2. Характеристика емоцій

Часто слова “емоції” та “почуття” використовують як синоніми. І.П. Павлов вважав почуттями вищі переживання, притаманні лише людині, а емоції (страх, гнів, радість тощо) властиві як людині, так і тваринам.

Емоції можуть бути як позитивними так і негативними (кохання - ненависть, задоволення - страждання, сміливість - страх тощо).

Між цими почуттями є багато проміжних, які можна віднести і до перших і до других. Деякі переживання бувають настільки складними, багатогранними, що важко сказати, належать вони до приємних (позитивних) чи неприємних (негативних) почуттів.

Перебіг почуттів може бути активним чи пасивним. Коли людина збуджена, перебуває в стані напруженості (наприклад, перед екзаменом) чи переживає особливе піднесення, її почуття активні. Навпаки, у період байдужого стану почуття в людини проявляються слабо.

Активність почуттів робить їх стенічними (від грецького зІЇієпоб - сила, стенічний - той, хто викликає силу, енергію). Вони збільшують енергію і силу людини.

Навпаки, пасивність почуттів виражається в тому, що вони стають астенічними (від грецького авіЬепеіа - слабкість, безсилля, астенічний - той, хто розслаблює).

До стенічних почуттів належать почуття відваги, бойового збудження, радість перемоги, астенічні - це почуття зневіри, відчаю, апатії тощо.

Почуття мають різний ступінь інтенсивності й тривалості.

3. Основні емоційні стани

Афективний стан проявляється в постійно наростаючому емоційному напруженні, він є яскраво вираженим, завжди має певне завершення.

Афект - це короткочасна, бурхлива, надзвичайно інтенсивна емоційна реакція. Надзвичайна сила та яскравість афекту поєднуються з короткочасністю його прояву.

У стані афекту події, що відбуваються, сприймаються незвичайно (“затуманюється” мозок) у зовсім іншому світлі, звичайна поведінка ламається.

За афекту звужується обсяг свідомості: вона скерована на обмежене коло сприйнятих предметів і уявлень, пов’язаних із переживанням (бурхливе переживання гніву, відчаю, радості, безутішного горя).

До афектів схильні люди з неврівноваженими процесами збудження і гальмування. Проте, афекти проявляються найчастіше в людей невихованих, які не звикли контролювати свої почуття.

Настрій - це більш або менш тривалий емоційний стан, який забарвлює всі інші переживання і діяльність людини. Залежно від різної тривалості говорять про перехідний і стійкий настрій.

Тривалий настрій може забарвлювати поведінку людини впродовж декількох днів і навіть тижнів. Настрій завжди має причину. Нею можуть бути: навколишня природа; події; люди (окремі чи група); діяльність чи її результат; стан здоров’я тощо.

Настрої різних* людей, викликані однією причиною, можуть бути неоднакові, навіть протилежні.

Настрій є тлом поетичного, музичного твору, художньої картини.

Стрес - це емоційний стан, викликаний несподіваною та напруженою ситуацією. У стресовому стані важко здійснювати цілеспрямовану діяльність, переключення і розподіл уваги, виникає загроза загального гальмування, чи повної дезорганізації діяльності. Проте в деяких людей, незначний стрес може викликати приплив сил, активізацію діяльності, особливу ясність і чіткість думок, стенічні емоції.

Поведінка в стресовій ситуації багато в чому залежить від особистісних особливостей людини:

^ від уміння швидко оцінювати ситуацію;

^ від навиків миттєвої орієнтації за несгіодіваиих обставин;

^ від вольової зібраності, рішучості, витримки;

^ від наявного досвіду поведінки в аналогічних ситуаціях.

Цікавість - позитивний емоційний стан, який сприяє розвиткові навиків і вмінь, здобування знань, мотивує навчання.

Радість - позитивний емоційний стан, пов’язаний з можливістю досить повно задовольнити актуальну потребу.

Здивування - емоційна реакція, яка немає чіткого позитивного чи негативного знаку, гальмує всі попередні емоції, скеровуючи увагу на раптовий об’єкт або обставини. Може переходити в зацікавленість.

Страждання - емоційний стан, який найчастіше набирає форми емоційного стресу, має характер астенічної емоції.

До негативних емоційних станів відносяться: відраза, презирство, страх, сором, гнів.