Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ободячок_модуль_ёпта.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
954 Кб
Скачать
☆
  1. Класифікація помилок, що виникають у процесі програмної реалізації системи і помилки переповнення буфера

Переважно ці помилки з'являються у кінцевому продукті ненавмисно (на етапі розроблення системи програмісти можуть додати або вилучити деякі функції навмисно задля спрощення процедур налагодження і потім про них забути).

Типові помилки:

  • помилки контролю припустимих значень параметрів;

  • помилки визначення областей (доменів);

  • помилки послідовності дій;

  • помилки ідентифікації й автентифікації;

  • помилки перевірки границь об'єктів;

  • інші помилки у логіці функціонування.

Помилки переповнення буфера (Buffer Overflows) - найпоширеніші з помилок, що приводять до появи вад захисту в програмних системах. Скориставшись цими вадами захисту, зловмисники можуть виконати будь-яку команду і отримати можливість контролювати всю систему.

Розмір буфера має бути таким, щоб дані повністю у ньому вміщались, а з іншого боку, щоб буфер не був надто великим.

Якщо робота ведеться і рядками символів, то деякі бібліотечні функції не зважають на попередні обмеження довжини і здійснюють копіювання до кінця рядка, тобто до символу, що є ознакою кінця рядка. Коли довжина рядка перевищує розмір буфера, копіювання триває, і частину рядка, що не вмістилась у буфері буде записано замість даних, розташованих за його межами.

  1. Помилки оброблення текстових рядків. Люки

Помилки оброблення текстових рядків - це некоректне оброблення непередбачених даних. Сприятлива для порушника ситуація, як і у випадку переповнення буфера, створюється тоді, коли вразлива програма виконується в системі з привілеями, вищими, ніж має користувач, від якого ця програма приймає дані.

Люки (або «чорні ходи») це недокументовані функції програмного забезпечення, які дають змогу здійснювати проникнення в систему.

Програмісти можуть впроваджувати люки задля тестування та налагодження програм, а потім залишати їх у кінцевому продукті через неуважність або з метою подальшого використання ресурсів систем чи збирання інформації.

  1. Класифікація шкідливого програмного забезпечення

Під терміном шкідливе програмне забезпечення (ШПЗ) (рос. – вредоносное программное обеспечение, англ. - malware) розуміють програмні засоби, що несанкціоновано впроваджують у комп'ютерну систему і які здатні викликати порушення політики безпеки, завдавати шкоди інформаційним ресурсам, а в окремих випадках, і апаратним ресурсам комп'ютерної системи.

За механізмами розповсюдження є таке ШПЗ:

♦ Класичні комп'ютерні віруси:

  • файлові віруси;

  • завантажувальні віруси;

  • макровіруси;

  • скриптові віруси.

♦ Мережні хробаки:

  • поштові хробаки;

  • хробаки, що використовують інтернет-пейджери;

  • хробаки в IRC каналах;

  • хробаки файлообмінних мереж (Peer-to-Peer Network – об’єднання рівноправних вузлів, P2P);

  • інші мережні хробаки.

♦ «Троянські коні».

♦ Спеціальні хакерські утиліти.

  1. Програмні закладки

Програмні закладки працюють у комп'ютерній системі, здійснюючи заходи, спрямовані на приховування свого існування від користувача.

Функції програмних закладок

♦ Перехоплення і передавання інформації:

  • крадіжка паролів;

  • шпигунські програми.

♦ Порушення функціонування систем («логічні бомби»):

  • знищення інформації;

  • зловмисна модифікація інформації;

  • блокування системи.

♦ Модифікація програмного забезпечення:

  • утиліти віддаленого адміністрування (люки);

  • інтернет-клікери;

  • проксі-сервери;

  • дзвінки на платні ресурси;

  • організація DoS- і DDoS-атак.

♦ Психологічний вплив: реклама; лихі жарти, містифікації.