3.Предмет філософії та її структура

Назва філософія походить від двох грецьких слів – філо(с) (лю­бов) і софія (мудрість), отже, дослівно філософія - це «любов до мудрості».

У класичному розумінні філософія - це система теоретичних поглядів на світ у цілому і місце людини в ньому. Предметом філософії є:

1) навколишній природний світ;

2) суспільство;

3) внутрішній світ людини.

Предметом і об'єктом філософії є відношення „людина-світ”, тому природно що на перший план виходить питання про природу і сутність світу і людини, про загальні граничні основи їхнього буття, про перші початки, а також про те, як цей світ улаштований, які взаємозв'язки існують у світі, а також між людиною і світом.

Структура :

-онтологія, яка досліджує світ у цілому та його буття (вчення про першооснову буття, сфери буття і категорії, основне питання : „Що таке світ?” „ Як він влаштований?”);

-гносеологія (епістемологія) - розділ філософії, який вивчає шля­хи, можливості, способи та результати процесу пізнання;

-етика - вчення про мораль;

- естетика - вчення про красу;

-аксіологія - вчення про цінності;

- соціальна філософія та філософія історії- розділи філософії, які вивчають людське суспільство, його устрій, основні закони історичного розвитку, місце і роль людини в суспільстві;

-логіка - розділ філософії, який досліджує структури і форми правильного мислення;

-філософська антропологія - вчення про людину.

4.Філософія і наука: спільні та відмінні риси

Назва філософія походить від двох грецьких слів – філо(с) (лю­бов) і софія (мудрість), отже, дослівно філософія - це «любов до мудрості».

У класичному розумінні філософія - це система теоретичних поглядів на світ у цілому і місце людини в ньому.

Філософія відрізняється від інших наук,тим ,що вона не вивчає якусь певну сферу світу чи галузь людської діяльності, а шукає такі знання, які знадобляються науковцям різного фаху в їх творчих пошуках.

Філософія виступає як знання, яке позбавлене чуттєвої конкретності, вона є знання загального. Власне, саме це зближує її з такою формою суспільної свідомості, як наука, адже наука також відображає світ у загальних поняттях. Ще однією спільною рисою філософії та науки є те, що обидві прагнуть теоретично обгрунтувати свої положення, довести їх, виразити в теоретичній формі.

Тобто можна сказати, що подібність філософії та науки - в їх універсалізмі(- віра в те, що моральні цінності - наприклад, права людини - є значною мірою однаковими завжди і всюди), наука теж прагне охопити теоріями та законами всю різноманітність природних та суспіль­них явищ.

У давнину - на перших етапах розвитку абстрактних уявлень про світ -філософія і елементи наукових знань становили одне ціле (така єдність зветься синкретизмом). У наші дні філософія і наука існують ок­ремо, і це дозволяє визначити між ними такі відмінності:

-філософія не займається безпосередньо відкриттям законів, а сприяє їх відкриттю, обґрунтовує і узагальнює їх;

-філософські концепції, закони, теорії не претендують на таку загаль­нозначущість та універсальність, як висновки точних та природничих наук;

- наука прагне бути об'єктивною, тобто намагається розкрити при­роду такою, якою вона є безвідносно до суб'єкта дослідника; філософія ж тією чи іншою мірою суб'єктивна, оскільки неможлива без емоційно особистісного компонента - самого філософа.