5. Порядок фінансування капітальних вкладень

Фінансування капітальних вкладень - це забезпечення фінансовими ресурсами витрат на відтворення основних фондів.

Формування джерел фінансування капітальних вкладень здійснюється двома методами: безповоротним (метод фінансування) і поворотним (метод кредитування).

Безповоротний метод фінансування передбачає надання інвесторам фінансових ресурсів на капітальні вкладення в порядку прямого їх виділення та без наступного повернення. У такому порядку використовуються бюджетні асигнування, кошти спеціальних позабюджетних фондів, власні і залучені кошти інвесторів.

Поворотний метод забезпечення капітальних вкладень ресурсами передбачає надання інвестору кредитів у тимчасове користування на суворо визначений термін, за плату, на умовах повернення і цільового використання. Кредитування підприємств на капітальні вкладення більш повно відповідає умовам переходу до ринку. Воно повинно стимулювати підприємства до підвищення ефективності капітальних вкладень, здійснюваних за рахунок кредитів банку.

Фінансування і кредитування капітальних вкладень повинно здійснюватися через установи банків. У зв'язку з цим, у відповідних банках повинні концентруватися грошові кошти, що виділяються на фінансування капітальних вкладень. Кошти бюджетів, позабюджетних фондів, а також довгостроковий кредит, що виділяються на фінансування капітальних вкладень, обліковуються в банках на окремих рахунках.

Кошти, призначені на фінансування капітальних вкладень і обліковані на відповідних рахунках в установах банків, використовуються за цільовим призначенням.

Таким чином на кредитування капвкладень може виділятись довгостроковий кредит комерційних банків, а також державний довгостроковий кредит.

Довгостроковий банківський кредит підприємствам і організаціям, незалежно від їх форм власності, може надаватися на технічне переозброєння, реконструкцію і розширення виробництва, на нове будівництво об'єктів виробничого і невиробничого призначення, на придбання устаткування, що не входить у кошториси будівництва.

Потреба в довгостроковому кредиті визначається або повною вартістю витрат по об'єкту (заходу), якщо кредит є єдиним джерелом фінансування, або як різниця між вартістю цих витрат і власних коштів позичальника, що спрямовуються на цю мету.

Видається довгостроковий кредит банками тільки кредитоспроможним позичальникам, що можуть повернути його у встановлені строки і сплатити відсотки за користування кредитом. Оцінка кредитоспроможності позичальника здійснюється банком до підписання кредитного договору на підставі аналізу його фінансового стану та ефективності заходу, що кредитується.

Погашення кредиту починається, як правило, з наступного кварталу, після введення в експлуатацію об'єкта, що кредитується, за рахунок власних оборотних коштів позичальника.

Державне довгострокове кредитування, а також кредитування цільових виробничих програм за рахунок централізованих ресурсів Національного банку здійснюється на капітальні вкладення об'єктів виробничого призначення. Замовниками державного кредиту є міністерства, відомства та інші державні органи. На основі їх пропозицій Міністерство економіки за узгодженням з Міністерством фінансів визначає перелік будов та об'єктів, що будуть фінансуватися за рахунок державного кредиту, і подає його на затвердження Кабінету Міністрів України.

Склад і назва комерційних банків, що будуть здійснювати державне кредитування визначає Міністерство фінансів. Цим банкам конкретне міністерство повідомляє плани фінансування капітальних вкладень по органах державного управління - позичальникам у поквартальному розрізі, а також перераховує кошти для державного кредитування і кредитування цільових виробничих програм.

Отримавши плани фінансування капітальних вкладень і відповідні кошти для державного кредитування, банки, що фінансують, укладають з інвесторами кредитні угоди з зазначенням у них цілі, на яку виділяється державний кредит, його обсягу, термінів повернення, розміру плати за користування ним, зобов'язань сторін і відповідальності за порушення умов договору. Копії кредитних угод органи державного управління - інвестори надають до Міністерства фінансів.

Виділений державний кредит використовується інвесторами для оплати витрат, пов'язаних із будівництвом, реконструкцією і технічним переозброєнням підприємств, будов і об'єктів.

Погашення державного кредиту починається через рік після закінчення нормативного терміну будівництва (реконструкції, технічного переозброєння) об'єкта кредитування та здійснюється за рахунок власних коштів інвестора або позикових коштів. Кредит на придбання устаткування, що не входить у кошториси будівництв, погашається, починаючи з наступного року за роком його видачі протягом не більше двох років.