Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
патопсихол. п-зн проц.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
246 Кб
Скачать
☆

5. Основні види порушення мислення

Порушення операціональної сторони мислення.

Мислення виступає як процес засвоєння та використання знань внаслідок синтезування, узагальнення та абстрагування. Порушення мислення виникає як нездатність використовувати систему операцій узагальненя та відволікання (відсторонення, абстрагування).

Деякі порушення психічної д-ті супроводжуються втратою можливості використовувати систему операцій узагальнення та абстрагування.

Виділяють дві основні форми порушення операціональної сторони мислення:

1. Зниження рівня узагальнення.

2. Викривлення процесу узагальнення.

1. Зниження рівня узагальнення.

Основні ознаки:

  • у судженнях хворих домінують безпосередні уявлення про предмети та явища;

  • оперування загальними ознаками заміняється встановленням конкретних зв’язків між предметами;

  • нездатність виділити найсуттєвіші ознаки, абстрагування від конкретних ознак (спільне між диваном та кріслом – на дивані можна читати).

Найчастіше зустрічаються при олігофренії, важкий формах енцефаліту, орг. ураженнях г/м.

При епілепсії, орг. ураженнях – зниження рівня узагальнення (раніше був вищий), при олігофренії – недорозвиток.

Особливості порушення при виконанні методик дослідження

  • Класифікація предметів та понять. Нездатність виділити загальні ознаки, всі предмети здаються настільки різними, що їх не можна об’єднати у групи. Можливе утворення великої к-ті маленьких однорідних груп на основі сюжетного зв’язку (в одній групі: яйце, ніж, ложка).

  • Виключення понять та предметів (виконання можливе тільки, якщо знайти загальну ознаку та мовленнєве її формулювання). Виключення відбувається за конкретно-ситуаційною ознакою (гроші не можуть бути зайвими, ногу не можна виключати, нема на що одягати взуття). неможливо відсторонитись від конкретних ознак предметів.

  • Розуміння переносного значення прислів’їв. Нерозуміння часто буває неповним або частково зміненим. Слово виступає у своєму конкретному значенні, тому хворі не можуть осмислити умовність прислів’їв та перенести його значення на всі випадки життя.

  • Піктограми: образи, що створюються здоровими людьми придатні для опосередкування, що поліпшує запам’ятання. У хворих труднощі у правильному встановленні умовних зв’язків пов’язані із порушенням утворення понять. (Епілепсія: намагання відтворити деталі, губиться сутність)

Т.ч., порушення узагальнення виявляється у конкретно-ситуаціному хар-рі суджень, нерозумінні переносу, умовності, що призводить до порушення процесу опосередкування (неможливості проаналізувати поставлене завдання в цілому, розглядаючи деталі), яке виявляється у недосконалому відображенні предметів, їх взаємозв’язків (відсутнє абстрагування від деталей).

Викривлення процесу узагальнення

Основні ознаки:

  • судження відображають випадкову сторону явищ, а не сутнісні взаємозв’язки: актуалізація випадкових асоціацій (виделка, стіл, лопата – тверді)

  • хворі живуть у світі бредові переживань, виявляючи байдужість по відношенню до оточення

  • переважають міркування про загальне при ігноруванні конкретного (шафа – обмежена частина простору)

  • беззмістовний хар-р суджень, що чітко виявляється у дослідженні за м-дом піктограм (теплий вечір – 2 трикутники, весела вечеря – 2 кружечки).

  • легкість у виконанні завдань, можливість утворення будь-якого зв’язку безвідносно до змісту (розлука –лук: перший л).

При виконанні експериментальних завдань можливим є зближення будь-яких відносин між предметами та явищами. Реальні співвідношення при цьому не враховуються. Мовлення ускладнює процес виконання завдань, оскільки слова стають додатковим стимулом для утворення випадкових асоціацій, які і використовуються. Правильне виконання завдань має неправильне пояснення.

Найчастіше зустрічається при шизофренії.

Т.ч., домінування зв’язків, неадекватних реальним відношенням, що стосуються конкретних суджень призводить до викривлення процесу мислення.