- •Тема 2. Основи фізіології праці
- •Тема 2. Основи фізіології праці 1
- •2.1 Основи фізіології праці.
- •2.1.1 Роль центральної нервової системи в трудовій діяльності людини.
- •2.1.2 Загальні поняття про працю.
- •2.2 Особливості фізичної та розумової праці
- •2.3 Гігієнічна класифікація умов праці
- •2.3.1 Загальні поняття про умови праці
- •2.3.2 Гігієнічна класифікація умов праці
- •2.4 Важкість і напруженість праці.
- •2.5 Втома й перевтома
- •2.6 Значення адаптації в трудовому процесі
- •2.7 Атестація робочих місць
- •2.4.1 Гігієна розумової праці
- •Контрольні запитання
2.7 Атестація робочих місць
На підприємствах і в організаціях (незалежно від форм власності і господарювання), де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, проводиться атестація робочих місць. Основна мета атестації полягає в урегулюванні відносин між роботодавцем або уповноваженим ним органом і найманими працівниками щодо реалізації їхніх прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на п'ять років.
Робоче місце за умовами праці оцінюється з урахуванням впливу всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу на працюючих. На підставі комплексної оцінки робочі місця відносяться до одного із видів умов праці:
з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці;
зі шкідливими і важкими умовами праці;
зі шкідливими умовами праці.
Ці дані заносяться до Карти умов праці.
Умови праці визначаються певними критеріями факторів виробничого середовища і трудового процесу (див рис. 2.2).
На кожному робочому місці на працездатність впливають, здебільшого, декілька факторів, а не всі, і їх вплив можна подати через інтегральну оцінку умов праці. Крім особистих факторів, вплив яких неможливо врахувати прямими показниками, а лише через показники приросту виробітку за одиницю часу в разі незмінних умов виробничого середовища і якісного стану робочої сили.
Практика підприємств свідчить про те, що оцінка поліпшення умов праці може бути здійснена шляхом зіставлення фактичних умов праці з нормативними, прийнятими для базового періоду.
В сучасних умовах господарювання все більшого значення набуває проблема поліпшення умов праці не за рахунок компенсаційних виплат, а шляхом впровадження нової техніки, технологій, оздоровлення виробничого середовища, врахування вимог естетики праці.
До групи шкідливих виробничих факторів трудового процесу ГОСТ 12.0.003-74 відносить (див. рис. 2.2) :
фізичні перевантаження;
нервово-психічні перевантаження.
Крім вищезазначених факторів, на працюючого діють ще й чинники трудового процесу, до яких належать:
а) організація робочого місця:
робоча поза (вільна, вимушена);
час перебування у вимушеній позі (у % від часу зміни);
нахили корпуса тіла (відсутні, вимушені);
кути нахилу корпуса тіла (градуси);
кількість нахилів (за операцію, за зміну).
б) фізичне навантаження:
маса вантажу, що переміщається вручну (кг);
звідки переміщається вантаж (з підлоги, з робочої поверхні);
відстань підйому і переміщення вантажу (окремо за кожним);
частота підйому вантажу за операцію, за зміну;
змінний вантажообіг (тонн);
зусилля, що прикладаються до основних органів керування (Н).
в) зорова напруга:
робота з оптичними приладами або без них;
найменший об'єкт розрізнення (мм);
контраст об'єкта розрізнення;
характеристика фону.
г) режим праці і відпочинку:
змінність роботи;
тривалість обідньої перерви (хвилин);
наявність регламентованих перерв, та їх тривалість на протязі зміни.
Рисунок 2.2 Класифікація психофізіологічних виробничих чинників
Значні фізичні та розумові навантаження можуть призвести до розвитку втоми — стану, що супроводжується відчуттям стомленості та зниженням працездатності. Поновлення роботи на фоні розвиненого стомлення може зумовити перевтому — стан, проміжний між нормою і патологією.
Для зменшення втоми і запобігання розвитку перевтоми використовують різні заходи. Вправами та тренуванням досягається підвищення продуктивності праці. Унаслідок вправ та тренування зростають м'язова сила та витривалість, підвищується швидкість і точність робочих рухів, збільшується швидкість відновлення фізіологічних функцій після виконання роботи.
Раціональні режими праці та відпочинку протягом робочої зміни, доби, тижня запобігають розвитку перевтоми, скорочують фазу втягування в роботу та сприяють підтриманню працездатності на високому і стабільному рівні. Елементами раціональної праці і відпочинку можна вважати виробничу гімнастику (вступна гімнастика, фізкультпаузи, фізкультурні хвилинки), сеанси психофізіологічного розвантаження, функціональну музику.
До позитивного впливу на психоемоційний стан працівників призводять правильно підібране фарбування інтер'єра, устаткування, приладів, а також форма машин, верстатів, пристроїв, покрій і колір спецодягу. Для осіб, робота яких пов'язана з напруженням зору, обов'язкове проходження медичних оглядів 1 (2) рази на рік.
