Текстова частина проекту

Текстову частину курсового проекту відображають у пояснювальній записці.

Обсяг пояснювальної записки повинен становити 35–50 стор., а текстова частина проекту повинна бути лаконічною і містити лише необхідну інформацію.

Пояснювальну записку до курсового проекту друкують або пишуть чорним (фіолетовим) чорнилом. Написи на кресленнях, підписи штампів виконують креслярським шрифтом.

Записку пишуть на стандартних аркушах формату А4 (210297 мм) з рамкою (185287 мм) і штампом (18515 мм). У штампі вказують шифр проекту та номер сторінки (додаток 7). Віддаль від краю аркуша до тексту повинна становити не менше, ніж: зліва – 30 мм, справа – 10 мм, знизу і зверху – 20 мм. На сторінці розміщують 28–30 рядків тексту.

Друкований на комп’ютері текст подають через 1,5 інтервали, шрифтом 14 пт.

Кожний розділ записки розпочинають з нової сторінки. Заголовки до розділів пишуть прописними буквами. Переноси слів у заголовках до тексту, таблиць і рисунків не допускаються. Якщо заголовок складається з двох речень, то їх розділяють крапкою. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Усі таблиці та рисунки нумерують наскрізною нумерацією.

Орієнтовний об’єм та зміст кожного з розділів записки наведені нижче.

Титульну сторінку пояснювальної записки проекту оформляють згідно зі зразком (додаток 1).

Завдання на проектування розміщують на окремій сторінці записки безпосередньо після її титульної сторінки (додаток 3).

Зміст пояснювальної записки проекту розміщують на її третьому аркуші з рамкою та основним штампом розміром 18555 мм (додаток 2).

Вступ (1–2 стор.)

Коротко висвітлюють стан і перспективи розвитку галузі, роль проектованого відділення у всій схемі виробництва, значення проміжних і цільових продуктів, а також обов’язково вказують мету проектування.

Техніко-економічне обґрунтування (4–5 стор.)

За літературними джерелами наводять критичний огляд відомих промислових процесів, пов’язаних з проектованим виробництвом і одержанням цільового продукту, вказують їх переваги та недоліки. Обґрунтовують вибір сировини, проміжних продуктів, технологічної схеми їх переробки, параметрів процесу (температури, тиску тощо) як з економічної, так і з технічної точки зору. Основними критеріями оцінки ефективності прийнятих рішень є економічні показники, зокрема співставлення таких даних, як металомісткість обладнання, енергомісткість процесу, собівартість продукції тощо. Також враховують вимоги і обмеження техніки безпеки і екологічної безпеки проектованого виробництва.

Прийняті технологічні рішення оформляють у вигляді таблиць, графіків, діаграм. Розділ завершують висновком про вибір технологічної схеми проектованого виробництва.

У тексті обов’язково наводять посилання на літературні джерела у вигляді цифр у квадратних дужках (наприклад, [1]); цифра повинна відповідати порядковому номеру підручника, довідника, статті в списку літератури, звідки взято інформацію.

Науково-теоретичні основи проекту (4–5 стор.)

У розділі дають характеристику впливу умов (температури, тиску, pH середовища) на перебіг процесу і вихід цільового та побічних продуктів, аналізують взаємозв’язок параметрів процесу і його технологічних особливостей. Обов’язково наводять хімічну чи біохімічну схему одержання цільового продукту, найважливіші реакції, закономірності, які характеризують перебіг процесу, та розглядають питання регулювання процесу нагромадження цільового продукту (спирту, біомаси дріжджів тощо).

Характеристика сировини, напівпродуктів, готової продукції, допоміжних матеріалів та енергетичних засобів (3–4 стор.)

У вигляді табличних даних наводять технічні вимоги до сировини, матеріалів і напівпродуктів (табл. 1). Якщо сировиною або цільовим продуктом є напівпродукт багатостадійного процесу, якість якого не регламентує стандарт чи ТУ, то також вказують його кількісний склад з допустимими змінами показників.

Якщо у технології проектованого виробництва мікроорганізми відіграють основну роль, то наводять їхню систематизацію, морфологічну, фізіологічну і технологічну характеристики.

Обов’язково дають характеристику енергетичних засобів (тип, склад, температуру, тиск) і вказують фізико-хімічні властивості індивідуальних речовин, необхідні для подальших розрахунків (ентальпії, теплоти утворення, теплоємності).

Наводять характеристику корозійної активності, токсичності, вогне- та вибухонебезпечності, а також інших специфічних властивостей речовин, які враховують під час проектування.

Таблиця 1. Технічні вимоги до якості сировини, матеріалів і напівпродуктів

Назва сировини, матеріалів, напівпродуктів	Державний або галузевий стандарт, технічні умови, регламент або методика на підготовку сировини	Показники, обов’язкові для перевірки (назва і одиниці вимірювання)	Регламентовані норми з допустимими відхиленнями
1	2	3	4

При наведенні вищевказаних даних обов’язково вказують джерела інформації, а однотипні дані подають у таблицях.

Опис технологічної схеми (3–4 стор.)

У розділі обов’язково повинен міститися аркуш з рисунком принципової технологічної схеми, яка відображає послідовність перебігу технологічного процесу в апаратах проектованого відділення і використовується для розрахунку продуктів і складання теплового балансу¹. За схемою, детально описують технологічний процес, що відбувається в проектованому відділенні, з обов’язковим наведенням його параметрів (температури, тиску, тривалості перебування речовин в апаратах тощо). Коротко дають характеристику апаратів, які використовують для переробки сировини, описують послідовність їх підготовки до роботи, завантаження і розвантаження, способи обробки речовин в апаратах і передачі потоків (самопливом, насосом, стисненим повітрям, транспортером тощо).

