Договір позики

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність (в оперативне управління) гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку саму суму грошей або рівну кількість речей такого самого роду і якості.

Договір позики вважається укладеним у момент передачі грошей чи речей.

Договір позики передбачається безпроцентним, якщо:

1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходу громадян, і не пов'язаний зі здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;

2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Предмет позики вважається повернутим у момент її передачі поклажедавцеві або зарахування суми грошей, що позичалася, на його банківський рахунок.

Позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що гроші або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж зазначено в договорі.

Договір дарування

За договором дарування одна сторона передає або зобов'язується передати у майбутньому другій стороні безоплатно майно у власність.

Предметом договору дарування може бути будь-яке майно, що не вилучене з товарообороту і може бути у власності особи, якій воно дарується: рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери; нерухомі речі, а також майнові права, якими дарівник володіє на момент укладення договору, або які можуть виникнути у нього в майбутньому.

Договір дарування є безоплатним і двостороннім. Він не може встановлювати обов'язок обдарованого вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайно-вого характеру. Однак договором може бути встановлений обов'язок обдарованого вчинити певну дію майнового змісту на користь третьої особи або утриматися від її вчинення (передати грошову суму чи інше майно у власність, сплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред'являти вимог до третьої особи про виселення тощо).

Він вважається укладеним з моменту прийняття майна обдарованим, тобто вчинення останнім дій, які свідчать про волевиявлення обдарованого отримати дарунок у власність. Прикладом прийняття дарунку може бути прийняття обдарованим документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальнико-ві предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо).

Законодавством України передбачені умови розірвання договору дарування. Так, вказаний договір може бути розірваним по ініціативі дарувальника у таких випадках:

— у разі порушення обдарованим обов'язку на користь третьої особи;

— якщо обдарований умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарівника по договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна або відносно його батьків, дружини (чоловіка) чи дітей;

— якщо обдарований створює загрозу безповоротної втрати дарунку, що має для дарувальника велику немайнову цінність;

— якщо внаслідок недбалого ставлення обдарованого до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.