Змістовий модуль 2. Управління інвестиційними проектами

Тема 7. Обгрунтування доцільності інвестування

Методи інвестиційного аналізу. Прогнозування грошових потоків, часова теорія грошей.

Фінансово-математичні засади інвестиційного проектування. Методи оцінки ефективності інвестицій. Чиста приведена вартість. Індекс дохідності. Дисконтований період окупності проекту. Внутрішня норма дохідності

Сутність інвестиційного ризику. Вимірювання ризиків. Ризики на інвестиційних ринках. Класифікація інвестиційних ризиків.

Заходи для запобігання ризикам або зменшення їхнього впливу.

Мета теми: формування у студентів уявлення про часову теорію грошей, фінансово-математичні засади інвестиційного проектування, формування уявлення про інвестиційні ризики, їх класифікацію та заходи протидії ризикам.

Ключові терміни і поняття: фінансова оцінка, бюджетна оцінка, економічна оцінка, норма ефективності, чиста теперішня вартість інвестиційного проекту, альтернативні інвестиційні проекти, конкуруючі інвестиційні проекти, сполучені інвестиційні проекти, інвестиційний ризик, систематичні ризики, несистематичні ризики, диверсифікація, гарантування, заставні операції, страхування, лімітування, розподілення, еккаутинг.

Студент повинен знати методи інвестиційного аналізу, сутність та класифікацію інвестиційних ризиків, заходи для запобігання ризикам, а також вміти розраховувати показники ефективності інвестицій.

ПЛАН ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ

1. Сутність інвестиційних ризиків.

2. Класифікація інвестиційних ризиків.

3. Заходи для запобігання ризикам.

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Методи інвестиційного аналізу.

2. Часова теорія грошей.

3. Методи оцінки ефективності інвестицій.

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

1. Сутність простих і складних відсотків.

2. Концепція вартості грошей у часі.

3. Проблеми оцінювання інвестиційного ризику.

4. Об’єкти ризикових і безризикових інвестицій.

5. Взаємозв’язок ризику і доходу.

6. Заходи для запобігання ризикам.

Світовий досвід нагромадив значну кількість методів та прийомів інвестиційного аналізу. Найвідоміші методи можна розподілити на три групи: методи оцінювання ефективності інвестицій за допомогою співвідношення грошових надходжень з витратами; методи оцінювання ефективності інвестицій за допомогою фінансової звітності; методи оцінювання ефективності інвестицій, що ґрунтуються на теорії часової вартості грошей.

Найуживанішим показником ефективності проектів є чиста теперішня вартість (NPV). Чиста теперішня вартість - сумарна сьогоднішня вартість чистих грошових потоків. Або це різниця між сумарною вартістю дисконтованих (приведених) доходів та сумарною вартістю дисконтованих (приведених) витрат.

Ставка дисконту, при якій NPV=0 називається внутрішньою нормою дохідності (рентабельності) проекту (IRR). Економічний зміст IRR наступний: вона відображає максимальний процент за позиками, які можна платити за використання необхідних ресурсів, залишаючись при цьому на беззбитковому рівні.

Під терміном окупності (РР) розуміється період часу від моменту початку реалізації проекту до того моменту експлуатації об’єкту, в який доходи від експлуатації стають рівними первинним інвестиціям (капітальні витрати і експлуатаційні витрати).

Інвестиційна діяльність, як і будь-яка інша діяльність, у всіх її формах пов’язана з ризиком. Інвестиційний ризик – вірогідність відхилення величини фактичного інвестиційного доходу від величини очікуваного.

Основними характеристиками ризику є те, що: ризик присутній завжди на всіх етапах діяльності суб’єктів господарювання незалежно від сфери їх діяльності, відмінності можуть полягати лише в ступені його дії; повне усунення ризику неможливе, оскільки існує ряд об’єктивних і суб’єктивних причин, які зумовлюють існування ризиків.

Однак ризик – це не тільки втрати, але й додатковий прибуток, тобто разом із ризиком понести втрати існує альтернатива одержання додаткових доходів. Отже, ризикованість будь-якого підприємства є альтернативою його дохідності.

Існує декілька методів вимірювання ризиків, які використовуються для вибору варіанта вкладення інвестицій: метод аналогій, метод моделювання, демонстраційний метод, методи математичної статистики.

Управління ризиками – це комплекс заходів для зниження відхилення фактичних показників реалізації проекту від їх запланованих значень.

Управління ризиками включає наступні заходи: ідентифікація ризиків; аналіз ризиків; заходи щодо зниження впливу ризиків; контроль за розвитком проекту; завершення проекту та аналіз результатів.

Проектний ризик поділяється на фінансовий, будівельний та експлуатаційний.

