- •Навчальна мета
- •Організаційна структура лекції
- •2. Органічні сполуки:
- •Вимоги до антисептичних та дезінфікуючих засобів
- •Антисептичні та дезінфекційні засоби
- •Цефалоспорини
- •Препарати
- •Препарати аміноглікозидів
- •Сульфаніламідні препарати
- •Іі Класифікація сульфаніламідних препаратів
- •Протитуберкульозні препарати
- •Хіміотерапевтичні засоби різної хімічної будови
- •Протисифілітичні засоби
- •Протиамебні засоби
- •Засоби, які застосовують при трихомонозі
- •Протигельмінтні препарати
- •Противірусні засоби
- •Протимікозні засоби
Противірусні засоби
Назва препарату |
Форма випуску |
Спосіб застосування |
Oxolinum Оксолін Сп.Б |
Мазь,25%,0,5%-10-15-30г; порошок; розчин, очні краплі (0,1%); краплі для носа (0,25%) |
Для змащування слизової оболонки носа, шкіри, закладання за повіки |
Remantadinum Ремантадин Сп.Б |
Таблетки по 0,05г |
Усередину – першої доби 0,1г 1-3 рази, другої, третьої – 0,1г 1-2 рази, четвертої – 0,1г 1 раз |
Interferomum Інтерферон Сп.Б |
Ампули, у вигляді сухого аморфного порошку |
Розчиняють у 2 мл дистильованої води; краплі для очей і носа |
Aciclovir Ацикловір Сп.Б |
Таблетки по 0,2г, флакони по 0,25г, 3%
очна мазь по 5г, 2,5% мазь по 15,0 |
По 1 таб. 4-5 раз на добу В/в з розрахунку 5-10мг/кг 3 рази на добу За повіку 5 раз на добу зовнішньо |
До протимікозних належать лікарські засоби, що мають фунгіцидну або фунгістатичну дію.
Класифікація протимікозних засобів
За походженням:
І. Антибіотики полієнового ряду: амфотерецин, пімафуцин, ністатин, леворин, грізеофульвін.
ІІ. Синтетичні препарати:
Похідні імідазолу: клотримазол, кетоконазол, міконазол;
Похідні тріазолу: флуконазол, іпіраконазол;
Похідні N- метилнафталіну: тербінафін, нафтафін;
Похідні морфоліну: аморфолін;
Похідні нітрофенолу: нітрофунгін;
Похідні тіокарбомату: хінофунгін;
Четвертинні амонієві сполуки: декамін;
Похідні кислоти ундецилової: мазь “Цинкундан”, “Ундецин”,
Похідні кислоти карбонової: октизил;
Інші: препарати йоду, кислоти борна, молочна, натрію тетраборат, барвники.
ІІІ. Рослинні: лопух, бузина, горіх волоський.
За призначенням:
І. Препарати, які призначають при захворюваннях, що викликаються патогенними грибами:
при системних глибоких мікозах: антибіотики полієнового ряду, похідні імідазолу, тріазолу;
при епідермомікозах: гризеофульвін, тербінафін, нітрофунгін, хінофунгін, препарати йоду, кислоти ундецилової.
ІІ. Препарати, які призначають при захворюваннях, що викликаються умовно патогенними грибами: ністатин, леворин, міконазол, клотримазол, декамін, галогени, неорганічні кислоти, луги.
За механізмом дії:
Порушують проникність оболонки (полієнові антибіотики).
Порушують синтез нуклеїнових кислот і білка (грізеофульвін).
Ністатин – антибіотик, що пригнічує ріст патогенних грибів, особливо дріжджових грибів роду Candida, справляє амебіцидну дію. Стійкість до препарату виникає повільно. При внутрішньому застосуванні ністатин погано всмоктується і виводиться з калом.
Призначають місцево у вигляді аплікації на шкіру і слизові оболонки у формі мазі, супозиторіїв та внутрішню для профілактики і лікування кандидозів у дітей та дорослих зі зниженим імунітетом; профілактично призначають для запобігання кандидозу під час лікування антибіотиками широкого спектра дії, особливо групи тетрацикліну, а також під час антибіотикотерапії ослаблених хворих з цукровим діабетом, під час променевої терапії.
Побічна дія: зниження апетиту, нудота, блювання, пронос.
Амфотерицин В – антибіотик широкого спектра дії. Вводять в/в, ендолюмбально або в порожнини тіла. Добре проникає у тканини, але погано в спинномозковий канал.
Призначають при гістоматозі, кокцидоїдозі, вісцеральних формах кандидамікозу, бластомікозах, генералізованому трихофітозі.
Побічна дія: флебіт, нефротоксичність, гіпокаліємія, головний біль, нудота, блювання, пронос, анемія, підвищується температура тіла.
Для зменшення побічної дії збільшують перерви між циклами лікування.
Амфоглюкамін – менш токсичний препарат амфотерицну В.
Гризеофульвін – антибіотик, що продуктується пліснявим грибом. Добре всмоктується з травного каналу, його біозасвоєння збільшується у разі вживання жирної їжі. Краще всмоктується у вигляді суспензії. Накопичується в клітинах епідермісу і зв’язується з кератином, порушує синтез клітинної стінки грибів. Одужання настає після повної заміни інфікованого епідермісу.
Призначають при мікозах шкіри, волосся, нігтів.
Побічна дія: головний біль, анорексія, діарея, безсоння, фото- сенсибілізація, алергійні реакції. Встановлено тератогенний та канцерогенний ефекти.
Препарати нітрофунгін, клотримазол, мікосептин, міконазол, кетоконазол застосовують зовнішньо при мікозах шкіри, слизових оболонок, статевих органів.
Флуконазол (дифлюкан) вводять усередину і в/в при різних мікозах.
