2.4 Важкість і напруженість праці.

Критерієм фізичного навантаження на організм людини в процесі праці є важкість праці. Важкість праці – це характеристика трудової діяльності людини яка визначає ступінь залучення до роботи м’язів і відображає фізіологічні витрати енергії в наслідок фізичного навантаження. Вона визначається робочим положенням, характером робочих рухів, ступенем напруження фізіологічних функцій, завантаженістю робочого дня. В діючих стандартах величина важкості праці оцінюється за величиною енерговитрат. За цим показником (див. таблицю 2.2) роботи поділяються на три категорії – легкі, середньої важкості та важкі.

До категорії «легкі А» належать роботи, які виконуються сидячи та супроводжуються незначним фізичним напруження. Подібні роботи виконують працівники ряду професій у сфері управління, економісти, оператори ЕОМ, працівники швейного і годинникового та електронно-збирального виробництва).

До категорії «легкі Б» належать роботи, які виконуються сидячи або пов’язані з ходінням та супроводжуються деяким фізичним напруженням (ряд професій на підприємствах зв’язку, контролери, майстри, викладачі).

Таблиця 2.2 - Категорії робіт за ступенем важкості (ГОСТ 12.1.005-98)

Категорії робіт	Енерговитрати, Вт	Енерговитрати, ккал/год
Легкі: А Б Середні: А Б Важкі	До 139 140...174 175...232 233...290 Понад 290	До 120 121...150 151...250 201...250 Понад 250

До категорії «середні А» належать роботи, які пов’язані з постійним ходінням, переміщення дрібних (до 1 кг.) виробів або предметів у положенні стоячи або сидячи і які потребують незначного фізичного напруження(ряд професій у прядильно – ткацькому, поліграфічному виробництвах, торгівлі, механоскладальних цехах та інше).

До категорії «середні Б» належать роботи, які пов’язані з ходінням та переміщенням вантажів масою до 10 кг.(ряд професій у машинобудуванні та металургії).

До категорії «тяжкі» належать роботи, які пов’язані з постійними переміщеннями, пересуванням і перенесенням значних (понад 10 кг.) вантажів, а також ті, які вимагають значних фізичних зусиль(ряд професій повязвних з виконанням ручних операцій на металургійних, машинобудівельних, гірничо-видобувних, будівельних підприємствах, наприклад такі, як вантажники, ковалі тощо).

Напруженість праці – характеристика трудового процесу, що відображає навантаження, що припадає переважно на нервову систему. Напруженість праці визначається ступенем складності і відповідальності завдання, характером виконуваної роботи, сенсорним навантаженням (зорові, слухові та інші аналізатори), емоційним навантаженням, його монотонністю щільністю робочого дня. (див табл.. 2.3)

Основним документом, що регламентує гігієнічну класифікацію умов праці є „Гігієнічна класифікація за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу ” затверджена МОЗ України № 382 від 31 грудня 1997року.