Схему описують за окремими стадіями технологічного процесу. Обов’язково вказують позиції апаратів (наприклад: У теплообміннику поз. 14. …). Нумерація позицій апаратів наскрізна (тобто 1, 2, 3, ... ).

Після опису технологічної схеми наводять табл. 2, де вказують норми технологічного режиму, тобто такі параметри роботи обладнання як температуру, тиск, тривалість процесу, об’ємну або масову витрату потоків, концентрацію основного компонента, pH середовища тощо.

Таблиця 2. Норми технологічного режиму ²

Назва стадії та потоків реагентів або назва і позиція апарата	Назва технологічних показників
	Температура, оС	Тиск, МПа	Тривалість процесу, хв	Інші показники
1	2	3	4	5

Розрахунок продуктів (8–10 стор.)

Метою розрахунку продуктів є визначення кількості сировини, допоміжних матеріалів, цільових, проміжних і побічних продуктів і відходів виробництва.

Вихідними даними для розрахунку продуктів є склад сировини і готової продукції, норми технологічних втрат на окремих стадіях виробництва, параметри вибраної технологічної системи.

Під час проектування будь-якого з відділень одержання пива чи вина виконують повний розрахунок продуктів виробництва, а при проектування відділень водно-теплової обробки крохмалистої сировини, приготування та зброджування сусла у виробництві спирту – розрахунок продуктів до ректифікації бражки.

Таблиця 3. Зведена таблиця розрахунку продуктів

Продукт	Кількість продуктів на
	100 кг (100 дал)	на річну продуктивність	на годинну продуктивність
1	2	3	4

Усі допоміжні дані (формули, прийняті коефіцієнти тощо), які використовують у розрахунках, обґрунтовують або посиланням на літературне джерело (у цьому випадку в квадратних дужках вказують його порядковий номер у списку літератури), або відповідними поясненнями.

Розрахунок продуктів виконують на певну масу або об’єм цільового продукту (наприклад, 100 кг або 100 дал). Результати розрахунку перераховують на годинну, добову та річну продуктивність і вносять у табл. 3.

При використанні теплоносія або холодоагенту як компонента матеріального потоку (гостра пара, охолодження вприскуванням рідини, холодний байпас тощо) матеріальний розрахунок виконують сумісно з тепловим.

Обов’язково вказують позицію апарата, для якого виконують розрахунок продуктів чи складають тепловий баланс.

Тепловий баланс (6–8 стор.)

Метою складання теплового балансу є визначення кількості теплоти, яку необхідно відвести (підвести) у кожний апарат, де відбувається теплообмін, і розрахунок витрати теплоносія (холодоагенту).

Якщо в апараті відбувається процес без відведення (підведення) теплоти, то визначають температуру потоку (продукту), який виходить з нього. Для періодичного процесу тепловий баланс складають окремо для його кожної стадії (підігрівання, витримування, охолодження тощо).

Після складання теплового балансу визначають витрату кожного з теплоносіїв і холодоагентів окремо для кожної технологічної операції, пов’язаної з їх споживанням. Результати розрахунків вносять у табл. 4.

Таблиця 4. Зведена таблиця витрати теплоносіїв і холодоагентів

Назва теплоносія / холодоагенту	Назва технологічної операції, де застосовують теплоносій / холодоагент	Технічна характеристика, параметри	Масова (або об’ємна) витрата, кг/год (або м3/год)	Витрата енергії, кДж/год
1	2	3	4	5

Норми витрат основних видів сировини, матеріалів, енергетичних ресурсів (1–2 стор.)

За розрахунком продуктів і результатами теплового балансу складають таблицю витрати сировини, допоміжних матеріалів і енергоресурсів (теплоносіїв і холодоагентів), яку розраховують на одиницю маси (кг, т) або об’єму (дал, гл) цільового продукту (табл. 5).

Таблиця 5. Таблиця витратних коефіцієнтів

Назва сировини, матеріалів і енергоресурсів	Одиниці вимірювання	Витрата на одиницю товарного продукту
1	2	3

Характеристика побічних продуктів, промислових викидів і відходів виробництва (1–2 стор.)

У вигляді табл. 6 наводять дані про види, кількість і показники побічних продуктів, відходів, а також промислових викидів у проектованому виробництві.

Таблиця 6. Характеристика промислових викидів, побічних продуктів і відходів виробництва

Назва викиду, продукту або відходу. Апарат або стадія, де утворюється	Агрегатний стан	Кількість				Характеристика основних забруднень (органічні мінеральні речовини, нафтопродукти та ін.), їх кількість, г/дм3	Рекомендації з очищення викидів чи переробки і використання відходів
		на одиницю3 готової продукції		на добу
		кг	м3	кг	м3
1	2	3	4	5	6	7	8

Технохімічний і мікробіологічний контроль виробництва (3–4 стор.)

Схему контролю наводять у вигляді табл. 7, де вказують об’єкт, параметри, методи та періодичність контролю.

Таблиця 7. Схема технохімічного контролю виробництва

Об’єкт контролю	Показник, що підлягає контролю	Значення показника з допустимими відхиленнями	Періодичність контролю	Метод контролю
1	2	3	4	5

Висновки (1–2 стор.) відображають зміст пояснювальної записки, оцінку прийнятих рішень і одержаних результатів і обов’язково нумерують.

Перелік використаної літератури складають за алфавітом і оформляють аналогічно до переліку рекомендованої літератури. Він повинен містити не менше 5 джерел.

Додаток до пояснювальної записки курсового проекту включає специфікацію на обладнання і комп’ютерні програми, створені студентом при виконанні проекту.