1. Рівні викладання та засвоєння навчального матеріалу

Як бачимо з наведених прикладів, репродуктивну та продуктивну діялі. пість можуть виконувати студенти з різною мірою самостійності та твор­чості. За цією ознакою розрізняють чотири рівні навчання, рівні викладання навчальної інформації та її засвоєння студентами.

Під рівнем навчання розуміють зміст навчання, рівень програми на­вчання, тобто, в кінцевому підсумку, освітній і професійний рівні майбу і - нього фахівця.

Рівень викладання навчальних дисциплін, окремих тем та питань про­грами навчальної дисципліни визначається програмою відповідної навчаль­ної дисципліни. Вимоги до рівня викладання навчального матеріалу визна чаються відповідною освітньо-професійною програмою (складовою стандар­ту вищої освіти).

Рівень засвоєння навчального матеріалу конкретним студентом визнати ється його індивідуальними особливостями: мотивацією та настановою, ріп- нем попередньої підготовки, затраченими зусиллями на засвоєння навчально, го матеріалу тощо. Рівень засвоєння навчального матеріалу конкретним сі у*

дснтом оцінює викладач під час проведення різноманітних контрольних за­ходів. Цей рівень може відповідати рівню навчання, і тоді підготовку студен- іа оцінюють вищим балом, а може бути і нижчим від рівня навчання - тоді оцінка відповідно знижується. Нарешті, рівень засвоєння може бути й вищим під рівня навчання в тому випадку, коли студент відповідно до своїх пізнава­льних інтересів вивчив матеріал більш поглиблено, розширено.

У педагогіці вирізняють певні рівні навчання та засвоєння павчально- і о матеріалу.

Перший рівень - «рівень ознайомленню). Під час навчання па першо­му рівні навчальна інформація передається па рівні опису явищ, процесів, побудови систем та обладнання. Засвоєння на першому рівні обмежується найбільш загальними уявленнями про об’єкт вивчення, а мислення альте­рнативними судженнями типу «так - ні», «або - або».

На цьому рівні студент здатен лише впізнавати, розпізнавати, розріз­нити об’єкти в ряді інших подібних об’єктів; пам’ятати та відтворювати інформацію, потрібну для відповіді та підготовки для розв’язання задач, ідобуті знання - цс декларативні знання або «зпапня-копії». Декларатив­не знання передбачає розуміння і власне знання інформації, основних по­ложень, законів тощо. На першому рівні засвоєння студент виявляє під час контролю лише обізнаність у навчальному матеріалі, він здатний відновіс- ш па питання: хто, коли, що, де, скільки; але він ще пе підготовлений до практичного використання теоретичного матеріалу.

Другий рівень - «стереотипний рівень». Під час викладання навча­льного матеріалу на другому рівні подають описове і математичне визна­чення понять, закономірностей та правил. Стереотипний рівень - це інфор­маційний мінімум дисципліни; недопустиме незнання навіть його частини. |нм засвоєння інформаційного мінімуму неможливий перехід до поглибле­ної о, творчого здобування знань, а саме - до продуктивного рівня. На цьо­му рівні студент оволодіває основними поняттями навчальної дисципліни «стільки, що може описувати дії з об’єктом вивчення, аналізувати різно­манітні дії і різноманітні результати. Для другого рівня засвоєння характе­рне досить вільне володіння студентом навчальною інформацією, здатність Відповідати на питання «як?». На цьому рівні діяльність студента характе­ризується уміннями застосовувати засвоєну інформацію в практичній сфері

для розв’язання деякого класу типових завдань згідно із засвоєними зраз­ками. Отримані знання називають процедурними знаннями. Процедурне знання передбачає готовність студентів застосовувати факти, поняття, пра­вила та методи для досягнення певної мети. Цей рівень характерний для початкового рівня діяльності спеціаліста з освітньо-кваліфікаційним рів­нем «молодший спеціаліст», діяльності за інструкцією, жорстким алгорит­мом відповідно до точно визначеного переліку посадових обов’язків, тобто це операційний або технологічний рівень професійної діяльності.

Третій рівень - «рівень умінь». Під час викладання навчального матеріалу на третьому рівні подають математичний опис та розрахунок процесів, явищ, обладнання, виконують аналіз і синтез, узагальнення та інтерпретації.

Третій рівень засвоєння навчального матеріалу забезпечує початковий рівень продуктивної діяльності. Засвоєння на рівні «умінь» передбачає глибоке розуміння студентом суті проблеми, здатність свідомо використо­вувати інформацію про об’єкти та способи діяльності в ситуаціях, відмін них від навчальних, через трансформацію засвоєних знань, навичок тії вмінь у нові умови, здатність застосовувати знання на практиці для роз­в’язання деякого класу нестандартних завдань, отримувати суб’єктивно нову інформацію. Здобуті знання - це концептуальні знання. Для студеп та характерне активне конструювання відповідей, здатність виконувані аналіз і синтез процесів та об’єктів, готовність до відповідей па питаним «чому?», до розв’язання адаптованих професійних завдань.

Четвертий рівень - «евристичний рівень». Цей рівень засадничиіі щодо генерування нового знання. Студент здатний трансформувати пер­винну навчальну інформацію настільки, що легко справляється із завдан­нями різних класів. Відбувається відхід від стереотипів, діяльність набути пошукового характеру.

Для евристичного рівня засвоєння характерна здатність розв’язувані нетипові, реальні завдання, ускладнені суперечливими і навіть нечіткими умовами, які потребують певної трансформації та пристосування нагромії» дженого досвіду до нових нетипових умов діяльності. Здобуті знання па чім вають «знаннями-трансформаціями».

Розвиток процесу навчання розглядають як сходження від «знань- ознайомлень» до «знань-трансформацій». Людина потребує знань усіх рівнів. Про дещо вона повинна мати лише уяву (тут достатньо рівня « шань-ознайомлень»), деякі знання треба засвоювати па рівні повноцін­них «знань-умінь», а деякі потребують настільки глибокого засвоєння, щоб трансформувати їх (хоч би за аналогією) в інші галузі діяльності.

Вибір обсягу навчальної інформації та рівнів навчання - винятково актуальна та складна проблема дидактики. На її правильне розв’язання на­самперед впливають чітко визначені цілі освіти.

Знання і розуміння викладачем етапів пізнавальної діяльності, рівнів навчання та викладання навчального матеріалу - неодмінна умова прави­льної організації пізнавальної діяльності студентів та ефективності навча­льного процесу.