тиску, р_а=0,1 МПа;

V – швидкість руху повітря по трубопроводу, V=6…8 м/с.

м

Визначають розрахункову продуктивність компресорної станції з відношення

₍₁₀₎

де ∑Q_в – сумарна витрата вільного повітря, м³/хв;

η_к – об’ємний коефіцієнт корисної дії компресора; η_к=0,89…0,92.

Сумарна витрата вільного повітря для одночасного випробування автогальм у декількох групах составів з урахуванням потреб інших споживачів і витрат повітря на поповнення витоків у розвідній мережі, визначається за формулою

(11)

де Q_заг – загальна витрата повітря для одночасного випробування автогальм N_гр груп составів (по два состави у групі), м³/хв;

Q_сп – витрати вільного повітря на потреби інших споживачів (у виробничих дільницях депо та АКП витрати складають

10 м³/хв.);

q_з – значення падіння тиску у повітророзвідній магістралі із-за наявності у неї витоків повітря (q_з=0,02 МПа протягом 3 хв.);

U_м – об’єм повітророзвідної магістралі, м³. У розрахунках може бути прийнятиму двократному значенні витрат вільного повітря на ПТО та в депо , тобто U_м = 2(Q_заг + Q_сп).

м³

₍₁₂₎

м³/хв

де Q_н – витрати вільного повітря для наповнення гальмової магістралі одного состава від атмосферного до зарядного тиску з урахуванням витоків повітря з магістралі, м³;

Q_т – витрати вільного повітря на зарядку гальмової магістралі состава, що обробляється паралельно, та поповнення у неї витоків у процесі випробування гальм, м³.

(13)

де р_зар – абсолютне значення зарядного тиску у гальмовій магістралі (приймається для вантажних составів – 0,65 МПа);

t₁ – тривалість зарядки гальмової магістралі состава від атмосферного до зарядного (t₁=10 хв.);

q₁ – середнє значення падіння тиску в магістралі состава із-за витоку повітря при підвищенні тиску від атмосферного до зарядного (q₁=0,015 МПа/хв);

∑(mU) – середній об’єм гальмової магістралі одного состава;

∑(mU) = m₁U₁+m₂U₂+…+m_IU_{I ;} тут – m_1, m₂…m_I - кількість вагонів i-го типу, що включені у поїзд (приймається за структурою парку, що обертається на даному напрямку);

U_1, U₂…+U_I - об’єм, м³, гальмової магістралі вагонів i-го типу (для критого та піввагона – 0,107, цистерни та платформи –0,105).

(14)

де р_зс – абсолютний тиск повітря у магістралі загальмованого состава (р_зс=0,47…0,49 МПа);

q₂ – значення падіння тиску, яке нормується, із-за витоку повітря при заряджені гальмової мережі від р_зс до р_зар (q₂ =0,02 МПа/хв.);

t₂ – тривалість зарядки состава від р_зс (після гальмування) до р_зар (t₂ ≈ 6 хв.).