4. Тривалість і строки будівництва

Строк будівництва об’єкту встановлюється відповідно СНиП 1.04.03-85 (норми тривалості будівництва підприємств, будинків і споруд). Директивний строк будівництва зрошувальної мережі на площі до 500 га дорівнює 12 місяців ( в проекті 208,8 га), в тому числі: підготовчий період 5% і ліквідаційний 2-3% від загальної тривалості будівництва.

Для визначення фактичного строку будівництва зрошувальної мережі складається календарний план виконання робіт. Календарне планування - це опрацювання рішень по розподілу і ув’язане по часу виконання робіт, що будуть виконуватися при будівництві зрошувальної мережі.

Результати рішень, прийнятих в процесі календарного планування , оформляються календарним планом, де і встановлюється загальна тривалість будівництва об’єкту, черговість і строки виконання окремих видів робіт [ Л-1, стор. 215-225 ]. Календарний план також дозволяє визначити загальну потребу в робочих кадрах, будівельних машинах, механізмах і обладнанні, матеріалах, деталях і конструкціях на весь строк будівництва.

ПОРЯДОК СКЛАДАННЯ КАЛЕНДАРНОГО ПЛАНУ:

1. Відповідно СНиП 1.04.09-85 визначається нормативна тривалість будівництва зрошувальної мережі в місяцях.

2. Готується форма таблиці календарного плану (Аркуш 3, ГЧ). Довжина графічної частини (графа 20) приймається відповідно до норми тривалості будівництва 12 місяців, підготовчий період 5% або 1 місяць, ліквідаційний період - 3% або 1 місяць. Тривалість основного періоду будівництва складає 10 місяців.

3. Черговість виконання будівельних процесів встановлюється в межах нормативної тривалості.

4. Обсяг робіт, змінна продуктивність, витрати праці в чоловіко-днях, машино-змінах приймаються з технологічної карти і таблиці трудових ресурсів (Аркуш 2, ГЧ) і записуються в відповідні графи календарного плану.

5.На основі нормативних даних і з урахуванням заходів, які враховують зростання продуктивності праці на будівництві мережі визначаємо розрахункову кількість машино-змін і чоловіко-днів.

6. По кожному процесу приймаємо змінність.

7. Кількість машин і робітників за добу приймаємо з таблиці трудових ресурсів (Аркуш 2, ГЧ).

8. Потім складаємо графік руху будівельних робітників і графік руху машин.

9. Порівнюємо отриману по календарному плану тривалість будівництва з розрахунковою. Якщо фактична менша за розрахункову на 10-20%, то все в нормі.

10. Календарний план ще раз перевіряємо на дотримання рівномірності розподілу трудових ресурсів - графіки руху робітників і машин.

4. ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВНИЦТВА НАСОСНОЇ СТАНЦІЇ

Існуючий будинок насосної станції побудовано з залізобетонних конструкцій. Водозабір запроектований з донної труби, до якої приєднується водозабірний колектор, а в нього врізаються всмоктувальні труби. Рибозахист передбачений за допомогою парасолькових рибозагорожувачів ( ЗРЗ-1 ), рекомендованих Мінрибгоспом на витрати до 1 м³.

Напірні лінії об’єднані в один напірний трубопровід, який подає воду на зрошувальну ділянку. Облік забраної води передбачений за допомогою витратомірного пристрою, який складається з витратоміра ИР-61 і рахувального пристрою С-1АМ з наступною зміною на прилади типу “Акустрон”. Захист напірного тубопроводу від гідравлічних ударів передбачено за допомогою гасителів гідравлічних ударів ГУМ-200.

Майданчик упорядковується, під’їзди кріпляться двойним шаром крупнощебневого покриття. Влаштовуються під’їздні шляхи довжиною 150 м.

Будинок насосної станції повнозбірний безкаркасний з збірних залізобетонних конструкцій марки 3.820.9-78. Фундаменти стрічкові з збірних залізобетонних блоків ФСБ ГОСТ 13579-78. Збірні залізобетонні елементи з’єднуються поміж собою за допомогою закладних деталей, які приварюються до накладок. Шви поміж панелями заповнюються гумовими джутами ГОСТ 5496-78. Шви поміж стіновими панелями розшиваються з зовнішнього і з внутрішнього боків цементним розчином складу 1:3. Поверхні фундаменту, які мають контакт з грунтом, обмазуються гарячим бітумом за два рази.

Вентиляція будинку приточно-витяжна з примусовим збудженням.

В О Д О П О С Т А Ч А Н Н Я

Потреба у воді на господарсько-питні нужди визначається по формулі:

W г.-п. = T · A · N, літрів

де:

Т - тривалість робочої зміни, Т = 8,2 години

А - витрата води на одного робітника на господарсько-питні нужди,

А =1,5 л/год.

N - кількість робітників за зміну, чоловік. Відповідно календарного плану будівництва зрошувальної мережі ( графік руху будівельних робітників) N = 8 чол.

Тоді:

W г.-п. = 8,2 · 1,5 · 8 = 99 літрів

Потреба у воді на протипожежні нужди визначається з розрахунку на тригодинний період гасіння пожежі з витратою 2,5 л/с по формулі:

W пож. = q · t · 3600, літрів

де:

q - нормативна витрата води, q = 2,5 л/с

t - тривалість гасіння пожежі, t = 3 години

W пож.= 2,5 · 3 · 3600 = 27 000 літрів

Вода на будівельну ділянку буде доставлятися у цистернах.

4. Е Н Е Р Г О П О С Т А Ч А Н Н Я

Енергопостачання ділянки відбувається від ЛЕП Одеса - Миколаїв. Освітлення будівельного майданчику проектується відповідно нормам освітленості СН-81-80.

Для утворення нормальної освітленості території будівельного майданчику визначаємо потрібну кількість прожекторів n з лампами потужністю 400 вт за формулою:

n = m · Ep · S , шт.

ρ л

де:

m - коефіцієнт, який враховує світлову віддачу джерела світла, к.к.д. прожекторів і кефіцієнт використовування світлового потоку, m = 0,85

Е р - потрібна освітленість, Е р = 2 лк (люкси)

S - площа, яка підлягає освітленню, м². В даному проекті:

S = 40 · 25 = 1000 м²

ρ л - потужність лампи, ρ л = 400 вт., тоді:

n = 0,85 · 2 · 1000 = 4,0 штук

400