7. Проективна проба «Чарівна паличка» (модифікація Заззо)

Мета: Є допоміжним засобом для визначення можливих емоційних проблем дитини. Також можна розглядати як додатковий адаптаційний прийом.

Інструкція: «Діти, зараз ми з вами пограємо. У мене для вас є чарівна паличка, і вона буде перетворювати вас на різних тварин. Але як тільки на болото прилетить лелека, ви станете жабенятами, всім потрібно сісти на свої місця-будиночки, інакше лелека когось піймає!»

Після цього дітям пропонується підвестися і за командою «перетворюватися»: зараз хлопчики – жуки, дівчатка – метелики; а тепер – хлопчики – зайчики, дівчатка – білочки ; нарешті усі стають веселими жабенятами. На «перетворення» варто відвести не більше 3 хв., нехай це буде невелика розрядка й установка до виконання емоційно напруженого завдання.

Коли діти засвоять суть гри, їм потрібно запропонувати намалювати того,  на кого вона хотіла перетворитись.

8. Методика «Намисто -2»

Мета: - з'ясувати енергетичні та структурні особливості  діяльності дитини, творчу активність.

Інструкція: «Діти, перед вами ще один разок. Намалюйте на ньому намистинки так, як вам хочеться».

Під час виконання завдання психолог і асистент повинні уважно стежити уважно стежити за роботою дітей і зазначати:

- напрямок малювання;

- зміну напрямку малювання;

- індивідуальні особливості малювання;

- швидкість виконання роботи;

- наявність стратегії у виконані завдання;

- творчі компоненти.

У процесі групового тестування психологу необхідно уважно зазначити усі особливості поведінки дітей («ліворукість», емоційні реакції, швидкість виконання окремих завдань).

Зручно виставляти свої оцінки на аркушах, на яких працює  дитина. Однак деякі діти можуть виявити здивування чи настороженість, тому варто насторожити їх: «Я теж люблю малювати. Я іноді буду малювати щось на ваших аркушах, добре?»

Рівні адаптації

За рівнем адаптованості дітей можна умовно поділити на три групи.

Перша група дітей (високий рівень)  адаптується до школи протягом перших двох місяців навчання. Ці діти відносно швидко входять в колектив, освоюються в школі, знаходять нових друзів в класі, у них майже завжди гарний настрій, вони доброзичливі, сумлінно і без видимої напруги виконують всі вимоги вчителя. Іноді в них відмічаються складності або в контактах з дітьми, або у стосунках з учителем, оскільки їм ще важко виконувати всі вимоги правил поведінки. Але до кінця жовтня відбувається засвоєння і нового статусу, і нових вимог, і нового режиму. Ці якості дозволяють їм з перших днів відчути свої успіхи, що ще більше підвищує навчальну мотивацію. Це легка форма адаптації.

Друга група дітей (середній рівень) має тривалий період адаптації, період невідповідності їхньої поведінки вимогам школи затягується: діти не можуть прийняти ситуацію навчання, спілкування з учителем, дітьми. Як правило, ці діти зазнають труднощі в засвоєнні навчальної програми. Завдяки доброзичливому і тактовному відношенню вчителя до кінця першого півріччя реакції цих дітей стають адекватними шкільним вимогам. Це форма середнього рівня адаптації.

Третя група («група ризику») – діти, в яких соціально-психологічна адаптація пов'язана із значними труднощами. Вони не засвоюють навчальну програму, у них проявляються негативні форми поведінки, різкий прояв негативних емоцій. Саме на таких дітей найчастіше скаржаться вчителі, батьки. Постійні неуспіхи в навчанні, відсутність контакту з вчителем створюють відчуження і негативне відношення однолітків. Серед цих дітей можуть бути ті, хто потребує лікування — учні з порушеннями психоневрологічної сфери, проте можуть бути і учні, не готові до навчання в школі. Це «група ризику».

Методика «Школа звірів».

Для багатьох дітей процес адаптації до школи є складним випробуванням. Дитина стикається з рядом проблем, які не в силах вирішити сама. В результаті в неї можуть виникнути шкільні неврози. Рання діагностика, корекція і профілактика шкільних неврозів залишаються актуальною і надзвичайно важливою проблемою.

При діагностиці цього явища психолог перш за все стикається з різними формами неадекватного психологічного захисту. Оскільки психологічний захист формується на неусвідомленому рівні, дослідження його механізмів може проводитися за допомогою проективних методик. Одна з них — «Школа звірів» (автори Вьюнова Н.І., Гайдар К.М.). Вона дає можливість виявити шкільні неврози на початковій стадії розвитку, з'ясувати причини і способи корекції. Невизначеність стимульного матеріалу, атмосфера доброзичливості і відсутність оціночних суджень дозволяють дитині розкритися найглибше. До того ж малювання для молодших школярів є звичною і цікавою справою. Аналіз намальованого дає можливість зробити деякі припущення про ті труднощі, які виникли у дітей в процесі навчальної діяльності.

Проте ця методика може застосовуватися не лише на етапі адаптації до школи, але і в більш старшому віці — при діагностиці причин труднощів учнів на різних уроках, у навчальній діяльності і в спілкуванні з однокласниками, вчителями.

Діагностика може проводитися як в груповій, так і в індивідуальній формі Обладнання: Аркуш, кольорові олівці.

Попередня підготовка.

Психолог: Зараз ми з вами зробимо дивну подорож в чарівний ліс. Сядьте зручно, розслабтеся, закрийте очі. Уявіть, що ми опинилися на сонячній лісовій галявині. Послухайте, як шумить листя над головою, м'яка трава торкається ваших ніг. На галявині ви бачите «Школу звірів». Погляньте довкола. Які звіри вчаться в цій школі? А який звір вчитель? Чим займаються учні? А якою твариною є ви? Що ви при цьому відчуваєте? Проживіть ці відчуття в собі. Ви можете знаходитися ще деякий час в цій «Школі звірів», поки я рахуватиму до 10, а потім розплющте очі.

Інструкція.

Психолог: Ви побували в «Школі звірів». А тепер візьміть олівці і папір і спробуйте намалювати те, що бачили.

Діти виконують завдання.

Поглянете уважно на свій малюнок і знайдіть ту тварину, якою могли б бути ви. Поряд з ним поставте «х» або букву «я».