Апаратна фізіотерапія

В Центрі за використання відповідної апаратури застосовуються методи фізіотерапевтичного впливу, а саме: електролікування, світлолікування, ультразвукове лікування, інгаляції та ароматерапія тощо. Фізіотерапевтичні заходи призначаються лікарем-куратором індивідуально, в середньому по 5-10 процедур.

Електролікування — метод фізіотерапії, який застосовується з лікувальною і профілактичною метою з використанням електричної енергії, електричного полю.

Основними методами електролікування є гальванізація та лікувальний електрофорез. Під впливом гальванізації посилюється крово- та лімфообіг, стимулюються трофічні процеси, підвищуються секреторні функції залоз зовнішньої та внутрішньої секреції. Лікувальний електрофорез застосовується значно частіше і являє собою поєднання впливу постійного струму із надходженням до організму інваліда лікувальних речовин. До особливостей коригуючої дії лікувального електрофорезу відносять:

• можливість локального впливу на поверхнево розташовану ділянку тіла, наприклад, суглоб;

• велику тривалість дії процедур — депо лікувальних речовин зберігається протягом декількох днів;

• виключення впливу лікувальних речовин на органи травлення, у тому числі на печінку, а також на інші системи.

Крім того в Центрі застосовуються методи електролікування, засновані на використанні імпульсних струмів, а саме:

електросон — метод фізіотерапії, в основі якого є вплив імпульсним струмом малої інтенсивності з метою нормалізації функціонального стану центральної нервової системи (ЦНС). В результаті слабкого ритмічного монотонного впливу на рецепторний апарат голови, тісно пов'язаний з головним мозком і його кровообігом, покращується порушений функціональний стан ЦНС та її регулюючий вплив на інші системи організму;

короткоімпульсна електроаналгезія – метод фізіотерапії, який полягає в збудженні окремих ділянок тіла короткими (0,15 - 0,5 мс) імпульсами прямокутної форми частотою 150 - 2000 Гц і силою 2-3 мА, коли збуджуються тільки чутливі нерви, рухові нерви і не відбувається впливу на м'язові волокна. Ритмічна імпульсація створює функціональну блокаду чутливих нервових шляхів, що призводить до припинення або зменшення больового синдрому. Цей метод фізіотерапії застосовується переважно при вертеброгенних ураженнях нервової системи;

діадинамотерапія — метод фізіотерапії, при якому застосовується лікування постійним струмом із напівсинусоїдальною формою імпульсів, які проходять із частотою 50 в 1 (однотактний) або 100 в 1 (двотактний). Ці струми викликають порушення функції екстерорецепторів, що супроводжується відчуттям печіння і поколювання під електродами, а також появою гіперемії внаслідок розширення поверхневих судин і прискорення кровообігу по ним. Збільшення сили струму викликає ритмічне порушення функції нервів і м'язових волокон, що призводить до активації периферичного кровообігу, обміну речовин. При збільшенні сили струму може відбутися тетанічне скорочення м'язів. Цей метод фізіотерапії застосовується при вертеброгенних ураженнях нервової системи;

інтерференцтерапія — метод фізіотерапії, який полягає в лікувальному застосуванні інтерференційних струмів, які утворюються усередині тканин організму в результаті інтерференції (додавання) двох вихідних струмів середньої частоти. Інтерференційні струми використовують при підгострому перебігу захворювань периферичної нервової системи;

ампліпульстерапія — метод фізіотерапії, в основі якого лежить лікування синусоїдальними струмами середньої частоти, модульованими за амплітудою низькою частотою в межах 10 – 150 Гц. Струми середніх частот забезпечують гарне проходження через шкірні покриви, не викликаючи роздратування і неприємних відчуттів під електродами. Амплітудні пульсації низької частоти дають змогу позитивно впливати на нервово-м'язові структури. Синусоїдно-модульовані струми активують кровообіг і обмінні процеси не тільки в поверхневих, але й у глибоко розташованих органах і тканинах. Метод успішно використовується для реабілітації інвалідів з ушкодженнями і захворюваннями опорно-рухового апарата, нервової системи і захворюваннями внутрішніх органів;

електростимуляція — метод фізіотерапії, при якому застосовуються електричні струми для посилення діяльності органів і систем (електростимуляція рухових нервів і м'язів). Електростимуляція використовується для підтримки життєдіяльності м'язів, попередження їх атрофії на період відновлення ушкодженого нерва, для попередження атрофії м'язів в період тривалої гіпокінезії, для збільшення сили м'язів і для штучної корекції рухів переважно в кінцівках;

дарсонвалізація — метод фізіотерапії, при якому проводиться лікування електричними й електромагнітними коливаннями високої частоти, високої напруги і малої сили. В основі фізіологічної діяльності струмів д'Арсонваля лежать рефлекторні явища. Впливаючи на рецептори шкіри, струми викликають відповідні сегментарні і загальні рефлекторні реакції, роблять одночасно і місцевий вплив на тканини;

магнітотерапія — метод фізіотерапії, в основі якого лежить вплив на тканини постійним або перемінним низькочастотним магнітним полем. Дія постійного магнітного поля на організм інваліда створює седативний, болезаспокійливий і протизапальний ефект. В результаті магнітотерапії знижується емоційна напруженість, нормалізується сон, поліпшується кровообіг, трофіка тканин, зменшується транссудація і набряк тканин, виникає гіпотензивний ефект;

індуктотермія — метод фізіотерапії, в основі якого лежить лікувальне застосування високочастотних електромагнітних коливань 13,6 МГц (довжина хвилі 22,13 м). Дія високочастотного магнітного поля на організм інваліда створює болезаспокійливий і протизапальний ефект. В результаті індуктотерапії знижується інтенсивність больового синдрому при вертеброгенних ураженнях нервової системи.

Ультразвукова терапія — метод фізіотерапії, при якому застосовуються з лікувальною метою механічні коливання високої частоти. Під їх впливом у м'яких тканинах відбувається розширення судин, підсилюється кровообіг, позитивно збуджуються нервові структури та виявляється болезаспокійлива дія.

Світлолікування – методи фізіотерапії із застосуванням різних варіантів світла, тобто електромагнітних хвиль різної довжини. Механізм дії характеризується впливом на капілярний, артеріальний та венозний кровообіг, трофіку тканин та супроводжується протизапальною дією. Застосовується при лікуванні гострих респіраторних захворювань, міалгіях, нейроміозитах та інших вертеброгенних захворюваннях, а також при лікуванні псоріазу, екземи, нейродерміту в структурі дерматологічних захворювань.

Інгаляції – метод фізіотерапії, при якому використовується пероральне та ендоназальне введення медикаментів з метою периферично-сегментарного впливу на рецепторний апарат порожнини носу для корекції носового дихання, а також при лікуванні гострих та хронічних респіраторних захворювань

Заходи з фізіотерапії, які протягом професійної реабілітації застосовуються до слухачів Центру, призначаються лікарями – кураторами і відображаються в спеціальному протоколі.