Практична робота №3

2.1. Підбір гідроапаратури

Згідно вибраної схеми гідроприводу, а також враховуючи значення витрат і тиску|тиснення|, проведемо|вироблятимемо,справлятимемо| підбір гідроапаратури. Для конкретизації як розрахункова умовно прийнята витрата Q = 20 л/хв. Стосовно гідроприводу, представленого|уявляти| на рисунку 2.1, необхідно вибрати запобіжний клапан, розподільний золотник, дросель і фільтр. Всі дані по вибраній апаратурі зводимо в таблицю 2.5.

Таблиця 2.5

Гідроапаратура

Гідроапаратура	Кількість	Тип	Витрата, л/хв	Тиск,|тиснення| МПа	Перепад тиску,|тиснення| МПа
Запобіжний клапан	1	Г-52-22	20	6,3	0,15
Золотник з|із| ручним управлінням	1	Пг74-22	20	20	0,2
Дросель	1	ПГ-77	20	20	0,3
Фільтр сітчастий	1	С42-51	16	0,63	0,1

З|із| таблиці|иціи 2.5 видно|показний|, що вибрані запобіжний клапан, золотник з|із| ручним управлінням і дросель відповідають розрахунковій витраті, а фільтр має пропускну спроможність 16 л/хв, що менше розрахункової, тому в гідросистему необхідно паралельно включити два фільтри. При цьому перепад тиску|тиснення| на фільтрах складе:

тут

де n – кількість фільтрів.

Таким чином, було проведено|виробляти,справляти| підбір гідроапаратури, яка задовольняє розрахунковим даним і по витраті і по тиску|тисненню|.

2.2. Визначення дійсних перепадів тиску|тиснення|

При визначенні перепадів тиску|тиснення| виходять з витрат, на які розрахована гідроапаратура. Дійсні витрати відрізняються від довідкових. Тому необхідно уточнити значення перепадів тиску|тиснення|.

Перепади тиску|тиснення| на золотнику можна знайти з|із| виразів:

(2.19)

де ΔР^*_зол – перепад тиску|тиснення| на золотнику при витраті Q^*_зол|;

Q_Ц1| – витрата рідини в порожнину нагнітання циліндра;

Q_Ц2| – витрата рідини з|із| порожнини зливу.

Аналогічно можуть бути уточнені значення Р і для іншої гідроапаратури.

Для обчислення|підрахунку| витрати Q_Ц2| рідини, яка витікає зі|із| штокової порожнини, необхідно знайти за формулою діаметр штока d, заокруглити|округлювати| його значення до найближчого стандартного у більшу сторону по ГОСТ 12447-80 (див. вище) і знайти витрату:

(2.20)

Далі обчислюємо|обчисляємо,вичисляємо| середні швидкості перебігу мастила|мастила,олії| в трубах l₁| і l₂| (див. рисунок 2.1). Середня швидкість рідини V_РР1 була вже визначена по (2.18). Якщо діаметри труб однакові, то

Знайдемо перепади тиску|тиснення| в трубах. Для цього обчислимо|обчислятимемо,вичислятимемо| числа Рейнольдса:

(2.21)

Знаючи, чому рівна кінематична в'язкість ν_50°С| мастила|мастила,олії| при температурі 50°С|, знайдемо його значення при температурі Т_М за формулою:

(2.22)

або за довідником.

У таблиці|. 2.6 наведено значення n, а в таблиці| 2.7 – значення в'язкості мастила|мастила,олії| в стоксах| (1·10^-4 м²/с).

Таблиця 2.6

Значення показників ступеня|міри| n у формулі (2.22)

ν50°10-4|, м2/с	n	ν50°10-4|, м2/с	n
0,028	1,39	0,373	2,24
0,0625	1,59	0,451	2,32
0,09	1,72	0,529	2,42
0,118	1,79	0,606	2,49
0,212	1,99	0,684	2,52
0,293	2,13	0,8	2,56

Таблиця 2.7

Кінематична в'язкість деяких індустріальних мастил

Мастило| індустріальне	t,°С	ρ, кг/м3	ν50°10-4|, м2/с
І-5	50	890	0,04…0,05
І-8	50	900	0,06…0,08
І-12	50	880	0,1…0,14
І-20	50	885	0,18
І-25	50	890	0,24…0,27
І-30	50	890	0,28…0,33
І-40	50	895	0,35…0,45
І-45	50	900	0,42
І-50	50	910	0,5
І-70	50	910	0,65…0,75
І-100	50	920	0,9…1,18

Для подальших|дальших| розрахунків необхідно визначити безрозмірний коефіцієнт гідравлічного тертя, який залежить від режиму руху рідини.

При ламінарному| режимі для визначення коефіцієнта гідравлічного тертя λ рекомендується при Re<2300| застосовувати формулу:

(2.23)

а при турбулентному режимі руху рідини в діапазоні Re| = 2300…100000 коефіцієнт λ визначається по напівемпіричній формулі Блазіуса:

(2.24)

Якщо

де Δ_е – еквівалентна шорсткість труб (для нових безшовних сталевих труб Δ_е = 0,05 мм, для латунних – Δ_е = 0,02 мм), то коефіцієнт гідравлічного тертя визначається за формулою А.Д. Альтшуля:

(2.25)

Визначивши коефіцієнти гідравлічного тертя, знаходимо|находимо| перепади тиску|тиснення| в трубах:

(2.26)

де ρ|із| – густина робочої рідини, кг/м³ (див. таблицю 2.7);

λ₁| і λ₂| – коефіцієнт гідравлічного тертя для напірної і зливної гідроліній| відповідно.

Перепади тиску|тиснення| на дроселі залишаємо такими ж, як і раніше (перепади тиску|тиснення| на дроселі залежать від ступеня|міри| його відкриття|відчиняти|). Знаючи перепади тиску|тиснення|, знаходимо|находимо| тиски|тиснення| в порожнинах силового циліндра:

P₂| = ΔР_{зол 2} + ΔР₂ + ΔР_ДР + ΔР_Ф

потім знаходимо|находимо|:

і уточнюємо тиск|тиснення|, що створюється насосом:

P_Н| = P₁| + ΔР_{зол 1} + ΔР₁