4. Основні завдання та методи роботи з батьками.

Робота шкільного психолога з батьками включає кілька напрямків:

- створення умов для залучення родини до супроводу дитини (ситуація співробітництва з урахуванням дотримання принципу невтручання в сімейну ситуацію);

- просвіта й консультування з актуальних проблем дітей (класні збори, зустрічі);

- консультування з питань дитячо-батьківського спілкування за запитом батьків;

- психологічна підтримка батьків.

У кожному із цих напрямків необхідні спільні дії шкільного психолога й батьків.

Необхідність роботи з батьками визначається їх роллю у формуванні соціальної ситуації розвитку. Спілкування дитини із близькими дорослими, будучи необхідною умовою розвитку, задає ті зовнішні соціальні структури, які перетворяться у внутрішні структури особистості.

Робота психолога з родиною вимагає розуміння системної динаміки сім'ї (як сім'я реагує на появу п дитини симптому) і оцінки індивідуальних реакцій (які проблеми встають перед кожним членом родини й дитиною). На початку розмови з батьками є сенс запитати, що в родині й у взаєминах іде добре. Це задає позитивний настрій і дозволяє всім розслабитися, довідатися, що в родині є гарного й міцного й на що можна спиратися.

У кожному випадку контекст обговорюється різний. Метою першої розмови може бути розуміння того, як взаємодіє родина, які її сильні й слабкі сторони. От зразок питань, які варто задавати: коли виникають проблеми, за яких обставин, і коли не виникають; яке відношення до наявних проблем батьків, дітей, учителів; які очікування батьків від дітей, як вони бачать майбутнє своїх дітей. У випадку розлученої сім'ї варто з'ясувати правила спілкування дитини із другим батьком (матір'ю). Можна (пропонувати батькам заповнити анкету по вивченню розвитку дитини).

Зразок анкети для батьків.

1. Дата обстеження.

2. Прізвище, ім'я дитини.

3. Дата народження.

4. Побутові умови: загальна площа, яку займає родина, кількість кімнат. Окрема,загальна малонаселена або (багатонаселена квартира. Має дитина окрему кімнату, хто живе разом з дитиною в кімнаті, кількість чоловік.

5. Матеріальний рівень: низький, середній, високий.

6. Відомості про батьків, їхній вік, професія в момент обстеження, склад родини (що проживають разом).

7. Сім'я повна, неповна (скільки років було дитині на момент розлучення), причина розлучення, наявність вітчима або мачухи.

8. Взаємини в родині.

9. Вживання алкоголю членами родини.

9. Стан здоров'я батьків, наявність хронічних захворювань, психічних захворювань, яскраво виражені особливості характеру батьків.

11. Наявність психічних захворювань, важких характерів серед родичів, наявність осіб, яким важко давалося навчання.

11. Яка дитина в сім'ї (перша, друга, ...).

12. Як проходила вагітності, наявність ускладнень.

11. Пологи, їхній перебіг і ускладнення, наявність пологової травми, вроджені вади.

15. Особливості розвитку в дитинстві й ранньому дитинстві: моторний розвиток, мова, серйозні захворювання до року, захворювання після року, операції, чи перебуває на обліку в лікаря.

16. Особливості виховання: ясла, дитсадок, домашнє виховання.

17. Школа, наявність шкільних проблем, додаткові навантаження.

18. Хто переважно займається вихованням дитини, її чиєю думкою погоджується дитина, принципи виховання і покарання, прийняті в родині.

19. Як дитина проводить вільний час.

20. Фізичний стан дитини, статевий розвиток.

21. Настрій: домінуючий настрій, стійкість настрою.

22. Поведінка, індивідуальні особливості поведінки, стомлюваність, часті скарги.

Ціль роботи з батьками - підвищення рівня батьківської компетентності й активізація ролі батьків у створенні оптимальних умов розвитку дитини.

Завдання роботи з батьками - підвищення рівня і психологічної грамотності, комунікативної компетентності, розв'язання їх власних особистісних проблем, що накладають відбиток на тип сімейного виховання.

Робота з батьками на корекційному етапі може здійснюватися у двох формах - у формі власне корекційної роботи та у формі кураторства випадку Корекційна робота припускає проведення психологом корекційних занять із дітьми, а якщо буде потреба, то з їх батьками з використанням спеціальних методів і прийомів. Кураторство випадку припускає систематичний контроль психолога за ходом подальшого розвитку дитини, консультування батьків про форми й способи спілкування з дитиною, видах занять і методах проведення. Варто враховувати три обставини:

1. Зміст, структуру й ступінь занедбаності відхилень у розвитку дитини, їхнього впливу на подальший хід розвитку дитини.

