- •1.2 Антропогенний/техногенний вплив на складові компоненти біосфери та його екологічні наслідки
- •1.3 Загрози від глобального потепління
- •Лекція 2. Глобальні зміни у навколишньому природному середовищі
- •2.1 Зміни природних ландшафтів
- •2.2 Еволюція органічного світу
- •2.3 Найнебезпечніші глобальні екологічні явища
- •3.2 Створення резерваторів біосфери
- •3.3 Концептуальні положення науки про збереження природи
- •4.1 Історичні корені екологічної проблеми України
- •Лекція 4. Екологічна криза та форми її прояву в україні
- •4.2 Взаємозв’язок між доходами суспільства та забрудненням навколишнього середовища
- •4.3 Шляхи виходу з економічної та екологічної криз
- •Лекція 5. Визначення екологічної безпеки та інших концептуальних понять
- •5.1 Конструктивний напрямок у розвитку екологічної науки
- •5.2 Конструктивна геоекологія – основа екологічної безпеки
- •5.3 Структура довкілля і природних ресурсів
- •Лекція 6. Екологічний контроль стану довкілля на територіях і обєктах
- •6.1 Ієрархія екологічного контролю територій і об’єктів
- •6.2 Бази даних екологічної інформації
- •6.3 Комп’ютеризована система екологічної безпеки (ксеб) територій і об’єктів
- •Лекція 7. Структура екологічної безпеки
- •7.1 Концепція екологічної безпеки
- •7.2 Екологічний аудит
- •7.3 Розрахунки фону, аномалій та інших екологічних параметрів
- •Лекція 8. Поелементні еколого-техногеохімічні карти
- •8.1 Технологія складання карт
- •8.2 Використання комп’ютерних технологій
- •Лекція 9. Основи системології та їх використання для оцінки еколоігчної безпеки
- •9.1 Соціально-економічні та екологічні системи
- •9.2 Загальні визначення природних систем
- •9.3 Еволюція природних систем
- •Лекція 10. Складові природних та антропогенних систем
- •10.1 Системи абіотичної складової
- •10.2 Системи біотичної складової
- •10.3 Суспільна система
- •10.4 Техносфера
- •10.5 Експериментальне підтвердження подібності натуральних і штучних систем
- •Лекція 11. Оцінки ризику
- •11.1 Проблеми впровадження оцінок ризику
- •11.2 Загальний методичний підхід
- •11.3 Природні чинники фонового ризику
- •Лекція 12. Ризики природних та антропогенних систем
- •12.1 Ризики життю і здоров'ю людини
- •12.2 Ризики стосовно навколишнього природного середовища
- •12.3 Ризики техногенної природи
- •Лекція 13. Надзвичайні ситуації
- •13.1 Техногенез і виникнення надзвичайних ситуацій
- •13.2 Надзвичайні ситуації екологічної природи
- •13.3 Надзвичайні ситуації техногенної природи
- •13.4 Надзвичайні ситуації регіонального характеру соціально-економічної та політичної природи
- •13.5 Надзвичайні ситуації глобального характеру
- •Лекція 14. Антропогенне забруднення
- •14.1 Характер забруднень забруднень та його джерела
- •14.2 Види забруднювачів
- •Групи забруднень
- •14.3 Тип походження забруднення
- •Лекція 15. Методи визначення якості та обсягу забруднень
- •15.1 Визначення ступеня забруднення
- •15.2 Визначення норм гдк
- •15.3 Санітарно-захисні зони
- •16.3 Вібрації
- •16.4 Природні та штучні електромагнітні поля. Техногенні магнітні поля від побутової техніки
- •16.5 Штучна радіація
- •Лекція № 17. Екологічна безпека енергетичних обєктів
- •17.1 Вплив на довкілля тес
- •17.2 Влив на довкілля аес
- •17.3 Вплив на довкілля термоядерної енергетики
- •17.4 Вплив на довкілля гес
- •17.5 Використання альтернативних джерел енергії
- •17.6 Енергозбереження
- •18.2 Наслідки випробування ядерної зброї для біосфери та військова діяльність
- •19.2 Методи контролю станом довкілля
- •19.3 Дистанційні методи контролю стану довкілля
- •Лекція 20. Оцінка впливу на навколишнє середовище як складова екологічної безпеки
- •20.1 Оцінка впливу на навколишнє середовище
- •20.2 Прогнозування можливих наслідків
- •Лекція 21. Управління екологічною безпекою
- •21.1 Аналіз передумов
- •21.2 Теоретичні засади
- •21.3 Важелі управління екологічною безпекою
- •Лекція 22. Екологічні податки та екоресурсні платежі
- •22.1 Екологічні податки
- •22.2 Екоресурсні платежі
- •Лекція 23. Екологічно безпечний розвиток
- •23.1 Історія розвитку соціально-економічних систем. Цикли структуризації
- •23.2 Промислово-технологічні етапи
- •23.3 Світові природні ресурси
- •23.3 Рівні економічного розвитку
- •23.4 Тенденції екологічно безпечного розвитку
- •Перелік посилань на джерела
Лекція 12. Ризики природних та антропогенних систем
12.1 Ризики життю і здоров'ю людини
12.2 Ризики стосовно навколишнього природного середовища
12.3 Ризики техногенної природи.
