- •Розділ 5 захист повітряного басейну при спалюванні палива
- •5.1 Утворення оксидів азоту при горінні
- •5.2 Методи зниження утворення nОх
- •5.2.1 Рециркуляція продуктів згорання
- •5.2.2 Подача вологи у зону горіння
- •5.2.3 Двохстадійне спалювання
- •5.3 Пальники з пониженим виходом nОх
- •5.3.1 Пальники рм з підвищеним виходом nОх
- •5.3.3 Пальниковий пристрій східчастого спалювання
- •5.3.2 Пальникові пристрої з розділенням потоків вторинного повітря
- •5.4 Зменшення викидів nОх шляхом очищення димових газів
5.1 Утворення оксидів азоту при горінні
Усі оксиди азоту поділяються на три групи:
термічні;
швидкі;
паливні.
Утворення «термічних» NОх
Вони утворюються після завершення процесу горіння, коли температура продуктів горіння максимальна. Формально їх утворення можна описати реакцією:
N2 + О2 ↔ 2 NО.
Звідси видно, що оксид азоту утворюється при реагуванні азоту повітря з вільним киснем. Кількість оксидів, що утворилася, буде визначатися хімічною рівновагою цієї реакції.
Рівноважні концентрації NО приведені в таблиці 5.2.
Таблиця 5.2 – Рівноважні концентрації NО
Температура, К |
300 |
700 |
800 |
1800 |
2500 |
Рівноважна концентрація NО, мг/м3 |
0,00127 |
0,38 |
2,54 |
4700 |
31700 |
Утворення «швидких» оксидів азоту
Для утворення оксиду азоту треба час порядку 10-2 – 10-3 с, але час протікання процесу горіння 10-4 с. Ці оксиди азоту знаходяться га фронті полум’я при температурі більше 1500 К.
Утворення «паливних» оксидів азоту
Ці оксиди утворюються з азоту палива при температурі 1600 – 1700 ºС, причому найбільший вихід має місце при спалюванні бурого та низькоякісного вугілля. При цьому у полум’ї горіння летучих знаходяться радикали СНN, СN, ОН. На їх вихід практично не впливає температура горіння палива, а основний вплив оказує надлишок повітря у зоні горіння летучих.
Утворення діоксиду азоту у процесі горіння
Експерименти показали, що окрім NО, у полум’ї також є NО2. При цьому NО2 з’являється там, де відбувається різке охолодження полум’я. критична температура, при якій утворюється NО2 складає 977 К. Це явище відбувається у невеликих котлах. Частка NО2 у продуктах згорання котельної установки, які працюють на природному газі, приведена у таблиці 5.3.
Таблиця 5.3 - Частка NО2 у продуктах згорання котельної установки, які працюють на природному газі
Тип котла |
Потужність, МВт |
Швидкість охолодження продуктів згорання, К/с |
мг/м3 |
% |
Котли енергоблоків |
300 |
130 |
7,25 |
1,5 |
Котли опалювальних котелень:
|
25,4 3,3 |
370 850 |
12-25 10-35 |
4-7 4-8 |
5.2 Методи зниження утворення nОх
У топковій техніці застосовують три основних методи подавлення утворення NОх при горінні палива:
рециркуляція продуктів згорання;
подача вологи у зону горіння, або дуттьове повітря;
двосхідцеве (багатосхідцеве) спалювання палива.
5.2.1 Рециркуляція продуктів згорання
Це повернення продуктів
згорання до кореня факелу. Для цього у
котлах застосовують зовнішню рециркуляцію,
яка полягає у відборі продуктів горіння
на виході з котла і подачу їх у дуттьове
повітря, або безпосередньо у пальники.
Звичайно відбирають продукти горіння
за економайзером з температурою 300 –
400 ºС і за допомогою рециркуляційного
димососу направляють до топки. Це, перш
за все, дозволяє з
низити
температуру в зоні горіння.
,
— об’єм продуктів горіння,
що рециркулюють; де
— об’єм продуктів згорання, що ре
циркулюють;
Графік залежності теоретичної температури горіння від коефіцієнта рециркуляції
— об’єм повітря, що подається
на горіння.
Досліди показали, що для зниження утворення NОх коефіцієнт рециркуляції повинний бути менше 20 %, оскільки тут можуть протікати небажані процеси (при r > 20 % можуть утворюватися продукти хімічного недопалу).
По результатам, які були отримані на котлах рециркуляціє дає зменшення виходу NОх на 25 — 30 %.
Але цей метод має недоліки:
треба встановлювати димососи і димоходи;
збільшується об’єм продуктів згорання;
знижується ККД котла.

,
,