2. Готовність до співробітництва із психологом батьків, ступінь їх сенситивності до сприйняття психологічних рекомендацій, міру їх виховної компетентності й відповідальності.

3. Наявність необхідних матеріальних і організаційних умов проведення корекційної частини консультування.

Розрізняють два види роботи з батьками: індивідуальну роботу (проблема звернення до консультації носить характер внутрішнього конфлікту самої дитини) і керівництво батьківськими групами (проблема відбиває міжособистісні труднощі спілкування між; дитиною й батьками). Групова форма рекомендована в тих випадках, коли в основі труднощів спілкування лежить нерозуміння батьками базових фактів розвитку дитини і її потреб і відповідної їм динаміці відносин.

Керівництво батьківськими групами може здійснюватися у формі консультацій по приватних проблемах та у формі навчання батьків деяким базовим принципам. Важлива вимога по підбору учасників груп: у групу краще включати батьків дітей одного віку, бажано із приблизно подібними запитами й конфліктами.

Навчання батьків базовим принципам має на меті підвищення їх сенситивності до почуттів і переживань дітей на основі розуміння схованого значення їхньої поведінки, причинами неадекватних батьківсько-дитячих відносин можуть бути засвоєні в дитинстві стереотипи виховання й помилкових установок малих соціальних груп.

Загальні принципи організації роботи батьківських груп:

1. Відмова консультанта від ролі авторитарного лідера, єдиного джерела достовірної інформації й знання в групі.

2. Концентрація уваги групи не на поведінці дитини, а на її почуттях і переживаннях. Можливе центрування як на дитині, так і на терапевтичному підході до самого батька.

Консультант утримується від авторитарних і оцінних суджень, лише повідомляє інформацію про особливості поведінки дитини, розкриваючи зону альтернативних рішень проблеми. Консультант тільки організує адекватне орієнтування батьків. Право вибору того або іншого рішення залишається за батьком. При цьому необхідне засвоєння батьками способів емпатійного спілкування.

Методи роботи з батьками включають: індивідуальне консультування, кураторство випадку, групове обговорення проблем виховання й розвитку із застосуванням психодрами, тренінг батьківського спілкування, організацію спільної діяльності гри з дітьми.

З'ясування мотивів, що привели батька на консультацію (як заявлених, так і неусвідомлених): ми недотепні батьки - неблагополучна дитина; погано в родині, погано й з дитиною; поганий чоловік - погана дитина; маніпуляція (зробіть із ним (дитиною, чоловіком, дружиною, учителем, тещею й т.д.) що-небудь).

Необхідний аналіз неусвідомлених мотивів приходу батьків до психолога, можливо, пов'язаних:

1. З життєвим, досвідом батьків, для яких: виховання виступає як реалізація потреби сенсу життя; виховання виступає як мотив, що реалізує потребу досягнення; виховання як реалізація надцінних ідеалів, якостей (н-лад, чекали хлопчика, а народилася дівчинка) - у підсумку виховують у дівчинці чоловічі якості); виховання як реалізація певної системи (н-лад, плавати раніше, ніж; ходити);

2. З резильтатом подуцжніх відносин і т.д. Перелік методик, що використовується психологом для діагностики міжособистісних відносин: Методики, пропоновані батькам:

Опитувальник стилю батьківської поведінки (Ейдеміллер).

Анамнезтичний опитувальник.

Батьківський твір "Історія життя моєї дитини".

"Батьківський семінар", що дозволяє виявити батьківські омани, негативні установки й т.д..

Тест-опитувальник батьківського ставлення (Столін-Варга), що включає 5 шкал: " Прийняття-Відкидання", "Кооперація", "Симбіоз", "Авторитарна гіперсоціалізація", «Маленький невдаха".

Методика виміру батьківських установок і реакцій В.Шефера (РАКУ).

Тест-опитувальник задоволеності шлюбом (ОУБ - Столін, Романова, Бутенко).

Опитувальник АСВ (аналіз сімейного виховання) Методики,що пропонуються дитині:

Методика «Малюнок сім'ї» і його модифікації.

Різні варіанти методики "Незакінчені речення".