Будівельні ризики включають: ризик перевищення кошторису, ризик несвоєчасного завершення термінів освоєння інвестицій, ризик порушення умов договору, ризик падіння попиту. До експлуатаційних ризиків належать: ризик реалізації продукції, робіт, послуг, ризик зниження прибутковості, ризик невиконання поставок. На стадії будівельного виробництва і на стадії експлуатації існують ризик менеджменту та форс-мажорний ризики. Фінансовий ризик включає: кредитний ризик, валютний ризик, ризик країни, портфельний ризик.

Ризики інвестування коштів у цінні папери поділяють на систематичні і несистематичні. До систематичних ризиків належать: процентний ризик, ризик падіння загально ринкових цін, ризик інфляції. До групи несистематичних ризиків відносять: ризик ліквідності, галузевий ризик, фінансовий ризик.

Залежно від виду проекту застосовуються різні системи заходів протидії ризикам, а саме: диверсифікація, заставні операції та гарантування, страхування (хеджування), лімітування, розподілення, еккаутинг та ін.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ТЕСТОВОГО КОНТРОЛЮ

1. Показник чистої теперішньої вартості (NPV) відображає:

а) відношення суми дисконтованих вигод до суми дисконтованих затрат;

б) різницю між дисконтованими сумами грошових надходжень і витрат, які виникають при реалізації проекту;

в) норму дисконту, за якою проект вважається економічно доцільним;

г) міру зростання цінності фірми в розрахунку на одну грошову одиницю інвестицій.

2. Внутрішня норма дохідності (IRR) відображає:

а) відтік або приплив грошових коштів по кожному року;

б) граничне значення коефіцієнта дисконтування, що розподіляє інвестиції на прийнятні і неприйнятні;

в) ставку дисконту, за якої чиста теперішня вартість проекту дорівнює нулю;

г) критичне значення ставки процента, за якою можливе досягнення найбільшого значення чистої теперішньої вартості.

3. Для одержання коректних результатів при проведенні розрахунків ефективності проекту не є необхідним:

а) узгодження в розрахунках часу грошових потоків;

б) врахування масштабу проекту;

в) вибір моменту для дисконтування;

г) вимір витрат і вигід по проекту.

4. Проекти приймаються тільки тоді, коли чиста теперішня вартість:

а) більше нуля;

б) менше нуля;

в) більше одиниці;

г) менше одиниці.

5. Проекти приймаються тоді, коли індекс прибутковості:

а) більше 0;

б) більше 1;

в) менше 1;

г) менше 0.

6. Проекти приймаються тоді, коли період окупності:

а) більше 1;

б) менше 1;

в) більше терміну реалізації проекту;

г) менше терміну реалізації проекту.

7. Проект вважається рентабельним, якщо:

а) IRR>1;

б) IRR<1;

в) IRR<ставки відсотка по проекту;

г) IRR> ставки відсотка по проекту.

8. До категорії несистематичних ризиків належать:

а) ризик інфляції;

б) процентний ризик;

в) галузевий ризик;

г) експлуатаційний ризик.

9. Ризик, пов’язаний з можливою затримкою реалізації цінних паперів на ринку:

а) ризик падіння загально ринкових цін;

б) ризик інфляції;

в) ризик ліквідності;

г) вірної відповіді немає.

10. Збирання, обробка та аналіз бізнес-інформації – це:

а) еккаутинг;

б) інжиніринг;

в) диверсифікація;

г) вірної відповіді немає.

ПЛАН ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ ДО ТЕМИ 7

1. Визначення ефективності інвестиційних проектів за показником чистої теперішньої вартості.

2. Визначення ефективності інвестиційних проектів за показником терміну окупності.

3. Визначення ефективності інвестиційних проектів за показником індексу прибутковості.

Практична робота №3. Обґрунтування доцільності інвестування

Найуживанішим показником ефективності проектів є чиста теперішня вартість (NPV).

Чиста теперішня вартість (NPV) – це найвідоміший і найуживаніший критерій. NPV являє собою дисконтова ну цінність проекту (поточну вартість доходів або вигід від зроблених інвестицій).

NPV дорівнює різниці між майбутньою вартістю потоку очікуваних вигід і поточною вартістю нинішніх і наступних витрат проекту протягом усього його циклу.

NPV – різниця між сумою дисконтова них грошових потоків, отриманих в результаті інвестиційного проекту, та сумою дисконтова них витрат, необхідних для реалізації даного проекту.

Чим більше значення чистої теперішньої вартості, тим краще, тим більший розрив між сумарною приведеною вартістю доходів і сумарною приведеною вартістю витрат. Логіка використання даного показника наступна:

• якщо NPV>0, то проект вважається ефективним і його реалізація призведе до зростання добробуту його власників,

• якщо NPV=0 – надходження проекту покривають витрати та не забезпечують зростання вартості підприємства, але водночас реалізація проекту є привабливою з точки зору збільшення обсягів виробництва, розширення ринку тощо,

• якщо NPV<0 – проект збитковий і у випадку його реалізації підприємство зазнає втрат.

