- •Двигуни внутрішнього згорання Частина I основи теорії двигунів
- •1. Класифікація і принцип роботи двигунів внутрішнього згорання
- •2. Тепловий розрахунок двигунів внутрішнього згорання
- •3. Параметри двигунів внутрішнього згорання
- •4. Характеристики двигунів внутрішнього згорання
- •1. Класифікація і принцип роботи двигунів внутрішнього згорання
- •Загальні відомості і класифікація
- •Робочий цикл чотиритактного двз
- •1.3. Робочий цикл двотактного двз
- •2. Тепловий розрахунок двигунів внутрішнього згорання
- •2.1. Теоретичні термодинамічні цикли двз
- •2.1.1. Теоретичний цикл двигунів з підведенням теплоти при постійному об'ємі
- •2.1.2. Теоретичний цикл двигунів з підведенням теплоти при постійному тиску
- •2.1.3. Теоретичний цикл двигунів з підведенням тепла при постійному об'ємі і постійному тиску (змішаний цикл)
- •2.2. Дійсні цикли двз
- •2.2.1. Робочі тіла і їх властивості
- •2.2.2. Процес впуску
- •2.2.3. Процес стиску
- •2.2.4. Процес згорання
- •2.2.5. Процес розширення
- •2.2.6. Процес випуску
- •2.3. Індикаторні і ефективні показники двигуна
- •2.3.1. Індикаторні показники робочого циклу
- •2.3.2. Ефективні показники робочого циклу
- •2.4. Особливості робочого циклу і теплового розрахунку двотактних двигунів
- •3. Параметри двигунів внутрішнього згорання
- •3.1. Тепловий баланс двигунів
- •3.2. Визначення основних розмірів двигунів
- •3.3. Основні параметри двигунів
- •4. Характеристики двигунів внутрішнього згорання
- •4.1. Регулювальні характеристики
- •4.2. Швидкісні характеристики
- •4.2.1. Зовнішня швидкісна характеристика
- •4.2.2. Часткові швидкісні характеристики
- •4.2.3. Побудова швидкісних характеристик аналітичним методом
- •4.3. Регуляторна характеристика
- •4.4. Характеристика навантаження
2.3. Індикаторні і ефективні показники двигуна
2.3.1. Індикаторні показники робочого циклу
Індикаторні показники характеризують ефективність дійсного робочого циклу. До індикаторних показників відносяться середній індикаторний тиск Pi, індикаторна потужність Ni, індикаторний ККД ?i і індикаторна питома витрата палива gi.
Середнім індикаторним тиском називають такий умовний, постійний по величині тиск Pi, який, діючи на поршень, здійснює роботу за одного нього хід від ВМТ до НМТ, рівну корисній роботі газів за робочий цикл (мал. 2.8). Робота газів дорівнює площі увязненої усередині індикаторної діаграми. Корисна робота газів за один цикл визначається різницею площ F1 і F2.
Мал. 2.8. Індикаторна діаграма і середній індикаторний тиск
Розрахункова робота газів в циклі дизеля, без урахування роботи насосних ходів, дорівнює сумі робіт ізобарного процесу попереднього розширення і політропного процесу розширення, виключаючи роботу політропного процесу стиску:
.
Виразив складові:
і підставивши в них виведені раніше формули:
отримаємо вираз:
.
Як видно з мал. 2.8, розрахункову роботу за цикл можна виразити таким чином через розрахунковий середній індикаторний тиск Ppi:
.
Прирівнявши два вирази розрахункової роботи газів за цикл і підставивши відомі співвідношення:
;
,
отримаємо вираз для розрахункового середнього індикаторного тиску для дизельного двигуна:
або
.
Для карбюраторних ДВЗ, де,, розрахунковий середній індикаторний тиск визначається наступною формулою:
,
,
д
= 0,92…0,97.
Індикаторна мощность– це потужність, що розвивається газами в циліндрі двигуна.
де ? – число тактів робочого циклу.
У реальному циклі окрім теоретично неминучих теплових втрат (відведення теплоти холодному джерелу) частина теплоти втрачається унаслідок неповного згорання палива, відведення тепла в навколишнє середовище і з відпрацьованими газами. Ступінь використання теплоти в реальному циклі оцінюється індикаторним ККД – це відношення індикаторної роботи, до розрахункової теплоти згорання палива.
де G – кількість палива що згорів в циклі.
