- •1 Види технічного обслуговування вантажних вагонів та підрозділи вагонного господарства де вони виконуються.
- •2 Організація то вантажних вагонів в транзитному парку сортувальної або дільничної станції.
- •Організація технічного обслуговування (тОв-2) вантажних вагонів з відчепленням від составів.
- •4 Організація технічного обслуговування (тОв-1) вагон зерновоз при підготовці їх до перевезень
- •5 Розрахунок повітропровідної магістралі на пто вагонів
- •6. Організація технічного обслуговування контейнерів інвентарного парку уз.
- •7. Основні несправності автогальм вантажного вагона та методи їх виявлення в експлуатації.
- •8. Заходи з охорони праці та техніки безпеки на пто
5 Розрахунок повітропровідної магістралі на пто вагонів
Повітропровідна магістраль призначена для подачі стисненого повітря від компресорної станції до місць його споживання на ПТО вагонів. Вона складається з головних та додаткових повітрозбірників, розвідного трубопроводу, оглядових колодязів та повітророзбірних колонок.
Діаметр трубопроводу для умов ПТО можна розрахувати за емпіричною формулою
(9)
де Qk – розрахункова продуктивність компресорної станції, м3/хв;
ртр – абсолютний розрахунковий тиск повітря у трубопроводі,
ртр=0,9 Мпа;
ра – абсолютне значення атмосферного тиску, ра=0,1 МПа;
V – швидкість руху повітря по трубопроводу, V=6…8 м/с.
м
Визначають розрахункову продуктивність компресорної станції з відношення
(10)
де ∑Qв – сумарна витрата вільного повітря, м3/хв;
ηк – об’ємний коефіцієнт корисної дії компресора; ηк=0,89…0,92.
Сумарна витрата вільного повітря для одночасного випробування автогальм у декількох групах составів з урахуванням потреб інших споживачів і витрат повітря на поповнення витоків у розвідній мережі, визначається за формулою
(11)
де Qзаг – загальна витрата повітря для одночасного випробування автогальм Nгр груп составів (по два состави у групі), м3/хв;
Qсп – витрати вільного повітря на потреби інших споживачів (у виробничих дільницях депо та АКП витрати складають
10 м3/хв.);
qз – значення падіння тиску у повітророзвідній магістралі із-за наявності у неї витоків повітря (qз=0,02 МПа протягом 3 хв.);
Uм – об’єм повітророзвідної магістралі, м3. У розрахунках може бути прийнятиму двократному значенні витрат вільного повітря на ПТО та в депо , тобто Uм = 2(Qзаг + Qсп).
м3
(12)
м3/хв
де Qн – витрати вільного повітря для наповнення гальмової магістралі одного состава від атмосферного до зарядного тиску з урахуванням витоків повітря з магістралі, м3;
Qт – витрати вільного повітря на зарядку гальмової магістралі состава, що обробляється паралельно, та поповнення у неї витоків у процесі випробування гальм, м3.
(13)
де рзар – абсолютне значення зарядного тиску у гальмовій магістралі (приймається для вантажних составів – 0,65 МПа);
t1 – тривалість зарядки гальмової магістралі состава від атмосферного до зарядного (t1=10 хв.);
q1 – середнє значення падіння тиску в магістралі состава із-за витоку повітря при підвищенні тиску від атмосферного до зарядного (q1=0,015 МПа/хв);
∑(mU) – середній об’єм гальмової магістралі одного состава;
∑(mU) = m1U1+m2U2+…+mIUI ; тут – m1, m2…mI - кількість вагонів i-го типу, що включені у поїзд (приймається за структурою парку, що обертається на даному напрямку);
U1, U2…+UI - об’єм, м3, гальмової магістралі вагонів i-го типу (для критого та піввагона – 0,107, цистерни та платформи –0,105).
(14)
де рзс – абсолютний тиск повітря у магістралі загальмованого состава (рзс=0,47…0,49 МПа);
q2 – значення падіння тиску, яке нормується, із-за витоку повітря при заряджені гальмової мережі від рзс до рзар (q2 =0,02 МПа/хв.);
t2 – тривалість зарядки состава від рзс (після гальмування) до рзар (t2 ≈ 6 хв.).
