6. Організація технічного обслуговування контейнерів інвентарного парку уз.

Технічне обслуговування та поточний ремонт контейнерів організовують на контейнерних майданчиках та обмінних пунктах у місцях перевезення при залізнично-водному сполученні. При поточному ремонті усувають дрібні несправності та пошкодження, які виникають в експлуатації.

Технічний стан контейнерів перевіряють у порожньому та навантаженому стані перед навантаженням на вагони та після розвантаження, а також перед відправленням на склади вантажоодержувача та вантажовід­правника і після повернення зі складу на контейнерні майданчики.

Контролює технічний стан контейнерів оглядач вагонів. При централізованому вивезенні контейнерів на дублікаті наряду (форми КЗУ-4) ставлять штемпель встановленого зразка, що підтверджує техніч­ний стан контейнера. Якщо контейнери вивозили автотранспортом ванта­жовідправника, такий штемпель ставлять у корінці наряду (форми КЗУ-16). При відправленні контейнерів за регулювальним завданням штемпель ставлять на путьовій відомості та у вагонному листі.

На контейнерах, які підлягають ремонту, наносять умовні написи: ПР (поточний ремонт); КР (капітальний ремонт); ППР (плановий поточний і ремонт).

У поточний ремонт контейнери направляють при несправностях кровлі, часткової або повної, неясності або невідповідності номера, по­шкодженні даху, дверних стулок та дощок підлоги, несправності замка, не­справностях дверних петель, римів, фітінгів, пошкодженнях зовнішньої металевої обшивки.

У планові види ремонту контейнери направляють по закінченні встановленого терміну. Облік несправних контейнерів ведеться у книгах натурного огляду форми ВУ-15к та номерного обліку наявності ремонту несправних контейнерів форми ВУ-31к.

Ремонт на контейнерних пунктах необхідно виконувати у крити х приміщеннях, які оснащені необхідним обладнанням, інструментом та за­пасними частинами.

Ремонтна бригада формується у складі слюсарів, столярів, малярін, покрівельників та електрозварювачів. Пошкоджені частини замінюють но вими або раніше відремонтованими. Після ремонту контейнери приймає майстер (бригадир) або оглядач та реєструє у книзі номерного обліку (фо­рми ВУ-З1к) наявність і ремонт несправних контейнерів.

Відремонтовані контейнери, після приймання завідуючим контеЙ нерним пунктом або старшим прийомоздавальником, зараховуються в ро­бочий парк з відповідним записом у тій самій книзі, і на такі контейнери видають повідомлення форми ВУ-З6к.

7. Основні несправності автогальм вантажного вагона та методи їх виявлення в експлуатації.

При технічному обслуговуванні вагонів слід перевіряти:

• зношення і стан вузлів і деталей, відповідність їх встановленим розмірам. Деталі, у яких розміри вийшли за межі допусків чи не забезпечують нормальну роботу гальм, треба замінити;

• правильність з'єднання рукавів ГМ, відкриття кінцевих кранів між вагонами і роз'єднувальних кранів на повітропрово дах від магістралі до повітророзподільників (ПР), а також їх стан і надійність кріплення, стан електричних контактів головок ру кавів № 369А, наявність ручок кінцевих та роз'єднувальних кранів;

• правильність увімкнення режимів ПР на кожному вагоні з урахуванням наявності авторежиму, в тому числі згідно з наван таженням і типом колодок;

• щільність гальмівної мережі состава, яка повинна відпо відати встановленим нормативам;

• дію автогальм на чутливість до гальмування і відпускання. Повітророзподільники й електроповітророзподільники, що працю ють незадовільно, замінити справними. При цьому дію ЕПГ пере вірити від джерела живлення з напругою при гальмуванні не більше 40 В (напруга хвостового вагона повинна бути не меншою ЗО В);

• дію протиюзного і швидкісного регуляторів на пасажирсь ких вагонах із гальмами західноєвропейського типу відповідно до окремих інструктивних вказівок, а також п. 6.2.8;

• на вагонах з авторежимом відповідність виходу вилки ав торежиму завантаженню вагона, надійність кріплення контакт ної планки, опорної балки на візку і авторежиму, демпферної ча стини і реле тиску на кронштейні, ослаблені болти затягнути;

. Забороняється ставити в состав поїзда вагони, гальмів не обладнання яких має хоча б одну з наступних несправностей:

• несправні повітророзподільники, авторежим, кінцевий або роз'єднувальний кран, випускний клапан, гальмівний циліндр, резервуар, робоча камера;

• пошкодження повітропроводів: тріщини, прориви, протертості й розшарування з'єднувальних рукавів, тріщини, надломи і вм'ятини на повітропроводах, нещільність їх з'єднань, послаб лення трубопроводів у місцях їх кріплення;

• несправності механічної частини: траверс, триангелів, ва желів, тяг підвісок, авторегулятора важільної передачі, башмаків, тріщини чи зломи в деталях, відколи провушин колодки, непра вильне кріплення колодки в башмаку, несправність чи відсутність запобіжникових деталей та балки авторежиму, нетипове кріплен ня, нетипові деталі та шплінти у вузлах;

• несправне ручне гальмо;

• відсутня ручка кінцевого чи роз'єднувального крана;

• послаблення кріплення деталей;

• невідрегульована важільна передача;

• товщина колодок менша за вказану в п. 6.2.1.