Заняття № 7

Тема: ЗВУКОВІ ЗМІНИ ПРАСЛОВ’ЯНСЬКОГО ПЕРІОДУ,

Зумовлені тенденцією до палаталізації приголосних. Звукова система пізнього періоду праслов’янської мови План:

1. Перша палаталізація задньоязикових ã, ê, õ.

2. Друга палаталізація задньоязикових ã, ê, õ.

3. Третя палаталізація задньоязикових ã, ê, õ.

4. Доля сполучень приголосних з *j.

Питання для самоперевірки:

1. З’ясуйте суть тенденції до пом’якшення приголосних.

2. Чому пом’якшення задньоязикових *g, *k, *ch прийнято називати перехідним?

3. З’ясуйте умови і тип палаталізації задньоязикових *g, *k, *ch. Наведіть приклади.

4. Коротко схарактеризуйте наслідки першої палаталізації в сучасних слов’янських мовах.

5. Установіть відносну хронологію першої палаталізації.

6. Чому у словах неслов’янського походження задньоязикові приголосні збереглися (напр., в українській мові: геній, герой, гігант, кедр, кит, кипарис, хімія).

7. З’ясуйте умови, тип і наслідки другої палаталізації. Наведіть приклади.

8. Установіть відносну хронологію другої палаталізації.

9. З’ясуйте умови і тип третьої палаталізації. Наведіть приклади.

10. Хто з учених-славістів першим описав закон третьої палаталізації?

11. Схарактеризуйте наслідки третьої палаталізації в сучасних слов’янських мовах.

12. Установіть відносну хронологію третьої палаталізації.

13. Поясніть появу морфологізованих позиційних чергувань задньоязикових приголосних з шиплячими і свистячими як наслідок трьох палаталізацій.

14. Чому і коли ці позиційні чергування приголосних перейшли в історичні, традиційні?

15. Схарактеризуйте зміну приголосних у сполученні з *j, зокрема:

а) перехід *rj → *r’; *lj → *l’; *nj → *n’;

б) перехід *sj → *š’; *zj → *ž’;

в) перехід *gj → *ž’; *kj → *č’; *chj → *š’;

г) зміну губних;

ґ) зміну проривних *d; *t.

16. Подайте загальну характеристику звукової системи пізнього періоду праслов’янської мови.

Завдання для підготовки до заняття:

1. Опрацюйте теоретичний матеріал теми. Дайте відповіді на питання для самоперевірки.

2. Виконайте на вибір по п’ять вправ до розділів “Палаталізації задньоязикових приголосних” і “Зміни приголосних у сполученні з [j]” зі Збірника вправ і практичних занять О. І. Леути, В. І. Гончарова.

Заняття № 8 Тема: іменник у старослов’янській мові План:

1. Граматичні категорії іменника.

2. Поділ іменників за типами відмінювання (давніми основами).

Питання для самоперевірки:

1. Назвіть граматичні категорії іменника у старослов’янській мові:

а) охарактеризуйте засоби вираження категорії роду;

б) подайте характеристику категорії числа;

в) визначте особливості категорії відмінка.

2. З’ясуйте принцип поділу іменників на відміни. Укажіть, які основи мають на увазі, коли на порівняльно-історичному вивченні індоєвропейських мов, у тому числі й слов’янських, говорять про основи імен.

3. Назвіть типи відмінювання іменників у старослов’янській мові.

4. Схарактеризуйте відміну іменників з основою на *-а, *-ja:

а) укажіть, які іменники належали до цієї відміни;

б) зазначте, чому розрізнялися два варіанти відмінювання іменників;

в) подайте систему відмінювання іменників твердого і м’якого варіантів та поясніть зміни, які відбувалися в старослов’янських основах на ã, ê, õ у Д.-М. однини і Н.-З.-Кл. двоїни;

г) поясніть походження відмінкових флексій.

5. Схарактеризуйте відміну іменників з основою на *-ŏ, *-jǒ:

а) скажіть, які іменники належали до цієї відміни;

б) зазначте, чому розрізнялися два варіанти відмінювання;

в) подайте систему відмінювання іменників твердого і м’якого варіантів, установіть особливості відмінювання іменників чоловічого і середнього роду та поясніть зміни, які відбувалися в старослов’янських основах на ã, ê, õ у М., Кл. одн. і Н., М. мн.;

г) поясніть походження відмінкових закінчень.

6. Схарактеризуйте відміну іменників з основою на *ŭ:

а) назвіть, які іменники належали до цієї відміни;

б) визначте, чим пояснюється збіг закінчень Н. одн. у формах типу плодъ і ñûíú, що походять від різних основ;

в) подайте систему відмінювання іменників;

г) поясніть походження відмінкових флексій.

7. Схарактеризуйте відміну іменників з основою на *-ǐ:

а) назвіть, які іменники належали до цієї відміни;

б) визначте, чим пояснюється збіг закінчень Н. одн. формах типу êîíü і гость, що походять від різних основ;

в) установіть, як можна розмежувати іменники чоловічого роду *-jo та *-ǐ основ за формою Н. одн. старослов’янської мови;

г) подайте систему відмінювання і виявіть відмінності у відмінкових формах чоловічого і жіночого родів;

д) поясніть походження відмінкових закінчень.

8. Схарактеризуйте відміну іменників з основою на *-u:

а) назвіть, які іменники належали до цієї відміни;

б) скажіть, чому деякі вчені зараховують іменники цієї групи до основ на приголосний;

в) подайте систему відмінювання;

г) поясніть походження відмінкових закінчень.

9. Схарактеризуйте відміну іменників з основою на приголосний:

а) назвіть, які іменники належали до основ на *n, *t, *s, *r.

б) з’ясуйте особливості відмінювання і виявіть розбіжності у відмінкових формах іменників залежно від етимологічної основи і роду;

в) поясніть походження відмінкових флексій.

10. Розкажіть про відображення у мові старослов’янських пам’яток процесу змішування відмін на основі граматичного роду.

11. Розкрийте питання становлення категорії істот і відображення її у пам’ятках.

12. Подайте загальну характеристику словотвору іменників у старослов’янській мові.