Зв'язок між індикаторним ККД і середнім індикаторним тиском виражається формулою:
,
де ?о – щільність повітря.
Показником, який характеризує економічність дійсного циклу, є питома індикаторна витрата палива, рівна відношенню годинної витрати палива GТ до індикаторної потужності
.
Зв'язок між питомою індикаторною витратою палива і індикаторним ККД виражається формулою:
.
2.3.2. Ефективні показники робочого циклу
Частина індикаторної потужності двигуна витрачається на подолання тертя в зв'язаних вузлах двигуна і на привід допоміжних механізмів. Тому потужність, що розвивається на валу двигуна і віддається силовій передачі машини, завжди менше індикаторною. Ця потужність називається ефективною потужністю двигуна:
,
де Ne – ефективна потужність в кВт;
NM – потужність, що витрачається на подолання тертя в зв'язаних вузлах двигуна і на привід допоміжних механізмів.
Середнім ефективним тиском Pe називають умовно постійний тиск, при якому робота газів, вироблена в циліндрах двигуна за один хід поршня, дорівнює ефективній роботі за цикл.
Якщо складові втрат виразити через середній тиск тертя, рівний роботі тертя, віднесеній до 1м3 робочого об'єму циліндра, то
,
де Pe – середній ефективний тиск Мпа;
PM – середній тиск тертя, Мпа.
Між середнім тиском тертя і числом обертів двигуна, на підставі досвідчених даних, встановлені наступні співвідношення:
для карбюраторних ДВЗ
де n – частота обертання двигуна, про./мин;
для дизельних ДВЗ
Ефективна потужність і середній ефективний тиск зв'язані між собою наступною залежністю:
.
Відношення ефективної потужності до індикаторної потужності називається механічним ККД двигуна.
.
Замінивши Ne і Pe, отримаємо:
;
.
Механічний ККД оцінює витрати на подолання тертя в зв'язаних вузлах двигуна і на привід допоміжних механізмів. До цих витрат відносяться втрати на тертя: поршня об стінки циліндра, в підшипниках колінчастого і кулачкового валів, деталей розподілу, а також втрати на привід вентилятора, масляного і водяного насосів, генератора, магнето, переривник-розподільник, компресора, нагнітача і так далі
Механічний ККД залежить від конструктивних параметрів двигуна, матеріалу і якості обробки деталей, якості масла і змащувальної системи, температурного режиму, числа обертів і навантаження двигуна, числа і конструкції допоміжних механізмів і ряду інших чинників. Механічний ККД тим вище, чим менше тиску, передавані через зв'язані вузли, досконало система мастила і вище якість масла, краще матеріали і якість обробки деталей, менше витрат на привід допоміжних механізмів.
Із збільшенням числа обертів і пониженням навантаження механічний ККД зменшується.
Ефективний ККД є показником, що характеризує економічність двигуна. Ефективним ККД називається відношення ефективної роботи, вираженої в одиницях теплоти, до розрахункової теплоти згорання палива, витраченого на отримання цієї роботи.
.
Якщо врахувати, що
,
отримаємо:
або
.
Якщо індикаторний ККД враховує тільки теплові втрати, то ефективний ККД враховує і теплові і механічні втрати. Для підвищення ефективного ККД необхідно підвищувати як індикаторний, так і механічний ККД. Підвищення індикаторного ККД може бути досягнуте вдосконаленням робочого циклу двигуна, а поліпшення механічного ККД – пониженням механічних втрат.
Ефективний ККД для одного і того ж двигуна не залишається постійним величиною. Він змінюється залежно від режиму роботи, складу суміші, технічного стану двигуна і інших чинників.
Ефективний ККД при повному навантаженні знаходиться в наступних межах:
карбюраторні двигуни ......... 0.22–0.28;
дизельні двигуни ............ 0.26–0.38.
Питома ефективна витрата палива ge є другим показником економічності роботи двигуна. Він визначається по формулі:
.
Зв'язок між обома показниками економічності роботи двигунів ?e і ge встановлюється формулою:
або
.
З цих виразів виходить, що питома витрата палива тим менше, чим вище ефективний ККД і теплотворна здатність палива.
Зв'язок між ?i, gi і ge можна визначити, використовуючи вираз
.
Тоді
або
Питома витрата палива в карбюраторних двигунах знаходиться в межах 280–330 г/кВт · ч, в дизельних двигунах 210–260 г/кВт · ч.
Годинну витрату палива можна визначити по формулі:
.
