- •Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві
- •Розслідування та облік нещасних випадків
- •Повідомлення про нещасні випадки, їх розслідування та ведення обліку
- •Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин
- •Розслідування та облік випадків виявлення хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •Порядок повідомлення про професійні захворювання та розслідування причин, що призвели до їх виникнення
- •Порядок реєстрації та обліку випадків професійних захворювань
- •Розслідування випадків професійних захворювань у працівників, направлених на роботу за межі підприємства
- •Розслідування випадків професійних захворювань у непрацюючих пенсіонерів, а також у працівників, які змінили місце роботи та проживання
- •Розслідування та облік аварій
- •Прикінцеві положення
- •Затверджую
- •Про нещасний випадок
- •Питання для самоконтролю
- •1. Відомості про потерпілого (потерпілих)
- •2. Характеристика об'єкта, дільниці та місця, де стався нещасний випадок (аварія)
- •3. Обставини, за яких стався нещасний випадок (аварія)
- •4. Причини нещасного випадку (аварії)
- •5. Заходи щодо усунення причин нещасного випадку (аварії)
- •6. Висновок комісії
- •7. Перелік матеріалів, що додаються
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
Порядок повідомлення про професійні захворювання та розслідування причин, що призвели до їх виникнення
64. На кожного хворого клініками науково-дослідних інститутів, відділеннями професійних захворювань лікувально-профілактичних закладів складається повідомлення за формою П-З. Протягом трьох діб після встановлення остаточного діагнозу повідомлення надсилається роботодавцю або керівнику підприємства, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення професійного захворювання, відповідній установі (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служби та лікувально-профілактичному закладу, які обслуговують це підприємство, відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду.
65. Роботодавець організовує розслідування кожного випадку виявлення професійного захворювання протягом десяти робочих днів з моменту одержання повідомлення.
Розслідування випадку професійного захворювання проводиться комісією у складі представників: відповідної установи (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служби (голова комісії), лікувально-профілактичного закладу, підприємства, профспілкової організації, членом якої є хворий, або уповноваженого трудового колективу з питань охорони праці, якщо хворий не є членом профспілки, відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду.
До розслідування в разі необхідності можуть залучатися
представники інших органів.
У розслідуванні причин професійних захворювань інфекційної та паразитарної етіології обов'язково беруть участь фахівці з епідеміології та паразитології відповідної установи (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служби.
Розслідування причин двох та більше випадків професійних захворювань у однієї особи проводиться у міру визначення цих захворювань за наявності повідомлення. В акті розслідування зазначається, чи раніше у цієї особи було виявлено профзахворювання (найменування діагнозу) та рік його виявлення.
66. Роботодавець зобов'язаний подати комісії з розслідування дані лабораторних досліджень шкідливих факторів виробничого процесу, необхідну документацію (технологічні регламенти, вимоги і нормативи з безпеки праці тощо), забезпечити комісію приміщенням, транспортними засобами і засобами зв'язку, організувати друкування, розмноження і оформлення в необхідній кількості матеріалів розслідування.
67. Комісія з розслідування зобов'язана:
скласти програму розслідування причин професійного
захворювання;
розподілити функції між членами комісії;
розглянути питання про необхідність залучення до її роботи
експертів;
провести розслідування обставин та причин професійного захворювання;
скласти акт розслідування за формою П-4 (додаток 14), у якому зазначити заходи щодо запобігання розвиткові професійного захворювання, забезпечення нормалізації умов праці, а також назвати осіб, які не виконали відповідні вимоги (правила, гігієнічні регламенти).
68. Комісія з розслідування проводить гігієнічну оцінку умов
праці працівника за матеріалами раніше проведених атестацій робочих місць, результатів обстежень і досліджень, вивчає приписи державного нагляду за охороною праці, одержує письмові пояснення посадових осіб і працівників з питань, пов'язаних з розслідуванням професійного захворювання.
69. Акт розслідування причин професійного захворювання складається комісією з розслідування у шести примірниках протягом трьох діб після закінчення розслідування та надсилається роботодавцем хворому, лікувально-профілактичному закладу, який обслуговує це підприємство, робочому органу виконавчої дирекції Фонду та профспілковій організації, членом якої є хворий. Один примірник акта надсилається відповідній установі (закладу)
державної санітарно-епідеміологічної служби для аналізу і контролю за здійсненням заходів.
Перший примірник акта розслідування залишається на
підприємстві та зберігається відповідно до пункту 21 цього
Положення.
70. Роботодавець зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення розслідування причин професійного захворювання розглянути його матеріали та видати наказ про заходи щодо запобігання професійним захворюванням, а також про притягнення до відповідальності осіб, з вини яких допущено порушення санітарних норм і правил, що призвели до виникнення професійного захворювання.
Про здійснення запропонованих комісією з розслідування
заходів щодо запобігання професійним захворюванням роботодавець письмово інформує відповідну установу (заклад) державної санітарно-епідеміологічної служби протягом терміну, зазначеного в акті.
У разі втрати працівником працездатності внаслідок професійного захворювання роботодавець направляє потерпілого на МСЕК для розгляду питання подальшої його працездатності.
71. Контроль за своєчасністю і об'єктивністю розслідування
професійних захворювань, їх документальним оформленням, виконанням заходів щодо усунення причин здійснюють установи (заклади) державної санітарно-епідеміологічної служби, Фонд, профспілки та уповноважені трудових колективів з питань охорони праці відповідно до їх компетенції.