NPV= (3.1)

де Bt – річний грошовий дохід;

Ct – річні грошові витрати;

I – ставка дисконтування;

N – тривалість життєвого циклу проекту.

NPV різних проектів можна безпосередньо сумувати з метою визначення привабливості інвестиційного портфеля. При порівнянні проектів, як правило, обирають той, який має більше значення чистої теперішньої вартості.

Водночас, чиста теперішня вартість є абсолютним показником, а тому не дає змогу оцінити резерв безпеки проекту, тобто не відповідає на питання: на скільки велика вірогідність того, що проект стане збитковим? Адже, отримавши в процесі аналізу ефективності позитивний результат треба усвідомлювати, що в прогнозах можуть бути помилки або ситуація на ринку може змінитись, а це призведе до негативних наслідків реалізації проекту.

Серед недоліків NPV відзначають і необхідність детального прогнозу щорічних грошових потоків.

Існує така процентна ставка при якій NPV рівна нулю, а подальше зростання ставки призводить до збитковості проекту.

Ставка дисконту, при якій NPV=0 називається внутрішньою нормою дохідності (рентабельності) проекту (IRR). IRR – ще один з найпоширеніших показників ефективності проекту. Економічний зміст IRR наступний: вона відображає максимальний процент за позиками, які можна платити за використання необхідних ресурсів, залишаючись при цьому на беззбитковому рівні. Значення IRR може трактуватись і як нижній гарантований рівень прибутковості проекту.

Розрахунок IRR проводиться методом послідовних наближень NPV до нуля при різних ставках дисконту.

(3.2)

На практиці визначення IRR проводиться за допомогою такої формули:

IRR=А+а(В-А)/(а-в), (3.3)

де А – величина ставки дисконту, при якій NPV позитивна;

В – величина ставки дисконту, при якій NPV негативна;

а – величина позитивної NPV, при величині ставки дисконту А;

в – величина негативної NPV, при величині ставки дисконту В.

Внутрішня норма дохідності є відносним показником і, на противагу від NPV, характеризує ризикованість проекту, оцінюючи існуючий резерв безпеки. Проте вона не має властивості адитивності та не відображає розміри грошових потоків. Крім того, існують випадки коли проект може мати декілька значення IRR. Показники IRR та NPV, які найчастіше використовуються при аналізі проектів, фактично є різними версіями однієї концепції і тому результати їх використання тісно пов'язані.

Істотна різниця NPV та IRR полягає в тому, що використання IRR завжди веде до використання одного й того самого проекту, натомість вибір за NPV залежить від вибраної ставки дисконту. Вибір проектів за NPV правильний настільки, наскільки правильно обрано ставку дисконту.

Чиста теперішня вартість та внутрішня норма дохідності визнаються основними показниками в аналізі ефективності проектів. Проте існують і інші показники та критерії, які дозволяють оцінювати привабливість інвестицій.

Найбільш поширеним статичним показником оцінки інвестиційних проектів є термін окупності (РР).

Період окупності (РР) – це період часу, протягом якого початкові вкладення та інші витрати, пов’язані з реалізацією інвестиційного проекту, покриваються сумарними результатами його здійснення.

Спочатку необхідно визначити максимально допустимий період, з яким буде порівнюватись розрахований показник окупності. Перевага віддається проектам з меншим періодом окупності.

РР= , (3.4)

де Іо – початкові інвестиції;

– величина грошових надходжень від реалізації інвестиційного проекту.

Даний показник дає відповідь на питання: коли відбудеться повне повернення вкладеного капіталу. Економічна сутність показника полягає у визначенні терміну, за який інвестор може повернути вкладений капітал.

Перевага віддається проектам з меншим періодом окупності.

Іншим показником статичної фінансової оцінки проекту є коефіцієнт ефективності інвестицій (РІ). Даний коефіцієнт називають також обліковою нормою прибутку або коефіцієнтом рентабельності проекту.

Коефіцієнт ефективності інвестицій (РІ). Розрахунок коефіцієнта ефективності заснований на відношенні середньорічної величини прибутку (мінусом відрахувань до бюджету) від реалізації проекту за період до середньої величини інвестицій:

PI= , (3.5)

де - середньорічна величина прибутку від реалізації проекту;

- середня величина первинних вкладень.

РІ дозволяє визначити, наскільки збільшиться капітал інвестора в розрахунку на 1 грошову одиницю інвестиційних витрат. РІ тісно пов'язаний з NPV. Якщо NPV позитивна, то й РІ>1, і навпаки. Якщо РІ>1, проект ефективний, якщо РІ<1 – неефективний.

Що стосується критеріїв РР і РІ, то вони є абсолютно незалежними один від одного, а оскільки на підприємстві можуть прийматися різні граничні значення цих критеріїв, можливість виникнення суперечності між ними далеко не виключена.

Дослідження показують, що залежно від того, який критерій ефективності інвестиційних проектів вибраний за основу, можуть бути зроблені діаметрально протилежні висновки.