12.1 Ризики життю і здоров'ю людини
Проведений впродовж 2003 року аналіз інформації, яка щоденно надходить в Інтернет, дав можливість визначити, що загальносвітовий ризик людини постраждати від техногенної катастрофи становить 4,3*10-6, в тому числі загинути – 1,9*10-6, бути пораненим – 2,4*10-6. Дослідження динаміки впливу техногенних катастроф на населення планети вказує, що на кінець року відбувалося зростання жертв техногенних аварій. По кількості загиблих та постраждалих – на перших місцях морські та автомобільні катастрофи. Вагомий внесок до статистики морських катастроф за 2003 рік зробили аварії паромів в таких країнах як Бангладеш, Нігерія, Конго. По кількості загиблих в автомобільних катастрофах лідерами стали такі країни як Іран та Індія. Це свідчить про те, що зазначені трагічні випадки спостерігаються в країнах, які оснащені недосконалою техногенною інфраструктурою.
В свою .чергу, ризик постраждати від природної катастрофи у 2003 р. становив – 1,1*10-5 (загинути – 6,2*10-6; бути пораненим – 4,8*10-6). Дослідження динаміки постраждалих від природних катастроф дало змогу зафіксувати три піки: перший обумовлений землетрусом у 6,8 бала за шкалою Ріхтера (Алжир, 21.05.2003 р.); другий – небувалою серпневою спекою в Західній Європі, яка спричинила загибель тільки у Франції близько 5 тис. чоловік; третій – сильним землетрусом у 6,9 бала за шкалою Ріхтера (Іран, 26.12.2003 р.), де за найоптимістичнішими підрахунками загинуло близько 25 тис. чоловік.
На відміну від таких традиційних загроз здоров'ю людини, сьогодні головну увагу починає привертати постійно зростаючий ризик постраждати внаслідок збройного конфлікту або теракту. Так, ризик від надзвичайних ситуацій військового характеру в світі у 2003 р. становив – 1*10-6 (загинути – 3,3*10-7, бути пораненим – 6,7*10-7). При цьому ризик від збройного конфлікту за друге півріччя зазначеного року зріс майже на 12,6%.
На відміну від цього надзвичайно актуальним і першочерговим в Україні стало завдання зменшити ризики, що завдаються безпосередньо здоров'ю людини. Виходячи з цього вчені провели визначення фонового ризику щодо здоров'я населення, включаючи смертність. Отримані результати розрахунків показали, що в останнє десятиріччя показники сумарної смертності населення мали тенденцію до зростання на початку і дещо стабілізувалися у 1995-1996 роках. Значення середнього ризику становило 1,62*10-3.
Було також здійснено визначення структури фонових ризиків. Зазначена структура представляється п'ятьма умовними групами. Це дає змогу фахівцям при прийнятті рішень вже сьогодні чіткіше визначати найбільш значимі тенденції, які формуються причинами, що призводять до підвищених показників смертності. Окрім того, надається можливість виділити основні види ризиків, що впливають найбільшим чином на загальні показники смертності в Україні (табл. 12.1).
Передостання і остання групи ризиків є визначальними щодо формування загального показника фонового ризику, а також динаміки і тенденцій самого демографічного процесу в Україні.
Таблиця 12.1 – Загальні показники смертності в Україні
Гру пи |
Діапазон ризиків |
Причини смерті |
V |
n 10-8 |
п (від 1,96 до 7,86%) у випадках, починаючи з стихійних лих і закінчуючи хворобами на сказ, бруцельоз, сибірську виразку тощо. |
IV |
n 10-7 |
п (від 3,54 до 9,44%) викликані голодуванням (виснаженням) і такими хворобами як сифіліс, дизентерія, СНІД тощо. |
III |
n 10-6 |
п (від 1,39 до 4,03%) для хворих грипом, вірусним гепатитом, дифтерією, менінгококовою інфекцією тощо. |
II |
n 10-5 |
п (від 1,34 до 9,23%) спостерігаються від нещасних випадків на виробництві, перелому кінцівок, враження електрострумом, пожеж, падіння, механічного задушення мото- чи автотранспортом. |
І |
n 10-4 |
п (від 1,3 до 3,43%) при травмуванні чи вбивстві (в тому числі транспортом), туберкульозі, отруєнні (в тому числі алкоголем та іншими речовинами) цирозу печінки, самогубстві тощо. |
Це надає додаткові потенційні можливості цілеспрямованого запобігання в Україні демографічної кризи.
Так, рівні ризику щодо здоров'я людини, пов'язані з її професійною діяльністю, представлені в таблиці 12.2.
Таблиця 12.2 – Рівні ризику щодо здоров'я людини, пов'язані з її професійної діяльністю
№№ ч/ч |
Джерела ризику |
Рівні ризику |
1 |
Вугільна, коксо- та нафтохімічна і хімічна промисловості |
10-2-10-3 |
2 |
Машинобудівна промисловість |
(1-2)*10-3 |
3 |
Легка промисловість |
10-5-10-6 |
4 |
Будівельна промисловість |
7*10-4-10-6 |
5 |
Сільське господарство |
6*10-4 |
6 |
Транспорт |
(3-6)*10-3 |
7 |
Сфера обслуговування населення |
10-4 |
8 |
Торгівля |
7*10-5 |
Аналіз найвищих значень ризиків вказує на те, що абсолютна більшість причин випадків смерті напряму залежить від:
▪ соціального клімату, в якому формується у пересічного громадянина України загальне ставлення до свого життя;
▪ безпеки на виробництві.
Таким чином зосередження уваги на подоланні зазначених соціально-економічних проблем і підтримка саме державою здорового способу життя та високого рівня безпеки на виробництві може принести довгоочікуваний позитивний ефект в суспільстві і створити передумови для запобігання демографічної кризи в Україні.
