7 Верифікація і формалізація вимог

Збір вимог є початковим і невід'ємним етапом процесу розробки ПВ. Він полягає у визначенні набору функцій, які необхідно реалізувати в продукті. Процес збору вимог реалізується частково в спілкуванні із замовником, частково за допомогою мозкових штурмів розробників. Результатом є формування набору вимог до системи, що іменується у вітчизняній практиці технічним завданням.

Фіксація вимог (Requirement Capturing), з одного боку, визначається бажаннями замовника в реалізації тієї або іншої властивості. З іншого боку в процесі збору вимог може виявитися помилка, яка приведе до певних наслідків, усунення яких забере непередбачені ресурси - додаткове кодування, перепланування.

Помилка може бути тим серйозніше, чим пізніше вона буде виявлена, особливо якщо це пов'язано з множиною специфікацій. Тому одній із складової етапу фіксації вимог, разом із збором являється верифікація вимог, а саме перевірка їх на несуперечність і повноту.

Автоматизована верифікація вимог може вироблятися лише після специфікації або формалізації вимог.

Специфікація вимог до ПВ - процес формалізованого опису функціональних і нефункціональних вимог, вимог до характеристик якості відповідно до стандарту якості ISO/IEC 12119-94, які враховуватимуться при створенні програмного продукту на етапах ЖЦ. У специфікації вимог відбивається структура ПВ, вимоги до функцій, показникам якості, яких необхідно досягти, і до документації. У специфікації задається у загальних рисах архітектура системи і ПВ, алгоритми, логіка управління і структура даних. Специфікуються також системні вимоги, нефункціональні вимоги і вимоги до взаємодії з іншими компонентами (БД, СУБД, протоколи мережі та ін.).

Формалізація включає визначення компонентів системи і їх станів; правил взаємодії компонентів і визначення умов у формальному виді, які повинні виконуватися при зміні станів компонентів. Для формального опису поведінки системи використовуються мови інженерних специфікацій, наприклад, UML. Як формальна модель для опису вимог використовуються базові протоколи, які дозволяють використовувати дедуктивні засоби верифікації у поєднанні з моделюванням поведінки систем шляхом трасування.

Валідація (атестація) вимог - це перевірка вимог, викладених в специфікації для того, щоб переконатися, що вони визначають цю систему і відстежування джерел вимог. Замовник і розробник ПВ проводять експертизу сформованого варіанту вимог з тим, щоб розробник міг далі проводити розробку ПВ. Одним з методів атестації є прототипування, тобто швидкий відробіток окремих вимог на конкретному інструменті і дослідження масштабів зміни вимог, вимір об'єму функціональності і вартості, а також створення моделей оцінки зрілості вимог.

Верифікація вимог - це процес перевірки правильності специфікацій вимог на їх відповідність, несуперечність, повноту і здійснимість, а також на відповідність стандартам. В результаті перевірки вимог робиться узгоджений вихідний документ, що встановлює повноту і коректність вимог до ПВ, а також можливість продовжити проектування ПВ.